РІШЕННЯ
Іменем України
05 жовтня 2026 року м. Чернігів справа № 927/946/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця»
код ЄДРПОУ 40075815, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150
в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця»,
код ЄДРПОУ 45462724, вул. Алматинська, буд. 74, м. Київ, 02092;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрейд Україна»,
код ЄДРПОУ 44837060, вул. Борисоглібська, буд. 6, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про стягнення 634 095,00 грн неустойки, зобов`язання вивезення поставленого товару неналежної якості та його заміни,
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
не викликались,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрейд Україна», у якому просить суд:
- стягнути з відповідача 634 095,00 грн неустойки;
- зобов`язати відповідача виконати зобов`язання за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №112/2025-ВДР від 06.08.2025 шляхом вивезення поставленого товару неналежної якості та його заміни на товар, що відповідає технічним та якісним характеристикам, визначеним Договором та додатком №2 до нього, у кількості 9000 погонних метрів.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 04.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.
Ухвала суду від 04.08.2026 була доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 04.08.2026 о 13:50, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 19.08.2026.
08.08.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, яке отримано судом 10.08.2026.
Ухвалою суду від 11.08.2026 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтрейд Україна» у задоволенні клопотання про розгляд справи №927/746/26 за правилами загального позовного провадження.
18.08.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву.
20.08.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив.
28.08.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив.
Суд прийняв до розгляду подані сторонами заяви по суті (відзив, відповідь на відзив та заперечення), як такі, що подані у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з їх урахуванням.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №112/2025-ВДР від 06.08.2025 відповідач поставив позивачу тканину у кількості 9000 пог. м на загальну суму 1 647 000,00 грн, після прийняття якої за результатами проведення випробувань встановлено, що ця тканина не відповідає погодженим сторонами технічним та якісним характеристикам. Позивач звертався до відповідача з проханням замінити поставлену тканину на тканину належної якості, однак така заміна відповідачем не була здійснена.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на недотримання позивачем передбаченого Інструкцією П-7 порядку приймання товару за якістю та документального оформлення його невідповідності встановленим вимогам.
За доводами відповідача, акт про фактичну якість і комплектність № 2 від 29.12.2025 складено з порушенням строку, встановленого пунктом 6 Інструкції П-7, а акт про приховані недоліки у порядку, передбаченому пунктом 9 Інструкції П-7, не складався.
Крім того, в основу зазначеного Акта № 2 покладено протокол випробувань № 787:025 від 25.11.2025, який, на думку відповідача, є неналежним доказом невідповідності поставленого товару вимогам щодо якості.
Так, протокол випробувань складено на замовлення фізичної особи, яка не є стороною спірного Договору, у зв`язку з чим сам по собі цей документ не підтверджує, що випробування проводилися саме щодо товару, поставленого Постачальником за спірним Договором. При цьому протокол не містить відомостей про виробника та постачальника дослідженого товару, що не дає можливості належним чином ідентифікувати досліджений зразок та встановити його зв`язок із товаром, поставленим ТОВ «Спецтрейд Україна».
Також протокол випробувань не містить відомостей про обставини відбору зразків, на підставі яких проводилося випробування. У матеріалах справи також відсутній акт відбору зразків, унаслідок чого неможливо встановити, коли, ким, у присутності кого, у якій кількості та з дотриманням якого порядку були відібрані зразки товару.
Крім того, відповідач зазначає, що йому своєчасно не було надано можливості ознайомитися з результатами проведених випробувань та перевірити їх, що також має значення для оцінки дотримання встановленого Інструкцією П-7 порядку приймання товару за якістю.
За таких обставин відповідач вважає, що надані позивачем документи не можуть належним чином підтверджувати факт поставки ТОВ «Спецтрейд Україна» товару неналежної якості.
Позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, і зазначає, що твердження про недотримання позивачем порядку встановлення та документального оформлення невідповідності товару не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи документами, зокрема листами № УЗВС-6/849н від 15.10.2025, № УЗВС-6/1097н від 16.12.2025 та № 1131 від 25.12.2025, а також Протоколом випробувань № 787:025 від 25.11.2025.
За твердженнями позивача, Протокол випробувань № 787:025 від 25.11.2025 містить відомості, що дають змогу ідентифікувати об`єкт дослідження: посилання на Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № 112/2025-ВДР, визначення об`єкта випробування - тканини артикулу «Nomadic Cotton» темно-синього кольору, відомості про те, що зразки відібрано замовником і є придатними до випробувань, дату надходження зразків до лабораторії (30.10.2025), а також фотографічне зображення досліджуваного зразка. Відтак довід відповідача про відсутність у протоколі відомостей, які дають змогу встановити предмет дослідження, не відповідає фактичному змісту самого протоколу. Відбір позивачем зразка та подальше направлення його до акредитованої лабораторії відповідали прямо погодженому сторонами у п. 2.12 Договору порядку контролю якості товару.
Посилання відповідача на положення Інструкції П-7 щодо відсутності окремого акта відбору зразка, а також на зазначення в протоколі фізичної особи як замовника випробувань самі по собі не спростовують результатів проведеного дослідження та не свідчать про те, що досліджено товар іншого походження. Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що досліджений лабораторією зразок не було відібрано з поставленого ним товару, а тому такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях. Визначальним у цьому випадку є зміст Протоколу у сукупності з іншими доказами у справі - документами щодо поставки товару, листуванням сторін, Актом № 2 про фактичну якість та комплектність одержаної продукції та умовами Договору.
У своїх запереченнях відповідач наголошує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази поставки Покупцю товару неналежної якості або товару з прихованими недоліками, а відтак твердження Покупця про неналежну якість поставленого товару є документально необґрунтованими та не підтверджені належними доказами; Протокол випробувань №787:025 від 25.11.2025 року не може підтверджувати факт поставки Постачальником товару неналежної якості та, відповідно, не може бути належною доказовою підставою для складання Акта про фактичну якість і комплектність №2 від 29.12.2025 року.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
06.08.2025 між АТ «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтрейд Україна» (далі - Постачальник) укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №112/2025-ВДР (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю Товар відповідно до Специфікації № 1 (Додаток №1 до Договору), Технічних та якісних характеристик товару, вимог до документів з якості та оцінки відповідності Товару (Додаток №2 до Договору), що є невід`ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах цього Договору.
Найменування товару: Код ДК 021:2015:19210000-1: Натуральні тканини (Тканина діагональ) (п. 1.2 Договору).
Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник Товару визначаються у Специфікації № 1 (Додаток до Договору) (п. 1.3 Договору).
У п. 2.1 Договору визначено, що Постачальник повинен поставити Покупцеві Товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток №1), Технічним та якісним характеристикам товару, вимогам до документів з якості та оцінки відповідності товару (Додаток №2 до Договору).
За умовами п. 2.2, 2.3 Договору підтвердженням якості товару з боку Постачальника є документи, визначені у Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору), Технічних та якісних характеристиках товару, вимогах до документів з якості та оцінки відповідності товару (Додаток №2 до Договору), та які надаються Покупцю разом з Товаром.
Постачальник гарантує якість Товару, що постачається протягом гарантійного строку експлуатації та гарантійного строку зберігання, визначених у Специфікації № 1 (Додаток №1) до цього Договору.
Гарантійні строки експлуатації та зберігання на Товар встановлюються в будь-якому випадку не меншими, діж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що при виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності та/або асортименту Товару виклик представника Постачальника для участі у прийманні Товару та складання Акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов`язковим.
Товар, якість якого не відповідає умовам цього Договору та/або щодо якого Постачальником не надано або надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього Договору, не приймається Покупцем до врегулювання питання Сторонами.
Відповідно до п. 2.5, 2.6 Договору при виявленні виробничих дефектів у гарантійні строки експлуатації та зберігання, виклик представника Постачальника для складання двостороннього акта є обов`язковим. Повідомлення про виклик представника Постачальника направляється в один із способів, передбачених п. 4.5 цього Договору.
Згідно з п. 2.7, 2.8 Договору Постачальник зобов`язується за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний Товар.
Строк усунення недоліків або заміни Товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання відповідного акта.
Вхідний контроль, приймання Товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом проводиться підрозділом Покупця згідно з вимогами п. 5.1, п 5.2 та іншими умовами цього Договору (п. 2.10 Договору).
Приймання Покупцем Товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом не позбавляє Покупця права у встановленому порядку пред`являти Постачальнику претензії у зв`язку з недоліками поставленого Товару, які будуть виявлені в ході використання (п. 2.11 Договору).
У п. 2.12 Договору сторони погодили, що в межах гарантійного строку зберігання Товару Покупець може самостійно відбирати проби (зразки) Товару для проведення в акредитованих лабораторіях дослідження (експертизи) на відповідність якісним характеристикам, визначеним нормативно-технічною документацією на Товар.
Згідно з п. 4.1 Договору Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DDP (Поставка з оплатою мита) відповідно до «Інкотермс» у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами «Інкотермс» у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу.
Відповідно до п. 4.2 Договору поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання Товару. Партією Товару вважається обсяг одиниць Товару, визначений Покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці.
Строк поставки Товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки Покупцем.
Місце поставки Товару - 64660, Харківська обл., Лозівський район, сел. Лиманівка, вул. Заводська 5.
Приймання Товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (п. 5.2 Договору).
За умовами п. 6.1, 6.3 Договору Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за ціною, вказаною у Специфікації № 1 (Додаток №1) до цього Договору. Ціна Договору становить 1 814 750,00 грн, крім того ПДВ 20% 362 950,00 грн, усього з ПДВ 2 177 700,00 грн.
Відповідно до п. 7.2 Договору оплата за кожну партію поставленого Товару за цим Договором проводиться Покупцем на 30 календарний день з дати підписання Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної за умови реєстрації податкової накладної не пізніше ніж за 3 (три) календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, та оформленої згідно з вимогами законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію Товару.
Згідно з п. 8.3.2, 8.3.4 Договору Постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам цього Договору; забезпечити вивіз та провести заміну неякісного Товару, усунути виявлені виробничі дефекти за власник рахунок.
У п. 9.3.2 Договору сторони встановили, що при порушенні строку усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, визначених пунктом 2.8 цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання Постачальником зобов`язання або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов`язання, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.
Строк дії цього договору встановлюється з дати його підписання Сторонами до 31.12.2025 (п. 17.1 Договору).
У специфікації №1 до Договору сторони погодили Товар, що підлягає поставці, а саме:
1) код МТР УЗ - 1024264; найменування - тканина діагональ, бавовна 100%, 260г/м2, 150 см, темно-синій (арт. Nomadic Cotton); рік виготовлення - не раніше 2024 року, виробник - Mahavir Spinfab PVT LTD, походження - Індія; технічні, якісні характеристики - ДСТУ ГОСТ 21790:2008; гарантійний строк експлуатації - 12 місяців з дня введення продукції в експлуатацію; гарантійний строк зберігання або гарантійний строк придатності - 36 місяців з дати виготовлення; кількість - 10 900 пог. м; ціна за одинцю без ПДВ - 152,50 грн; загальна сума без ПДВ - 1 662 250,00 грн;
2) код МТР УЗ - 1024266; найменування - тканина діагональ, бавовна 100%, 260г/м2, 150 см, помаранчевий (арт. Nomadic Cotton); рік виготовлення - не раніше 2024 року, виробник - Mahavir Spinfab PVT LTD, походження - Індія; технічні, якісні характеристики - ДСТУ ГОСТ 21790:2008; гарантійний строк експлуатації - 12 місяців з дня введення продукції в експлуатацію; гарантійний строк зберігання або гарантійний строк придатності - 36 місяців з дати виготовлення; кількість - 1000 пог. м; ціна за одинцю без ПДВ - 152,50 грн; загальна сума без ПДВ - 152 500,00 грн.
Відповідно до Технічних та якісних характеристик товару, вимог до документів з якості та оцінки відповідності товару спірна тканина діагональ, арт. Nomadic Cotton, колір темно-синій та помаранчевий, повинна відповідати таким технічним та якісним характеристикам: поверхнева густина - 262,0 г/м2; зміна лінійних розмірів після мокрої обробки: за основою (-1,5%), за утоком (-1,5%); розривне навантаження: за основою - 1300 Н, за утоком - 650 Н; стійкість забарвлення: до дії прання (зміна початкового пофарбування/забарвлення суміжної тканини) - 4/4 бали; стійкість до дії мастил - 5 балів; стійкість до стирання - 30 000 циклів.
Філія «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» надало ТОВ «Спецтрейд Україна» рознарядку №УЗВС-6/613н від 27.08.2025 на відвантаження товару: тканини діагональ, бавовна 100%, 260г/м2, 150 см, темно-синій (арт. Nomadic Cotton) у кількості 8000 пог. м на загальну суму без ПДВ 1 220 000,00 грн; тканини діагональ, бавовна 100%, 260г/м2, 150 см, помаранчевий (арт. Nomadic Cotton) у кількості 1000 пог. м на загальну суму без ПДВ 152 500,00 грн; усього на загальну суму 1 647 000,00 грн з ПДВ.
Відповідно до видаткової накладної №249 від 10.09.2025 ТОВ «Спецтрейд Україна» поставило Філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» тканину діагональ, бавовна 100%, 260г/м2, 150 см, темно-синій (арт. Nomadic Cotton) у кількості 8000 пог. м на загальну суму без ПДВ 1 220 000,00 грн; тканину діагональ, бавовна 100%, 260г/м2, 150 см, помаранчевий (арт. Nomadic Cotton) у кількості 1000 пог. м на загальну суму без ПДВ 152 500,00 грн; усього на загальну суму 1 647 000,00 грн з ПДВ.
У цей же день - 10.09.2025 відповідач виставив позивачу рахунок №249 на оплату поставленої тканини на загальну суму 1 647 000,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням №702435 від 15.10.2025 АТ «Укрзалізниця» перерахувало ТОВ «Спецтрейд Україна» кошти у розмірі 1 647 000,00 грн як оплату за поставлену тканину.
Позивач надіслав відповідачу запрошення №УЗВС-6/849н від 15.10.2025 для участі у відборі проби (зразку) товару - спірної тканини, який відбудеться за адресою: вул. Заводська, 5, сел. Лиманівка, Харківська область, в період з 17.10.2025 по 24.10.2025, а також просив повідомити дату прибуття представника.
Відповідач зазначає, що це запрошення він отримав 16.10.2025, проте участі у відборі зразка він не брав.
Позивач надав протокол випробувань №787:025 від 25.11.2025 (далі - Протокол випробувань), складений Аналітично-дослідною випробувальною лабораторією «Текстиль-Тест». У Протоколі випробувань зазначено, що об`єктом випробування є 787-01 Тканина артикулу «Nomadic Cotton темно-синього кольору»; договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №112/2025-ВДР; замовник - Капустін Ігор Леонідович (вул. Миру, 27, с. Перемоги, Лозівський район, Харківська область); зразки відібрано Замовником; дата надходження зразків на випробування - 30.10.2025; дата проведення випробувань - 30.10.2025 - 25.11.2025. Результати випробування: вміст складників сировинного складу - бавовна 100%; розривальне зусилля: по основі - 699 Н, по утоку - 647 Н; зміна лінійних розмірів після мокрих оброблень, прання: по основі (-11,4%), по утоку (-2,4%); стійкість до дії мастил (оливовідштовхувальність) - 4 бали; стійкість пофарбування: до прання при 60 ? (змінення фарбування проби/зафарбовування суміжної тканини) - 4-5/4 бали; стійкість до стирання - 65 000 циклів.
Позивач надіслав відповідачу запрошення №УЗВС-6/1097н від 16.12.2025, у якому повідомив, що за результатами проведення досліджень зразка поставленої тканини виявлено, що показники тканини діагоналі не відповідають показникам, визначеним у Додатку 2 розділу І до Договору та нормативно-технічної документації. Для участі у складанні двостороннього акта виявлених недоліків позивач просив направити відповідача свого представника за адресою: вул. Заводська, 5, сел. Лиманівка, Харківська область або здійснити заміну тканини у строки, визначені п. 2.8 Договору. Додаток до запрошення - на 2 арк. в 1 прим.
У відповідь на лист-запрошення №УЗВС-6/1097н від 16.12.2025 відповідач у своєму листі №1131 від 25.12.2025 повідомив позивача, що не заперечує щодо складання акта в односторонньому порядку без участі його представника, тим самим гарантує заміну тканини відповідно до Договору. Враховуючи завантаженість та відсутність транспорту у святкові дні, відповідач просив здійснити складання акта не раніше 15.01.2026 та надати доступ до товару для здійснення заміни товару.
29.12.2025 комісією філії «ПВРЗ» АТ «Укрзалізниця» складено акт №2 про фактичну якість і комплектність одержаної продукції, у якому зазначено, що за результатами протоколу випробувань №787:025 від 25.11.2025 Аналітично-дослідної випробувальної лабораторії «Текстиль-Тест» виявлено, що показники тканини діагоналі не відповідають показникам, визначеним у Додатку 2 розділу І до Договору та нормативно-технічної документації. Провести заміну тканини діагональ темно-синій та тканини діагональ помаранчевий за рахунок постачальника.
Вказаний акт №2 від 29.12.2025 позивач направив 05.01.2026 на адресу електронної пошти відповідача (spectrade.office@gmaіl.com) супровідним листом №УЗВС-6/1178н від 30.12.2025.
Позивач направив на адресу відповідача дві претензії: №1 від 13.02.2026, у якій просив у семиденний строк з дня отримання цієї претензії сплатити неустойку за порушення строків заміни товару неналежної якості; №2 від 19.03.2026, у якій просив терміново здійснити заміну неякісного товару та у семиденний строк сплатити неустойку за порушення строків заміни товару неналежної якості.
Як зазначає позивач, відповідач не здійснив заміну тканини неналежної якості, а також не сплатив неустойку за порушення строків заміни товару неналежної якості, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Частини 1, 2 ст. 675 ЦК України встановлюють, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Згідно з ч. 1-2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ч. 1 ст. 679 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
За приписами ч. 1 ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
Покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару (ч. 1 ст. 688 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом, зокрема, сплати неустойки.
Як встановив суд, 06.08.2025 сторони уклали договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №112/2025-ВДР, за умовами якого Постачальник (відповідач) зобов`язався поставити та передати у власність Покупцю (позивачу) Товар - тканину діагональ, бавовна 100%, 260г/м2, 150 см, темно-синій (арт. Nomadic Cotton) у кількості 10 900 пог. м та тканину діагональ, бавовна 100%, 260г/м2, 150 см, помаранчевий (арт. Nomadic Cotton) у кількості 1000 пог. м.
10.09.2025 на виконання умов Договору та за рознарядкою позивача відповідач поставив Філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» тканину діагональ, бавовна 100%, 260г/м2, 150 см, темно-синій (арт. Nomadic Cotton) у кількості 8000 пог. м на загальну суму без ПДВ 1 220 000,00 грн; тканину діагональ, бавовна 100%, 260г/м2, 150 см, помаранчевий (арт. Nomadic Cotton) у кількості 1000 пог. м на загальну суму без ПДВ 152 500,00 грн; усього на загальну суму 1 647 000,00 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник повинен поставити Покупцеві Товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток №1), Технічним та якісним характеристикам товару, вимогам до документів з якості та оцінки відповідності товару (Додаток №2 до Договору).
Умовами Договору передбачено, що приймання Товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (п. 2.10, 5.2). При виявленні невідповідності якості Товару виклик представника Постачальника для участі у прийманні товару та складання Акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов`язковим (п. 2.4). В межах гарантійного строку зберігання Товару Покупець може самостійно відбирати проби (зразки) Товару для проведення в акредитованих лабораторіях дослідження (експертизи) на відповідність якісним характеристикам, визначеним нормативно-технічною документацією на Товар (п. 2.12).
В пункті 1 Інструкції П-7 зазначено, що ця інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю та комплектністю, а також тари під продукцією або товарами.
Згідно з пунктом 6 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі одержувача в такі строки: а) при іногородній поставці - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем; б) при постачанні в межах міста - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - 24 год. після надходження продукції на склад одержувача.
У пунктах 14, 16 Інструкції П-7 визначено, що приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється відповідно до стандартів, технічних умов, Основних та Особливих умов поставки, інших обов`язкових для сторін правил, а також за супровідними документами, які засвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація та ін.). При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, які посвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі.
Згідно з пунктом 20 Інструкції П-7 при нез`явленні представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю. При відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез`явленні його за викликом одержувача (покупця) перевірка здійснюється: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) надав згоду на одностороннє приймання продукції.
Пунктами 26, 27 Інструкції П-7 передбачено, що у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачено відбір зразків (проб), особи, які беруть участь у прийманні продукції за якістю, зобов`язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.
Відбір зразків (проб) здійснюється у точній відповідності до вимог зазначених вище нормативних актів. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються та забезпечуються етикетками, підписаними особами, які беруть участь у відборі.
Про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується всіма особами, які беруть участь у ньому. В акті зазначаються:
а) час і місце складання акта, найменування одержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);
б) найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція;
в) номер і дата рахунка-фактури та транспортної накладної, за якими надійшла продукція, та дата її надходження на склад одержувача, а у разі доставки продукції постачальником та при відпуску продукції зі складу постачальника - номер і дата накладної або рахунка-фактури, за якою передана продукція;
г) кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції;
д) зазначення про те, що зразки (проби) відібрані в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами та договором, із посиланням на їх номер і дату;
е) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;
ж) чи опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відбитки на пломбах);
з) інші дані, які особи, що беруть участь у відборі проб, вважатимуть за необхідне включити до акта для більш детальної характеристики зразків (проб).
Відповідно до п. 28 Інструкції П-7 із відібраних зразків (проб) один залишається в одержувача, другий направляється виробнику (відправнику) продукції. У всіх випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, іншими обов`язковими правилами та договором, відбираються додаткові зразки (проби) для здачі на аналіз або випробування до лабораторії чи науково-дослідних інститутів.
Про здачу зразків (проб) на аналіз або випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків (проб).
Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися одержувачем, виробником (відправником) до вирішення спору щодо якості продукції, а у випадках передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції до органів прокуратури та суду - до вирішення справи цими органами.
Згідно з п. 29 Інструкції П-7 за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у пунктах 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.
Акт має бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю.
Позивач зазначає, що за результатами проведення випробувань зразка поставленої відповідачем тканини встановлено невідповідність товару погодженим сторонами технічним та якісним характеристикам, на підтвердження чого надано протокол випробувань № 787:025 від 25.11.2025, складений Аналітично-дослідною випробувальною лабораторією «Текстиль-Тест».
Так, відповідно до пункту 2.12 Договору покупцеві надано право самостійно відбирати проби (зразки) Товару для проведення в акредитованих лабораторіях дослідження (експертизи) на відповідність якісним характеристикам, визначеним нормативно-технічною документацією на Товар. Водночас реалізація цього права не виключає необхідності дотримання сторонами погодженого порядку приймання Товару за якістю, встановленого Інструкцією П-7.
Пунктом 26 Інструкції П-7 передбачено, що у випадках, коли для визначення якості продукції передбачено відбір зразків (проб), особи, які беруть участь у прийманні продукції за якістю, зобов`язані здійснити такий відбір відповідно до встановлених правил. При цьому пунктом 27 Інструкції П-7 прямо встановлено обов`язок складання акта про відбір зразків (проб), який підписується всіма особами, що беруть участь у відборі. Такий акт має містити, зокрема, відомості про час і місце відбору, осіб, які брали в ньому участь, виробника (відправника) продукції, документи, за якими вона надійшла, кількість продукції та місця, з яких відбиралися зразки, дотримання встановленого порядку відбору, маркування та опечатування зразків.
Отже, положення пункту 2.12 Договору, яким покупцеві надано право самостійно відбирати зразки Товару, не звільняє його від дотримання передбаченого Інструкцією П-7 порядку документального оформлення такого відбору. Саме акт про відбір зразків дає можливість встановити, з якої саме продукції, у якій кількості, у який час, у якому місці та за участю яких осіб було відібрано зразок, що надалі передавався на лабораторне дослідження.
Разом з тим, акта про відбір зразка спірної тканини із зазначенням передбачених пунктом 27 Інструкції П-7 відомостей суду не надано.
З наданого протоколу випробувань вбачається, що зразки були відібрані та передані на дослідження замовником - Капустіним Ігорем Леонідовичем. Водночас позивач не надав суду пояснень та доказів щодо статусу цієї особи, її повноважень на здійснення відбору зразка від імені позивача, а також обставин, за яких такий відбір здійснювався.
За відсутності акта про відбір зразків неможливо встановити, зокрема, чи здійснювався відбір саме з поставленої відповідачем партії тканини, з якого саме місця (рулону) та в якій кількості було відібрано зразок, чи дотримано встановленого порядку відбору, чи був зразок належним чином маркований та опечатаний, а також чи забезпечувалася його ідентифікація та збереження до моменту проведення випробувань.
Саме по собі посилання у протоколі випробувань на Договір № 112/2025-ВДР та зазначення найменування досліджуваної тканини «Nomadic Cotton» темно-синього кольору також не дає можливості достовірно встановити, що досліджений зразок відібрано саме з тканини, поставленої відповідачем за цим Договором. При цьому позивачем не надано доказів того, які саме документи були передані до лабораторії разом із досліджуваним зразком та на підставі яких відомостей лабораторією було ідентифіковано його належність до поставленого відповідачем Товару.
Суд також вважає, що з огляду на значний обсяг поставленої відповідачем тканини темно-синього кольору (8 000 пог. м), цілком очевидним є те, що такий товар фізично та технічно не міг поставлятися одним рулоном. Проте з Протоколу випробувань вбачається, що досліджувався лише один зразок та лише тканини темно-синього кольору розміром приблизно 4,5х3 см.
За таких обставин позивач мав довести не лише факт невідповідності дослідженого зразка певним якісним показникам, а й те, що відібраний зразок є репрезентативним для всієї кількості поставленої тканини. Належних доказів щодо способу та обсягу відбору зразків, їх кількості, місць відбору та забезпечення репрезентативності дослідження позивач суду не надав.
Таким чином, наданий Протокол випробувань підтверджує лише результати дослідження конкретного зразка тканини з якогось одного рулона, однак за відсутності належно оформленого відбору зразка та доказів його належності до поставленої відповідачем партії не може сам по собі підтверджувати невідповідність усієї поставленої продукції вимогам щодо якості.
Крім того, пунктом 28 Інструкції П-7 передбачено, що із відібраних зразків один залишається в одержувача, другий направляється виробнику (відправнику), а у випадках, передбачених відповідними правилами або договором, відбираються додаткові зразки для проведення аналізу чи випробування в лабораторії. Відомості про передачу зразків на аналіз або випробування також мають бути відображені в акті відбору зразків. Відсутність такого акта унеможливлює перевірку дотримання зазначеної процедури та належного збереження ідентифікаційних ознак досліджуваного зразка.
Окремо суд зазначає, що відповідно до пункту 29 Інструкції П-7 за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, який має бути складений у день закінчення приймання. Наданий позивачем акт про фактичну якість та комплектність № 2 від 29.12.2025 не усуває відсутності акта про відбір зразків та не підтверджує дотримання встановленої Інструкцією П-7 процедури відбору зразка і передачі його на лабораторне дослідження. При цьому висновки, викладені в акті № 2, ґрунтуються виключно на результатах, зазначених у Протоколі випробувань, а тому за відсутності належних доказів щодо походження та порядку відбору дослідженого зразка самі по собі не підтверджують факт невідповідності якості поставленого відповідачем Товару.
Крім того, суд бере до уваги, що позивач не надав доказів направлення відповідачу протоколу випробувань № 787:025 від 25.11.2025. Надане позивачем запрошення № УЗВС-6/1097н від 16.12.2025 містить лише зазначення «додаток - на 2 арк. в 1 прим.» без конкретизації найменування документа, що не дає можливості достовірно встановити, що разом із цим листом відповідачу було направлено саме зазначений Протокол випробувань. Відповідач факт отримання цього протоколу не визнає.
За таких обставин лист відповідача № 1131 від 25.12.2025, у якому зазначено про гарантування заміни тканини відповідно до умов Договору, саме по собі не може розцінюватися як визнання відповідачем факту поставки товару неналежної якості. За відсутності доказів того, що відповідач був належним чином ознайомлений із результатами відповідного лабораторного дослідження, зміст цього листа не свідчить про безумовне визнання ним висновків, викладених у Протоколі випробувань.
Отже, сукупність наданих позивачем доказів не дає можливості достовірно встановити, що досліджений лабораторією зразок був відібраний саме з поставленої відповідачем партії Товару, що його відбір здійснено з дотриманням погодженого сторонами порядку, а результати дослідження конкретного зразка можуть бути поширені на всю поставлену партію тканини.
При цьому сам по собі факт проведення лабораторного дослідження та встановлення певних характеристик дослідженого зразка не є достатнім для висновку про поставку всієї партії Товару неналежної якості, якщо не доведено належність цього зразка до спірної поставки та репрезентативність проведеного дослідження.
Також судом встановлено, що доказів проведення дослідження тканини «Nomadic Cotton» помаранчевого кольору та її невідповідності нормативно-технічним документам і характеристикам, визначеним Специфікацією № 1 (Додаток № 1), Технічними та якісними характеристиками товару, вимогами до документів з якості та оцінки відповідності товару (Додаток № 2 до Договору), позивачем взагалі не надано.
Пунктом 2.12 Договору виключно Покупця (яким за договором є АТ «Українська залізниця» в особі начальника відділу закупівель філії «УЗ Вагон-сервіс» Ковальчука Петра Григоровича та в особі начальника відділу логістики філії Котова Олександра Михайловича) і саме в межах гарантійного строку зберігання (що за умовами Специфікації №1 становить 36 місяців з дати виготовлення) наділено правом самостійно відбирати проби (зразки) товару для проведення в акредитованих лабораторіях дослідження.
Отже за відсутності доказів щодо дати виготовлення товару, Акту відбору зразків та доказів наявності у громадянина Капустіна Ігоря Леонідовича повноважень представляти інтереси Покупця суд доходить висновку, що Позивачем не доведено факт та правомірність відбору зразків спірного товару у розумінні п. 2.12 Договору.
При цьому, суд звернув увагу на те, що відповідні доводи викладались відповідачем у своєму відзиві, проте, позивач, маючи можливість спростувати їх у своїй відповіді на такий відзив, цього не зробив і жодних належних доказів зворотного не надав, що у сукупності наведених обставин з більшою вірогідністю свідчить про відсутність факту відбору зразків сировини та проведення їх дослідження саме зі спірної партії товару.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт поставки відповідачем спірного Товару неналежної якості, у зв`язку з чим позовні вимоги про заміну товару та застосування передбачених Договором наслідків порушення строку заміни неякісного товару у вигляді сплати неустойки є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат.
Щодо судових витрат позивача.
Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.
Щодо судових витрат відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У відзиві на позов відповідач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, яка становить 25 000,00 грн.
Як докази витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав: копію договору про надання правової допомоги №08-07/1/25 від 08.07.2025, укладений з АО «Мінченко та партнери» (далі - Договір від 08.07.2025); замовлення №12-08/26 від 12.08.2026 (додаток №12-08/26 до Договору від 08.07.2025).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору від 08.07.2025, укладеного між ТОВ «Спецтрейд Україна» (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Мінченко та партнери» (далі - Адвокатське об`єднання), Адвокат бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Склад, обсяг та вартість надання правової допомоги визначаються на підставі Замовлення, що є невід`ємною частиною Договору.
12.08.2026 Клієнт та Адвокатське об`єднання підписали Замовлення №12-08/26 від 12.08.2026 (додаток №12-08/26 до Договору від 08.07.2025), згідно з п. 1-3 якого сторони погодили, що правовою (правничою) допомогою є судовий захист інтересів Клієнта у справі №927/746/26 позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - Позивач) до ТОВ «Спецтрейд Україна» (надалі - Відповідач) про стягнення 634 095,00 грн неустойки, зобов`язання вивезення поставленого товару неналежної якості та його заміни.
Сторони погодили, що фіксований розмір гонорару (винагороди) за надання правових (правничих) послуг визначено Сторонами з врахуванням вимог ст. 126 Господарсько-процесуального Кодексу України, в судах усіх інстанції, складності питань, виходячи із принципів розумності та з врахуванням часу (строку) виконання складає: 25 000,00 грн, які включають у себе, але не обмежуються:
- Вивчення та аналіз документів наданих Клієнтом, пошук актуальної судової практики; - Надання юридичної консультації; - Підготовка та складання відзиву на позовну заяву; заперечення, Підготовка та складання усіх необхідних клопотань, заяв, пояснень, та інших процесуальних документів, які необхідні для захисту прав та законних інтересів Клієнта, в судах усіх інстанції; - Участь у судових засіданнях, в судах усіх інстанції - за потреби.
Сторони погодили, що розрахунок за надані послуги здійснюється Клієнтом на користь Адвокатського Бюро протягом 5 робочих днів з моменту ухвалення судового рішення.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
Позивач жодних обґрунтувань щодо недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суду не надав.
У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Велика Палата Верховного Суду в своїй ухвалі від 25 березня 2026 року у справі №372/6826/24 (якою було відмовлено у прийнятті на її розгляд цієї справи) зазначила, що висновки щодо порушеного правового питання, а саме щодо права суду з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, вже викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21. Питання про відступ від наведених висновків раніше не вирішувалося, а також колегія суддів не порушує його в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У постанові від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24 Велика Палата Верховного Суду в черговий раз виклала правові висновки щодо неможливості суду з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Стосовно застосування критеріїв співмірності згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що за відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19, від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19).
Тобто, на теперішній час існує сформована правова позиція щодо неможливості суду вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи без доведення стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, неспівмірності таких витрат (чого у даній справі відповідачем зроблено не було), що у свою чергу має відповідати неодмінності дотримання принципу правової визначеності, який забезпечує стабільність правозастосування та сприяє довірі суспільства до судової влади.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Також у постанові від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу, зокрема, з урахуванням співвідношення суми судових витрат, заявленої до відшкодування, з їх розміром, заявленим у попередньому (орієнтовному) розрахунку, та випадків зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо.
Проте, суд не вбачає вини відповідача у виникненні спору або зловживання ним чи його представником процесуальними правами під час розгляду справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат на правничу допомогу повністю або частково за ініціативою суду.
З огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, витрати відповідача на професійну правничу допомогу відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача у повному обсязі, тобто у сумі 25 000,00 грн.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150) в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 45462724, вул. Алматинська, буд. 74, м. Київ, 02092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрейд Україна» (код ЄДРПОУ 44837060, вул. Борисоглібська, буд. 6, м. Чернігів, 14000) 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун