УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/5488/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Малві В?
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 (колегія суддів: Діброва Г. І. - головуючий, Савицький Я. Ф., Ярош А. І.) та рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 (суддя Рога Н. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Малві В?
до Приватного акціонерного товариства ?Одеський автоскладальний завод?
про витребування майна з чужого незаконного володіння
за участю:
позивача: Дідуренко С. В. (адвокат)
відповідача: Кудрявцева Т. В. (адвокат)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ?Малві В? звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) ?Одеський автоскладальний завод?, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просило витребувати з незаконного володіння нежитлову будівлю літ. "J", загальною площею 1145,0 кв. м, розташовану за адресою м. Одеса, вул. Отамана Чепигі, 29-С.
1.2 Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами розгляду справи № 916/31/20 суд не визначив, хто саме набуватиме право власності, до того ж акт прийому-передачі об`єкта нерухомого майна від 11.04.2019, на підставі якого також була здійснена державна реєстрація права власності позивача на об`єкт нерухомого майна, є чинним, що загалом свідчить про вибуття об`єкта нерухомого майна з володіння повивача проти його волі у незаконний спосіб.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026, у позові відмовлено.
2.2 Суди мотивували рішення тим, що позивач не довів наявності у нього права власності на спірне майно, а, отже, не підтвердив одну з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову. Судовим рішенням у справі № 916/31/20, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення, що стало підставою набуття позивачем права власності й скасовано відповідні реєстраційні дії. Натомість заявлений позов фактично спрямований не на захист чинного речового права позивача, а на оспорення наслідків та повторний перегляд обставин, встановлених в іншій справі.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить наведені судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключними випадками, передбаченими частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, скаржник посилається на те, що:
- суди не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), від 18.12.2024 № 916/379/23, а також висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.01.2024 у справі № 910/78/23, від 10.09.2019 у справі № 918/370/18, від 10.12.2021 у справі № 924/454/20 та від 14.02.2023 у справі № 907/726/20 (пункт 1);
- суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України)).
3.3 У відзиві відповідач посилається на те, що скаржник оминає увагою те, що на відміну від справ, на які він посилається, наявне судове рішення, яке набрало законної сили ще у 2020 році у справі № 916/31/20, яким встановлено незаконність вибуття майна з власності відповідача, відсутність належної правової підстави для набуття позивачем права власності, скасовано державну реєстрацію права власності. Саме це рішення визначило остаточний правовий статус спірного майна та відповідні правові наслідки.
3.4 Відповідач зазначив, у жодній із постанов Верховного Суду, на які посилається скаржник, не існувало такої визначальної обставини як судове рішення, що набрало законної сили та яким було скасовано правову підставу виникнення права і припинено державну реєстрацію такого права. Отже, фактичні обставини та юридична природа спірних правовідносин є істотно відмінними, що виключає можливість застосування наведених правових висновків до цієї справи. Тому просить залишити без задоволення касаційну скаргу позивача.
3.5 Подані 25.09.2026 відповідачем та 28.09.2026 позивачем пояснення не можуть бути прийняті до розгляду з огляду на положення частини 1 статті 295 та частини 1 статті 298 ГПК України, а тому згідно з частиною 2 статті 118 ГПК України залишаються без розгляду.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що відповідно до протоколу засідання Наглядової ради ПАТ "Одеський автоскладальний завод" від 14.02.2019 № 1/19 Наглядовою радою товариства було вирішено створити ТОВ "Малві В" та сформувати статутний капітал Товариства за рахунок внеску у негрошовій формі шляхом передачі за актом приймання-передачі права власності на 19/100 часток нежитлових будівель загальною площею 5948,9 кв. м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 160[телефон приховано].
4.2 Зазначена частка, відповідно до протоколу, складається з нежитлової будівлі літ. "J" площею 1145,0 кв. м, яка є складовою частиною нежитлових будівель за вказаною адресою.
4.3 З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-Д, у реєстрі містяться відомості про державну реєстрацію права власності на відповідні частки зазначеного об`єкта нерухомого майна.
4.4 Зокрема, відповідно до запису про право власності від 29.06.2023 № 50823757 право спільної часткової власності у розмірі 22/100 частки зазначеного об`єкта нерухомого майна зареєстровано за ТОВ "Скелакан" (код ЄДРПОУ 45093540) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т. В.
4.5 Відповідно до рішення одноосібного засновника (учасника) ТОВ "Малві В" від 21.03.2019 № 1, прийнятого ПАТ "Одеський автоскладальний завод", вирішено створити ТОВ "Малві В", визначити місцезнаходження товариства та сформувати його статутний капітал у розмірі 150 000 грн.
4.6 Зазначеним рішенням передбачено формування статутного капіталу за рахунок внеску учасника у негрошовій формі шляхом передачі за актом приймання-передачі 19/100 часток нежитлових будівель загальною площею 5948,9 кв. м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 160[телефон приховано].
4.7 Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.04.2019 № 165185731 ТОВ "Малві В" на праві спільної часткової власності володіло 19/100 часток об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-Д, реєстраційний номер в Державному реєстрі прав 160[телефон приховано], загальною площею 5948,9 кв. м, до складу якого входили: нежитлові будівлі "Ы" площею 153,6 кв. м; нежитлові будівлі "Щ" площею 340,6 кв. м; нежитлові будівлі "Ш" площею 1133,0 кв. м; нежитлові будівлі "Ч" площею 14,8 кв. м; нежитлові будівлі "Ю" площею 513,2 кв. м; нежитлові будівлі "J" площею 1145,0 кв. м; нежитлові будівлі "S" площею 1330,6 кв. м; нежитлові будівлі "S1", "S2", "S3" площею 1318,1 кв. м.
Номер запису про право власності: 31378909. Дата, час державної реєстрації: 23.04.2019 Державний реєстратор: Ковач Вікторія Петрівна, Державне підприємство "Центр обслуговування громадян", Одеська обл.
Підставою виникнення права власності були зазначені: заява, серія та номер 237, видана 03.04.2019, видавник: Приватний нотаріус ОМНО Ярош О. М.; рішення, серія та номер: 2026, видане 21.03.2019, видавник: Приватний нотаріус ОМНО Ярош О. М.; протокол серія та номер: 1/19, виданий 14.02.2019, видавник: члени Наглядової ради; акт прийому-передачі, серія та номер: 2553, 2566, виданий 11.04.2019, видавник Приватний нотаріус ОМНО Ярош О. М.
Підставою внесення запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:46682897 від 26.04.2019.
4.8 Крім того, відповідно до запису про право власності від 11.07.2018 № 27075977 право спільної часткової власності у розмірі 78/100 часток зазначеного об`єкта нерухомого майна зареєстровано за ПАТ "Одеський автоскладальний завод" (код ЄДРПОУ 00231604).
4.9 Відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Малві В" від 16.05.2019, укладеного між ПАТ "Одеський автоскладальний завод" в особі голови правління ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , продавець передає, а покупець приймає частку у статутному капіталі ТОВ "Малві В".
4.10 Згідно із зазначеним договором покупцю передається частка у статутному капіталі товариства, яка становить 100 % статутного капіталу у грошовому вираженні 150 000 грн, а право власності на частку переходить до покупця з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.
4.11 Відповідно до акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Малві В" від 16.05.2019 ПАТ "Одеський автоскладальний завод" в особі голови правління ОСОБА_1 передало, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ "Малві В".
4.12 Згідно із зазначеним актом до статутного капіталу Товариства було передано 19/100 часток нежитлових будівель загальною площею 5948,9 кв. м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 160[телефон приховано], що складається, зокрема, з нежитлової будівлі літ. "J" площею 1145,0 кв. м.
4.13 Проте рішенням Господарського суду Одеської області від 17.06.2020 у справі № 916/31/20 було частково задоволено позовні вимоги:
- визнано недійсним пункт 3 рішення одноосібного засновника (учасника) ТОВ "Малві В", м. Одеса від 21.03.2018 № 1, прийнятого ПАТ "Одеський автоскладальний завод", м. Одеса в особі голови правління Горіна Едуарда Олексійовича, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2026;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни, від 26.04.2019 індексний номер 46682897, про реєстрацію права власності на 19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29 "Д" за ТОВ "Малві В" м. Одеса;
- скасовано запис державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни про право власності № 31378909 на 19/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29 "Д", та зареєстрованих на праві приватної власності за ТОВ "Малві В", м. Одеса.
4.14 Це рішення у справі № 916/31/20 набрало законної сили 10.12.2020.
4.15 Після виконання цього рішення суду співвласниками нежитлових будівель, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29Д, загальною площею 5948,9 кв. м, були: ПАТ "Одеський автоскладальний завод" (78/100 частки вказаного об`єкта нерухомості) та ТОВ "Кавіон" (22/100 частки вказаного об`єкта нерухомості).
4.16 Надалі ТОВ "Кавіон" здійснило продаж своєї частки у власність ТОВ "Гєлакан", після вказаного правочину співвласниками цих нежитлових будівель були: ПАТ "Одеський автоскладальний завод" (78/100 частки вказаного об`єкта нерухомості) та ТОВ "Гєлакан" (22/100 частки вказаного об`єкту нерухомості).
4.17 28.08.2024 між ПАТ "Одеський автоскладальний завод" та ТОВ "Гєлакан" укладено договір про поділ нежитлових будівель. За умовами договору сторони поділили ці нежитлові будівлі на наступні самостійні об`єкти нерухомості:
1) нежитлові будівлі, загальною площею 1318,1 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-П, - в результаті поділу між співвласниками власником будівель стало ТОВ "Гєлакан";
2) нежитлові будівлі, загальною площею 513,2 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-Д, - в результаті поділу між співвласниками власником будівель стало ПАТ "Одеський автоскладальний завод";
3) нежитлові будівлі, загальною площею 1145,0 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-С, - в результаті поділу між співвласниками власником будівель стало ПрАТ "Одеський автоскладальний завод";
4) нежитлові будівлі, загальною площею 2972,6 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29-Р, - в результаті поділу між співвласниками власником будівель стало ПрАТ "Одеський автоскладальний завод".
4.18 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.19 Касаційне провадження за касаційною скаргою у справі відкрито, зокрема, за виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.20 Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що:
- позивач не довів наявності у нього права власності на спірне майно, а сам по собі факт попередньої державної реєстрації права власності за позивачем не може свідчити про наявність у нього такого права, оскільки судовим рішенням у справі № 916/31/20 була визнана недійсною правова підстава для набуття цього права, а відповідний запис про державну реєстрацію права власності скасовано;
- доводи позивача про те, що рішенням у справі № 916/31/20 не вирішувався спір про право власності між ТОВ "Малві В" та Публічним/Приватним акціонерним товариством "Одеський автоскладальний завод" є безпідставними. Як убачається зі змісту вказаного судового рішення, саме ним було визнано недійсним пункт 3 рішення одноосібного засновника ТОВ "Малві В", який був безпосередньою правовою підставою формування статутного капіталу товариства шляхом передачі спірного майна, а також скасовано рішення про державну реєстрацію права власності позивача та відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже, вказаним рішенням суд надав правову оцінку саме підставам набуття ТОВ "Малві В" права на спірне майно;
- посилання позивача на те, що не всі документи, які були підставою набуття ТОВ "Малві В" права власності, були визнані недійсними, зокрема, протокол Наглядової ради від 14.02.2019 та акт приймання-передачі від 11.04.2019, відхиляються з огляду на те, що сам по собі факт того, що окремі документи формально не були оскаржені чи визнані недійсними, не спростовує встановленого рішенням у справі № 916/31/20 факту недійсності основної правової підстави набуття позивачем права власності. Тому доводи позивача про збереження у нього права власності лише з огляду на чинність інших документів є необґрунтованими;
- як убачається з матеріалів справи та з позиції самого позивача, підставою, з якою він пов`язує виникнення свого права на спірне майно, є передача цього майна до статутного капіталу товариства, оформлена відповідними рішеннями та актом приймання-передачі, тобто правочином. Це свідчить про наявність між сторонами зобов`язально-правових відносин. За усталеною практикою Верховного Суду речово-правовий спосіб захисту у вигляді віндикації застосовується лише за відсутності між сторонами зобов`язальних відносин та за наявності доведеного чинного права власності у позивача. У цьому випадку ці умови відсутні;
- отже, заявлений позов фактично спрямований не на захист речового права позивача, а на оспорення наслідків та повторний перегляд обставин, встановлених в іншій справі. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення та створюються передумови для виникнення "колізії судових рішень".
4.21 При цьому як вбачається зі змісту оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що запис щодо реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючого документа, який згодом скасовано, не свідчить про набуття позивачем права власності на зазначене майно, вказавши, що аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17.
4.22 Суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої умовою застосування речово-правового способу захисту у вигляді витребування майна з чужого незаконного володіння є доведення позивачем наявності у нього права власності на спірне майно. Лише за наявності такого права особа може вимагати повернення майна від особи, яка володіє ним без належної правової підстави. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
4.23 Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у випадку, коли правовстановлюючий документ, який був підставою для державної реєстрації права власності, у подальшому визнано недійсним судовим рішенням, що набрало законної сили, сам факт попередньої державної реєстрації не може свідчити про існування у відповідної особи права власності на таке майно (див. mutatis mutandis пункт 14 постанови Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17).
4.24 Тобто з вищенаведеного вбачається, що Верховний Суд сформував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах і суд апеляційної інстанції ці висновки врахував, навівши їх у постанові.
4.25 Пунктом 4 частини 1 статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
4.26 Натомість, проаналізувавши посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у наведених ним у касаційній скарзі постановах, колегія суддів з урахуванням викладеного вважає їх необґрунтованими, оскільки судові рішення у вказаних справах ухвалені за інших фактичних обставин, встановлених судами, з урахуванням інших поданих сторонами доказів, у залежності від оцінки яких вони і були ухвалені, тобто не є подібними:
- у справі № 914/2350/18 (914/608/20) позов був заявлений про визнання протиправним рішень банку про прийняття у власність з подальшою реалізацією нерухомого та рухомого майна, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, а також визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності за банком на майно;
- у справі № 916/379/23 позов був заявлений про визнання недійсними рішень, правочину та застосування наслідків недійсності правочину;
- у справі № 910/78/23 позов був заявлений про скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити дії;
- у справі № 918/370/18 позов був заявлений про визнання недійсним правочину щодо внесення майна до статутного капіталу;
- у справі № 924/454/20 позов був заявлений про витребування земельних ділянок державної власності внаслідок незаконного повторного використання права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання;
- у справі № 907/726/20 позов був заявлений про скасування рішення державного реєстратора та реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
4.27 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі. Для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.
4.28 Проте скаржник, знаючи про наявну сформовану практику Верховного Суду у подібних правовідносинах і наведену судом апеляційної інстанції в оскарженій постанові, наводить у своїй касаційній скарзі нерелевантну судову практику.
4.29 Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (5 частини 1 статті 296 ГПК України).
4.30 Тому з огляду на врахування судом апеляційної інстанції сформованої практики Верховним Судом у подібних правовідносинах та посилання скаржника на нерелевантну судову практику Верховного Суду до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження на підставі пунктів 4, 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
4.31 Оскільки за положенням пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення є недослідження судом зібраних у справі доказів лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі випадків касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу, а визначені скаржником підстави касаційного оскарження за виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу, визнано необґрунтованими, відсутні правові підстави для перегляду та скасування, а відповідно і для оскарження судових рішень в частині таких підстав касаційного оскарження як недослідження судом зібраних у справі доказів.
4.32 З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження належить закрити.
4.33 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 240, 296 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження у справі № 916/5488/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Малві В? на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Ю. Я. Чумак