УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 278/3930/24
провадження № 61-11729ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 17 серпня 2026 року у справі за позовом першого заступника керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального Регіону
в інтересах держави Україна в особі Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування майна із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
02 вересня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Пилипчук Ю. Г., засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 17 серпня 2026 року у зазначеній справі.
Оскаржену постанову суд апеляційної інстанції ухвалив 17 серпня 2026 року, повний текст постанови складено 31 серпня 2026 року, касаційну скаргу надіслано засобами поштового зв`язку 02 вересня 2026 року, тобто в межах строку
на касаційне оскарження.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
У статті 392 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги заявницею додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 11 497,20 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору заявницею у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зважаючи на те, що позов було подано у липні 2024 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2024 року.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб
був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову,
але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 3 028,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(1 059 800,00 грн).
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно
або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно,
що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення
майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить
про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову
(пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року
у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Отже вимоги у цій справі про витребування майна із чужого незаконного володіння мають майновий характер.
З оскаржених судових рішень убачається, що вартість спірного автомобіля
Dodge Journey, номерний знак НОМЕР_2 , за результатами оцінки, проведеної судовим експертом сектору авто-товарознавчих досліджень Житомирського НДЕКЦ МВС України, становить 383 240,00 грн, що підтверджується копією акту
про примусове відчуження або вилучення майна від 22 квітня 2022 року.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті
ЦПК України.
Отже, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2026 року не перевищує
двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн).
Ціна позову у цій справі має значення для віднесення справи до певної категорії справ та реалізації права на касаційне оскарження судового рішення.
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність
в Україні»).
За приписами статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною
і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом)
і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно
із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Касаційний суд зауважує, що належним доказом на підтвердження вартості спірного автомобіля, відповідно до якого необхідно визначити ціну позову
та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість станом на день подання позову.
Тому заявниці необхідно надіслати до суду касаційної інстанції дійсні докази вартості спірного рухомого майна.
У разі якщо ціна позову у цій справі 383 240,00 грн, то судовий збір за подання касаційної скарги становить 1,5 % від вартості спірного нерухомого майна помноженого на 200 % = 11 497 (5 748,60 грн (1,5 % від 383 240,00 грн) х 200 %).
З огляду на обмеження касаційного оскарження, зокрема, передбачене
пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд звертає увагу заявника на необхідність наявності в розпорядженні суду на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження інформації про ціну позову щодо вимоги майнового характеру.
За таких підстав заявниця не дотримала у повному обсязі вимоги процесуального закону щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення указаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 серпня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко