Справа № 490/4831/26
Провадження № 2/487/3573/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2026 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У Заводський районний суд м. Миколаєва на підставі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва про передачу справи за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 27 534,25 грн та судових витрат.
Позов мотивований тим, що 04.10.2019 між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» (надалі - «Банк», «Клієнт» «Первісний кредитор») та ОСОБА_1 (надалі - «Відповідач», «Позичальник», «Боржник») було укладено Договір кредиту та страхування №F94.13040.005781944.
У позові представник зазначив, що відповідно до розділу 1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику Кредит у розмірі 11 694,00 грн для власних потреб. У свою чергу Позичальник отримує Кредит і доручає Банку сплатити за рахунок отриманих коштів страховий платіж на вказаний в договорі рахунок страховика. Кредит надається строком на 24 місяці. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 16,50% річних.
Звертав увагу суду, що саме відносини страхування, які регулюються окремими положеннями Кредитного договору, не є предметом даного позову, натомість позов стосується виключно відносин щодо кредитування.
Додатково зазначив, що підписанням відповідного Кредитного договору відповідач також приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діяла станом на дату укладення договору, і яка розміщена за посиланням https://ideabank.ua/uk/about/public -contracts) та підтвердив свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку).
На виконання умов договору Акціонерним Товариством «Ідея Банк» зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту було виконано повністю.
Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
У позові також зазначив, що 25.07.2023 між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02- 31/23. Відповідно до розділу 2 згаданого Договору Факторингу АТ «Ідея Банк» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі Боржників. У тому числі за даним Договором Факторину ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором № F94.13040.005781944 від 04.10.2019.
Позивач вказав, що згідно з розрахунком заборгованості по Кредитному договору № F94.13040.005781944 від 04.10.2019, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») станом на дату подачі позову складається з: заборгованості за основним боргом - 10 874,68 грн; заборгованості за відсотками - 5 573,65 грн; заборгованості за іншими процентними платежами - 11 085,92 грн, а всього заборгованість - 27 534,25 грн.
Посилаючись на викладене, а також те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню отриманих кредитних коштів, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Ухвалою суду від 04.08.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.
Копію ухвали надіслано сторонам.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 04.10.2019 Акціонерне товариство «Ідея Банк» та відповідач ОСОБА_1 уклали Договір кредиту та страхування № F94.13040.005781944 (далі - Кредитний договір, Договір), за умовами якого Товариство надало відповідачу кредит за типом «пенсійний» в сумі 11 694,00 грн, строком на 24 місяці з датою повернення кредиту 04.10.2021, та зі сплатою відсотків за користування кредитом 16,5% річних яка є змінюваною.
У договорі сторони визначили, що під час користування кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБОФО), за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 Додатку №1 як «Інші послуги Банку». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору, та розміщені на вебсайті Банку: www.ideabank.ua.
Сторони домовилися, що Банк надає кредит відповідачу (Позичальнику) для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 10 142,00 гривень на рахунок № НОМЕР_1 Позичальника, який відкритий в АТ "ОТП БАНК", та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 1 551,76 гривні згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього Договору (спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ПрАГ Страхова компанія «Уніка життя» в AT «Ідея Банк» через транзитний рахунок, відкритий в AT «Ідея Банк» (п. 1.7. Договору).
У пункті 1.8. Договору узгодили, що змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставки в розмірі 9.5% збільшена на маржу Банку в розмірі 7%.
Передбачили, що Банк вправі зменшити процентну ставку, вказану в пункті 1.3 на 5% у разі переведення Позичальником щомісячних пенсійних поступлень на рахунок, відкритий в AT «Ідея Банк». Новий розмір процентної ставки за Договором починає застосовуватись з першого дня чергового щомісячного внеску відповідно до Графіку після подання до Банку заяви. У разі зменшення відсоткової ставки Позичальник отримує оновлений Графіку відділенні Банку особисто.
Названим договором також передбачено укладення між сторонами Договору добровільного страхування життя №F94.13040.005781944 від 04.10.2019 (п. 2 Договору), однак, керуючись положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, а також беручи до уваги заяву позивача, висловлену у поданому позові про порушення перед судом лише питання щодо кредитування та не порушення ним відносин щодо страхування, передбаченими окремими положеннями Кредитного договору, суд не надає оцінку умовам договору та відносинам між сторонами, що склалися з укладеного між ними Договору добровільного страхування життя.
Слід також зазначити, що у пункті 4 Договору кредиту від 04.10.2019 сторони дійшли згоди про те, що в Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору, зрозуміло та доступно викладено: детальний розпис складових загальної вартості Кредиту та реальної річної відсоткової ставки; графік платежів з поверненням Кредиту, сплати процентів за його користування; сум комісійної винагороди та інших платежів за Договором.
Узгодили, що Договір набуває чинності в частині споживчого кредиту з моменту списання коштів з позичкового рахунку для виконання п. 1.7.
Договір підписаний відповідачем та представником Банку власноручними підписами (а.с. 11).
До матеріалів позовної заяви представником позивача долучений Паспорт споживчого кредиту, який є Додатком № 1 до Договору кредиту та страхування № F94.13040.005781944 від 04.10.2019, у якому відображена інформація про контактні та анкетні дані сторін, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, умови порядку повернення кредиту, кількості та розміру платежів, періодичності внесення, додаткова інформація тощо (а.с. 13).
Факт виконання АТ «Ідея Банк» своїх зобов`язань щодо перерахування кредитних коштів на ім`я відповідача підтверджений наявною у матеріалах справи копією ордеру-розпорядження № 1 про видачу кредиту та ордеру-розпорядження № 2 про сплату страхового платежу у загальному розмірі 11 694,00 грн (а.с. 12).
Як слідує з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості за Договором F94.13040.005781944 від 04.10.2019 слідує, що станом на 25.07.2023 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитом становить 27 534,25 грн, яка складається з: 10 874,68 грн - прострочений основний борг; 5 573,65 грн - прострочені проценти; 11 085,92 грн - строкова плата за обслуговування кредиту (а.с. 67-68).
Судом також було встановлено, що 25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» укладений Договір факторингу № 01.02.-31/23, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк" відступив права грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 , а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» у свою чергу набув права вимоги АТ «Ідея Банк» за Первинними Договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як слідує з Реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 25.07.2023 № 01.02-31/23, складеного 25.07.2023, відповідач ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № F94.13040.005781944 від 04.10.2019.
Судом також встановлено, що 25.03.2024 на підставі рішення єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було вирішено змінити назву (найменування) з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС».
Таким чином до позивача перейшло право вимоги до відповідача, ОСОБА_1 , за Договором кредиту та страхування № F94.13040.005781944 від 04.10.2019.
Ухвалюючи рішення у даній справи, суд ураховує таке.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд ураховує те, що укладений між сторонами Договір кредиту та страхування № F94.13040.005781944 від 04.10.2019 не оспорений відповідачем. Протягом 14 календарних днів з дня укладення такого договору відповідач не відмовився від кредитного договору, користувався позиченими коштами і використовував їх на власний розсуд та , як слідує з розрахунку заборгованості, здійснював часткові платежі на погашення заборгованості.
Оскільки кредитні кошти відповідачем не повернуті, що має наслідком порушення прав позивача, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 874,68 грн та відсотками за користування кредитом в сумі 5 573,65 грн підлягають задоволенню, як такі, що передбачені умовами договору.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача строкової плати за обслуговування кредиту (іншими процентними платежами) в сумі 11 085,92 грн, суд зазначає таке.
У позові, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо нарахування заборгованості за іншими платежами (окрім відсотків за користування кредитом), посилався на умови та розрахунки, визначені у Додатку № 1 до Договору кредиту та страхування № F94.13040.005781944.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених позивачем вимог, судом встановлено, що Додатком № 1 до Кредитного договору № F94.13040.005781944 є Паспорт споживчого кредиту.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту(частина друга статті 9 Закону України "Про споживче кредитування"). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).
З огляду на норми Закону України «Про споживче кредитування» паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України "Про споживче кредитування" включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).
Також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Отже, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Отже, на переконання суду, підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту, який є Додатком до Договору № F94.13040.005781944, не свідчить, що відповідачем було погоджено розмір додаткових (інших платежів), зокрема у такому розмірі, який позивач просить стягнути з відповідача як інші платежі.
Крім того, названого Паспорту споживчого кредиту також слідує, що пунктом 5 передбачені розмірі і платежів за договором, а також періодичність їх сплати, у якому окрім розрахунків платежу за тілом кредиті та відсотками, також передбачені платежі за додаткові та супутні послуги, серед яких: платежі за ведення кредиту, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту й інші послуги банку.
З цього питання суд також вважає за необхідне зазначити, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням викладеного, за встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за іншими процентними платежами (строкової плати за обслуговування кредиту) в розмірі 11 085,92 грн.
Аналізуючи викладене, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, ураховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку. що позов належить задовольнити частково.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України, та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 590,46 грн.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Частково задовольнити позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договір кредиту та страхування № F94.13040.005781944 від 04.10.2019 у загальному розмірі 16 448,33 грн, з яких: 10 874,68 грн - основний борг; 5 573,65 грн - борг за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 590,46 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, МФО 300528, рахунок НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: К.М. Скоринчук