УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
Справа № 990/84/26
Провадження № 11-386заі26
Суддя Великої Палати Верховного Суду Кривенда О. В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 серпня 2026 року у справі № 990/84/26 за його позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 24 лютого 2026 року №258/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 26 серпня 2026 року у задоволенні позову відмовив.
28 вересня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на зазначене рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, зазначивши, що він звільнений від сплати такого збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі ? Закон № 3674-VI).
Вважаю, що апеляційна скарга має бути залишена без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС України установлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а за правилами частини шостої зазначеної статті, якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України врегульовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI.
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 3674-VI судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 5 Законом № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 26 серпня 2026 року із позовом про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, що не є вимогою про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі у розумінні Закону № 3674-VI, відтак апелянт не може бути звільнений від сплати судового збору з наведеної ним підстави.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з вимогами підпункту 1 указаної норми за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змісту оскаржуваного рішення убачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду у 2026 році із однією позовною вимогою немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року складає 3328,00 грн.
Тому, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією апеляційною скаргою, становить 1996,8 грн (3328 * 0,4= 1331,2 * 150% = 1996,8).
Отже, на виконання вимог указаних норм законодавства апелянт зобов`язаний надати до Великої Палати документ про сплату судового збору у розмірі 1996,8 грн за такими реквізитами: «отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерськ. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); у графі «Призначення платежу» необхідно вказати: 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду)».
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням ОСОБА_1 строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1996,8 грн за вказаними у цій ухвалі реквізитами або зазначення (за наявності) підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону № 3674-VI та доказів, що підтверджують відповідні пільги.
Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 серпня 2026 року у справі № 990/84/26 залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі, якщо він не усуне зазначені у цій ухвалі недоліки апеляційної скарги в установлений судом строк, скарга буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду О. В. Кривенда