ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 349/2471/23
провадження № 61-13932св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Воробйової І. А, Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Рогатинська міська рада,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок у порядку спадкування, скасування рішення міської ради та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Підлуського Василя Дмитровича на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2024 року у складі судді Гаврилюк О. О. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Томин О. О., Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахування уточнених позовних вимог, просила визнати за нею право на завершення приватизації в порядку спадкування згідно із заповітом від 15 березня 2011 року на все належне майно ОСОБА_3 як спадкоємця ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАР № 401691 в АДРЕСА_1 , на території Долинянської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області (далі - Долинянська сільська рада) щодо земельних ділянок: площею 0,1366 га, код 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею 0,0423 га, код 01.03 для ведення особистого селянського господарства; площею 0,1850 га, код 01.03 для ведення особистого селянського господарства;
скасувати рішення Рогатинської міської ради від 27 липня 2023 року № 7003, прийняте на сесії VIII скликання, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1366 га, з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0114, для ведення особистого селянського господарства площею 0,0423 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0115 та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1850 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:0119 у с. Долиняни, виготовленої приватним підприємством «Західний континент» на ім`я ОСОБА_3 на підставі пункту 5 частини п`ятої статті 186 ЗК України;
зобов`язати Рогатинську міську раду Івано-Франківської області повторно розглянути заяву про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 , на території Долинянської сільської ради, щодо зазначених вище земельних ділянок.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року № 319 позивачці надано дозвіл на виготовлення документацій із землеустрою на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі середніх земельних часток (паїв) за межами населеного пункту с. Долиняни за рахунок земель колективної власності Спілки власників селянських господарств «Долинянська» (далі - СВСГ «Долинянська») як спадкоємцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАР № 401691.
За життя ОСОБА_3 звернулася із заявою до Долинянської сільської ради про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з метою передання безоплатно у приватну власність.
На підставі рішення Долинянської сільської ради від 03 липня 2015 року ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки з метою передання безоплатно у приватну власність.
На замовлення ОСОБА_3 Приватне підприємство «Західний континент» (далі - ПП «Західний континент») розробило проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Під час виготовлення проектів землеустрою було отримано погодження з відділом Держземагентства в Рогатинському районі Головного управління Держземагентства в Івано-Франківській області, обмежень не встановлено.
Після смерті ОСОБА_3 позивачка як її спадкоємиця подала до Рогатинської міської ради заяву про затвердження виготовленого проекту землеустрою, однак рішенням Рогатинської міської ради від 27 липня 2023 року № 7003 їй відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області рішенням від 04 грудня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав за ОСОБА_1 як спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на території Рогатинської міської ради (раніше - Долинянської сільської ради) площею 0,1366 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код 02.01, з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0114; площею 0,0423 га - для ведення особистого селянського господарства, код 01.03, з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0115; площею 0,1850 га - для ведення особистого селянського господарства, код 01.03, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0119, на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок шляхом здійснення від свого імені усіх дій, пов`язаних з приватизацією земельних ділянок - подання заяви про затвердження технічної документації з землеустрою, здійснення державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки на ім`я ОСОБА_1 . В іншій частині вимог позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що оскільки ОСОБА_3 розпочала процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до законодавства, ОСОБА_1 як її спадкоємиця має право звернутися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації. Щодо позовних вимог в частині скасування рішення Рогатинської міської ради від 27 липня 2023 року № 7003, суд відмовив у їх задоволенні, оскільки рада правомірно відмовила у затвердженні технічної документації із землеустрою через відсутність рішення суду про визнання за ОСОБА_1 права на завершення приватизації. Також суд зазначив, що порушення відповідачем під час виготовлення технічної документації можуть бути усунені в процесі вирішення питання щодо затвердження технічної документації органом місцевого самоврядування шляхом складання акта комісії щодо вирішення земельного спору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Підлуського В. Д. залишив без задоволення. Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2024 року залишив без змін. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що оскільки ОСОБА_3 розпочала процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до чинного на той час законодавства України, ОСОБА_1 як її спадкоємиця мала право звернутися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації. Водночас суд виходив з того, що ОСОБА_2 не надав доказів на підтвердження того, що він реалізував своє право на отримання у власність земельних ділянок, що перебувають у його користуванні, чи належних доказів накладення земельної ділянки, яку він бажає отримати у власність, на земельні ділянки позивачки.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників
У листопаді 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Підлуський В. Д. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2024 року в частині задоволених вимог позову та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року, а справу направити на новий розгляд.
Підставою касаційного оскарження зазначив те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) та постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 490/10065/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 12 вересня 2018 року у справі № 3382/815/15-ц, від 05 травня 2022 року у справі № 918/375/18.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що оскільки спадкодавиці позивачки рішенням органу місцевого самоврядування не виділялася земельна ділянка площею 0,0423 га, вона не розпочала процедуру приватизації у юридично значущому сенсі, а тому право на завершення приватизації не входить до складу спадщини.
У січні 2026 року Рогатинська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила в її задоволенні відмовити.
У лютому 2026 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила в її задоволенні відмовити, оскільки оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, суд правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 22 грудня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із суду першої інстанції.
02 січня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі свідоцтва про право власності від 29 жовтня 2015 року № 46521183 за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 .
На підставі рішення Долинянської сільської ради від 03 липня 2015 року ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок з метою передання безоплатно у приватну власність.
У 2015 році на підставі вказаного рішення ПП «Західний континент» на замовлення ОСОБА_3 виготовило технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
За життя, 15 березня 2011 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений у виконавчому комітеті Долинянської сільської ради, за яким усе належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .
Як вдомо з довідки № 54/02-14, виданої 19 січня 2024 року приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Дзерою М. Л. про склад спадкоємців за матеріалами спадкової справи № 144/2018, заведеної 24 липня 2018 року після смерті ОСОБА_3 , єдиним спадкоємцем, хто прийняв спадщину, є її дочка ОСОБА_1 .
17 листопада 2022 року ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,6725 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:004:0052.
Того ж дня ОСОБА_1 звернулася до Рогатинської міської ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою, яку виготовлено на ім`я ОСОБА_3 . Однак за наслідками розгляду її заяви рішення не було прийнято.
30 листопада 2022 року на адресу ОСОБА_1 направлено лист, у якому зазначено, що у зв`язку з розглядом у Рогатинському районному суді Івано-Франківської області справи про скасування реєстрації земельної ділянки площею 0,0423 га розгляд її заяви тимчасово призупинено.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 300/569/23 визнано протиправною бездіяльність Рогатинської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 17 жовтня 2022 року. Зобов`язано Рогатинську міську раду Івано-Франківської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 жовтня 2022 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
Рогатинська міська рада повідомила суд про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №300/569/23 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 .
Рішенням Рогатинської міської ради від 27 липня 2023 року № 7003 ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1366 га, з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0114, для ведення особистого селянського господарства площею 0,0423 га, з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0115 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1850 га, з кадастровим номером [номер приховано]:05:001:0119 в селі Долиняни, виготовленої ПП «Західний континент» на ім`я ОСОБА_3 , на підставі пункту 5 частини п`ятої статті 186 ЗК України.
Апеляційний суд також встановив, що земельна ділянка площею 0,0423 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0115, передана спадкодавиці позивачки і зареєстрована у встановленому порядку.
Рішенням Рогатинської міської ради від 27 березня 2025 року № 11415 затверджено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлену ПП «Західний континент» на ім`я ОСОБА_3 .
09 травня 2025 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0423 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0115, а 29 травня 2025 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на цю ділянку.
Водночас з відповіді Долинянської сільської ради від 08 грудня 2020 року № 435 та матеріалів справи відомо, що рішенням Долинянської сільської ради від 22 жовтня 1993 року ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування будинку в розмірі 0,1260 га та земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,3940 га, а рішенням 28-ї сесії 7-го демократичного скликання Долинянської сільської ради від 25 жовтня 2019 року ОСОБА_2 як спадкоємцю ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на вказані земельні ділянки.
Згідно з витягом з протоколу № 8 засідання комісії з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства виконавчого комітету Рогатинської міської ради від 12 жовтня 2021 року рекомендовано ОСОБА_2 звернутися до суду щодо захисту своїх прав на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , а в листі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 22 червня 2022 року № 3-74/0-103/6-22 зазначено, що скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0115 може здійснюватися на підставі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку.
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, у справі № 349/1676/22 ОСОБА_2 було відмовлено в позові до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа - ОСОБА_1 , про зобов`язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0423 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0115 у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 цієї Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі «Volovik v. Ukraine» («Воловік проти України» № 15123/03, § 53)).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених нормами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частин першої, третьої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
Отже, закон визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Тобто особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права та/або обов`язки, або породжують для них правові наслідки.
Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права на апеляційне оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.
Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи та змісту судового рішення.
Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2025 року у справі № 2-о-29/11(провадження № 61-11138св24).
У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України).
Результат аналізу наведених процесуальних норм права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Водночас якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не були підтверджені, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення місцевого суду за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який не був учасником справи, дійшов висновку, що рішення місцевого суду в задоволеній частині вимог позову у цій справі є законним і обґрунтованими, адже ОСОБА_3 розпочала процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до чинного на той час законодавства України, ОСОБА_1 як її спадкоємиця мала право звернутися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації.
При цьому апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2 не надав доказів на підтвердження того, що він реалізував своє право на отримання у власність земельних ділянок, що перебувають у його користуванні.
Такий висновок апеляційного суду є передчасним, адже суд встановив, що рішенням сільської ради від 22 жовтня 1993 року ОСОБА_5 передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,1260 га та 0,3940 га, а рішенням сільської ради від 25 жовтня 2019 року ОСОБА_2 як спадкоємцю ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на вказані земельні ділянки. При цьому встановлення обставин накладення земельної ділянки, яку бажає отримати у власність ОСОБА_2 на земельні ділянки позивачки має бути предметом належної перевірки.
Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що в разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення місцевого суду.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням норм матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані докази, зокрема встановити, чи вирішувалося рішенням суду першої інстанції питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка подавала апеляційну скаргу, дати правову оцінку доводам і запереченням учасників справи та ухвалити законне й справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Підлуського Василя Дмитровича задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко
В. М. Коротун