УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 761/21829/20
провадження № 61-4760св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вареник Андрій Миколайович, на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство юстиції України, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання незаконним вивезення та утримання малолітньої дитини на території України та повернення її до місця постійного проживання,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому
просив визнати факт незаконного вивезення та утримання малолітнього
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Україні ОСОБА_2 , зобов`язати ОСОБА_2 протягом 10 днів з дня отримання нею повного тексту рішення суду повернути малолітнього сина до країни постійного проживання - Республіки Фінляндія та у разі відмови відповідача добровільно повернути сина, здійснити примусове відібрання дитини та передання його батькові.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 грудня
2025 року, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року, позов залишено без задоволення.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані Вінницьким районним судом Вінницької області ухвалою від 15 жовтня 2025 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
09 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Вареник А. М. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, від 30 жовтня 2019 року
у справі № 352/2324/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 522/97/20,
від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20, від 20 вересня 2023 року
у справі № 127/17880/22, від 12 грудня 2024 року у справі № 344/24144/23.
Крім цього, заявник вказує, що суди безпідставно взяли до уваги доказ (висновок психолога), поданий відповідачем до суду першої інстанції з порушенням процесуальних строків.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вареник А. М. на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду
від 10 березня 2026 року та витребувано справу із суду першої інстанції.
У червні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2026 року клопотання
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вареник А. М., в частині зупинення виконання рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 грудня 2025 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку задоволено.
Зупинено виконання рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 грудня 2025 року в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вареник А. М., в частині поновлення чинності ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2025 року про забезпечення позову залишено без розгляду.
У частині другій статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання
не проводиться.
Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не ухвалював рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому
частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство юстиції України, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання незаконним вивезення та утримання малолітньої дитини на території України та повернення її до місця постійного проживання призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська