ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 309/5123/22
провадження № 61-16326св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-8»,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАО СІСТЕМ»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Джуга С. Д., Кожух О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-8» (далі - ТОВ «ЗАРАЗ-8»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАО СІСТЕМ» (далі- ТОВ «НАО СІСТЕМ»), про захист прав споживача.
В обґрунтування позову посилався на те, що 19 травня 2016 року відбулись збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Управителем багатоквартирного будинку № 21 визначено ТОВ «Зараз-8». Також було встановлено ціну на послугу з управління та затверджено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 квітня 2017 року № 142 погоджено та введено в дію з 07 травня 2017 року відкоригований тариф ТОВ «Зараз-8» на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для споживачів за адресою: АДРЕСА_7.
ОСОБА_1 зазначає, що станом на день подання позову ніякі зміни до тарифу ТОВ «Зараз-8» на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для споживачів за вищевказаними адресами, який було затверджено рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області від 26 квітня 2017 року № 142, виконавчий комітет вказаної сільради не вносив, новий тариф не затверджував.
Новий договір між сторонами не укладався, а відтак чинним є договір, який затверджено зборами співвласників багатоквартирного будинку від 19 травня 2016 року.
Однак, відповідачем як управителем вчиняються дії щодо примушування позивача оплачувати додатково понад встановлений тариф (ціну) послуги з охорони, що є грубим порушенням чинного законодавства України та умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 19 травня 2016 року.
Посилаючись на те, що дії відповідача містять у собі ознаки нечесної підприємницької практики, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд:
визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування окремої оплати за послуги з забезпечення контрольно-пропускного режиму та охорони спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території, починаючи з 01 жовтня 2018 року;
зобов`язати відповідача виключити з обліку (розрахунку) по особовому рахунку квартири АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 , суму заборгованості з охорони майна загального користування (послуги із забезпечення контрольно-пропускного режиму та охорони території, що входить до складу комплексної забудови ЖК «Чайки»), що виникла за період часу з 01 липня 2020 року по 06 листопада 2022 року;
стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 1 000 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії ТОВ «ЗАРАЗ-8» щодо нарахування ОСОБА_1 окремої оплати за послуги із забезпечення контрольно-пропускного режиму та охорони спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території, починаючи з 01 жовтня 2018 року.
Зобов`язано ТОВ «ЗАРАЗ-8» виключити з обліку (розрахунку) по особовому рахунку квартири АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 , суму заборгованості з охорони майна загального користування (послуги із забезпечення контрольно-пропускного режиму та охорони території, що входить до складу комплексної забудови ЖК «Чайки»), що виникла за період часу з 01 липня 2020 року по 06 листопада 2022 року.
У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в порушення умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком ТОВ «Зараз-8» були вчинені правочини з ТОВ «НАО СІСТЕМ» без письмових погоджень зі співвласником квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , а відтак позовні вимоги про визнання неправомірними дій ТОВ «ЗАРАЗ-8» щодо нарахування позивачу окремої оплати за послуги із забезпечення контрольно-пропускного режиму та охорони спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та зобов`язання ТОВ «ЗАРАЗ-8» виключити з обліку (розрахунку) по особовому рахунку квартири АДРЕСА_3 суми заборгованості з охорони майна загального користування є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом із цим, суд вважав відсутніми правові підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження указаних позовних вимог.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, ТОВ «ЗАРАЗ-8» та ТОВ «НАО СІСТЕМ» звернулись до суду з апеляційними скаргами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року апеляційні скарги ТОВ «ЗАРАЗ-8» та ТОВ «НАО СІСТЕМ» задоволено, рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2023 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав. Такий спосіб захисту, як скасування нарахованої заборгованості, не сприяє ефективному відновленню порушеного права і не підлягає розгляду в судовому порядку. Вимога про зобов`язання скасувати заборгованість підтверджує факт незгоди позивача з розміром плати за надані йому послуги, а виставлення рахунку за надані послуги по своїй суті є претензією. Оспорювання правильності та підстав нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими) є різновиди претензії і чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений. Споживачі вправі в разі пред`явлення до цих вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.
Разом із тим, зі змісту постанови апеляційного суду вбачається, що рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2023 року в частині вирішення вимог позову про стягнення моральної шкоди в апеляційному порядку не переглядалося.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати вказане судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова ухвалена судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
16 січня 2026 року ТОВ «ЗАРАЗ-8» подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
16 січня 2026 року ТОВ «НАО СІСТЕМ» подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
15 січня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17 серпня 2021 року.
19 травня 2016 року відбулись збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 . Управителем багатоквартирного будинку № 21 визначено ТОВ «ЗАРАЗ-8». Також було встановлено ціну на послугу з управління та затверджено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 квітня 2017 року № 142 погоджено та введено в дію з 07 травня 2017 року відкоригований тариф ТОВ «ЗАРАЗ-8» на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для споживачів за адресою: АДРЕСА_8 , а саме: для житлових приміщень (споживачі І групи - населення): вартість за 1 кв.м загальної площі в будинках - 7,99 грн; вартість за 1 кв.м загальної площі в будинках без урахування обслуговування ліфтів - 7,25 грн; для житлових і нежитлових приміщень (споживачі ІІ та ІІІ груп - фізичні та юридичні особи): вартість за 1 кв.м загальної площі в будинках - 10,92 грн; вартість за 1 кв.м загальної площі в будинках без урахування обслуговування ліфтів - 9,92 грн.
01 жовтня 2018 року між ТОВ «НАО СІСТЕМ» (довіритель) та ТОВ «ЗАРАЗ-8» (повірений) укладено договір доручення № 9, відповідно до умов якого даний договір регулює відносини, що виникають між довірителем, повіреним та споживачами (фізична та/або юридична особа, яка користується послугами із забезпечення контрольно-пропускного режиму та охорони від протиправних посягань та навмисного пошкодження спільного майна співвласників багатоквартирного будинку і прибудинкової території, що входить до житлового комплексу «ЧАЙКА», який розташований за адресою: АДРЕСА_6 ) при використанні останніми послуг із забезпечення контрольно-пропускного режиму та охорони від протиправних посягань та навмисного пошкодження спільного майна співвласників багатоквартирного будинку і прибудинкової території, що входить до вищевказаного житлового комплексу.
29 листопада 2019 року ТОВ «НАО СІСТЕМ» (товариство) та ТОВ «ЗАРАЗ-8» (агент) укладено договір № 01/12/19-08, відповідно до п. 1.1 якого товариство за цим договором зобов`язується надавати власникам послуги із забезпечення контрольно-пропускного режиму (надалі - КПР) та охорони території, що входить до складу комплексної забудови Житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НАО СІСТЕМ» (виконавець) з однієї сторони та дієздатною фізичною особою та/або юридичною особою, з іншої сторони, якому належить квартира чи нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку на території Житлового комплексу «Чайка» (замовник), складено публічний договір-оферта про надання послуг із забезпечення контрольно-пропускного режиму та охорони спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території, що входить до складу комплексної забудови Житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Вказаний договір затверджений наказом ТОВ «НАО СІСТЕМ» № 04-ОД від 01 жовтня 2018 року.
Відповідно до предмета договору-оферти (пункт 1.1) виконавець за цим договором надає замовнику за плату послуги із забезпечення контрольно-пропускного режиму та охорони від протиправним посягань та навмисного пошкодження спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території, що входить до складу комплексної забудови Житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_6 .
За умовами розділу 3 договору-оферти, щомісячна вартість послуг виконавця за цим договором складає: за житлове приміщення, вартість послуг виконавця- 2,00 грн без ПДВ за 1 метр квадратний загальної площі, що перебуває у власності; за нежитлове приміщення вартість послуг виконавця - 2,50 грн без ПДВ за 1 метр квадратний загальної площі, що перебуває у власності.
Відповідно пункту 4.2. договору-оферти цей договір вважається укладеним та вступає в дію з моменту оплати вартості послуг замовником за цим договором, у порядку на умовах, визначених договором.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У відповідності до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс19)).
Способами захисту суб`єктивних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від
22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11 вересня
2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 15 вересня 2020 року
у справі № 469/1044/17 (пункт 68)).
Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог (частина перша статті 13 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня
2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року
у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі
№ 569/17272/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14 (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55) та інші).
Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.
Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав. При цьому суд вважав, що такий спосіб захисту як скасування нарахованої заборгованості не сприяє ефективному відновленню порушеного права і не підлягає розгляду в судовому порядку. Вимога про зобов`язання скасувати заборгованість підтверджує факт незгоди позивача з розміром плати за надані йому послуги, а виставлення рахунку за надані послуги по своїй суті є претензією. Оспорювання правильності та підстав нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими) є різновиди претензії і чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений.
Разом із цим, апеляційний суд вважав, що споживачі вправі в разі пред`явлення до цих вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.
Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду, виходячи із обставин цієї конкретної справи, не погоджується з наступних підстав.
За змістом частини першої статті 15 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
У відповідності до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У частині першій статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. А частина третя цієї статті прямо декларує, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Диспозитивність - це один із базових принципів судочинства, керуючись яким позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача, який вважає, що саме у такий спосіб буде захищено його порушене право.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законодавством. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80, 81, 83), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01 лютого 2022 року
у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі
№ 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (підпункт 11.12), від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
Невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можна витлумачити відповідно до належного способу захисту прав. Протилежний підхід не відповідав би завданням цивільного судочинства (стаття 2 ЦПК України).
Близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі № 910/2389/23.
Спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2026 року у справі № 456/252/22 (провадження № 14-75цс25).
У постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (провадження № 14-137цс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу та відсутності обов`язку позивачки, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок донарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивачки в юридичній визначеності у спірних правовідносинах. Крім того, ефективним способом захисту прав позивачки є і вимога зобов`язати відповідача списати з її особового рахунку донараховану заборгованість за спожитий природний газ. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо» (п.п. 22, 23).
З огляду на пред`явлені у цій справі позовні вимоги (визнання дій неправомірними та зобов`язання виключити з обліку (розрахунку) по особовому рахунку квартири суми заборгованості), характер порушених прав позивача та фактичні обставини цієї справи, з огляду на положення частини другої статті 16 ЦК України, колегія суддів Верховного Суду вважає, що ОСОБА_1 обрав ефективний спосіб захисту його прав, оскільки заявлені ним вимоги спрямовані на захист цивільного права, відповідають змісту порушеного права та задоволення цих вимог у разі їх обґрунтованості в обраний ним спосіб забезпечить реальне відновлення/захист його порушеного права.
Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов`язання виключити з обліку (розрахунку) по особовому рахунку квартири суми заборгованості не є ефективним способом захисту порушених прав позивача.
Таким чином, апеляційний суд рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2023 року в частині задоволених вимог по суті не переглянув, оцінку відповідності висновків місцевого суду встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права у вказаній частині не надав.
За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, апеляційним судом не встановлено, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, тому справу в частині позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов`язання виключити з обліку (розрахунку) по особовому рахунку квартири суми заборгованості, відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України, необхідно передати для нового розгляду до суду апеляційної інстанції.
При цьому колегія суддів касаційного суду зауважує, що у цій справі Верховним Судом не перевіряється обґрунтованість висновків суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов`язання виключити з обліку (розрахунку) по особовому рахунку квартири суми заборгованості, а надається правова оцінка виключно ефективності обраному позивачем способу захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах.
При новому розгляді справи апеляційному суду належить врахувати вищевикладене, належним чином дослідити всі зібрані у справі докази, дати їм та аргументам сторін відповідну правову оцінку, зокрема дослідити обґрунтованість позову в частині вимог про визнання дій неправомірними та зобов`язання виключити з обліку (розрахунку) по особовому рахунку квартири суми заборгованості та ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
Керуючись статтями 400, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун