КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/5235/25
Провадження № 6/488/156/26
УХВАЛА
Іменем України
05.10.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,
за участю секретаря судового засідання - Гейко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення, -
Встановив:
Заявниця (боржник) - ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Сидоренко Т.В., звернулася до суду із даною заявою про поворот виконання судового рішення (судового наказу по цивільній справі № 488/5235/25.
В обґрунтування своєї заяви заявниця зазначила, що судовим наказом, виданим Корабельним районним судом м. Миколаєва від 12.12.2025 у справі № 488/5235/25, за заявою КП «Обрій-ДКП» з неї та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стягнуто на користь стягувача заборгованість за надані послуги з управління (поводження) побутовими відходами за період з 01.01.2022 по 31.10.2025 у розмірі 8 409,44 грн., інфляційні збитки у розмірі 53,78 грн. та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 15,12 грн. А також стягнуто пропорційно з боржників на користь Комунального підприємства «Обрій-ДКП» судовий збір у розмірі 242,24 грн.
01.06.2026 Корабельним ВДВС у м. Миколаєві ОМУ МЮУ відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного судового наказу, яке 09.06.2026 закінчено у зв`язку з його повним фактичним виконанням.
У подальшому ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.06.2026 судовий наказ скасовано.
02.06.2026 з ОСОБА_1 у межах зазначеного виконавчого провадження було стягнуто грошові кошти на виконання судового наказу.
Посилаючись на те, що судовий наказ, на підставі якого з неї було стягнуто грошові кошти, у подальшому скасовано, заявниця вважає, що правова підстава для утримання КП «Обрій-ДКП» зазначених коштів відпала.
У зв`язку з цим заявниця звернулася до суду із заявою про поворот виконання судового наказу, просивши повернути їй грошові кошти у розмірі:
- 8 409,44 грн. - борг;
- інфляційні збитки у розмірі - 53,78 грн.;
- 3% річних за прострочення грошового зобов`язання у розмірі - 15,12 грн.;
- 242,24 грн. (судовий збір);
- 99,85 грн. (витрати виконавчого провадження);
- 852,67 грн. (виконавчий збір).
У судове засідання заявниця та її представник не з`явилися, представник заявника надала клопотання про розгляд справи у її відсутність та відсутність заявниці.
Представник заінтересованої особи: КП «Обрій-ДКП» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення відповідних документів на електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За такого, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності не зявившихся сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд дослідивши матеріали заяви, прийшов до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи із такого.
Як вбачається із матеріалів справи, 12.12.2025 року Корабельним районним судом м. Миколаєва у справі № 488/5235/25 видано судовий наказ, яким з ОСОБА_1 та інших боржників на користь КП «Обрій-ДКП» стягнуто заборгованість за надані послуги з управління (поводження) побутовими відходами за період з 01.01.2022 по 31.10.2025 у розмірі 8 409,44 грн., інфляційні збитки у розмірі 53,78 грн., 3 % річних у розмірі 15,12 грн., а також судовий збір у розмірі 242,24 грн.
01.06.2026 Корабельним ВДВС у м. Миколаєві ОМУ МЮУ відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного судового наказу.
Згідно з матеріалами виконавчого провадження, 02.06.2026 року з ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти на виконання судового наказу, у розмірі 8 526,78 грн., з яких:
-8 409,44 грн. - основна сума боргу,
-інфляційні збитки у розмірі 53,78 грн.,
-3 % річних у розмірі 15,12 грн.,
-а також судовий збір у розмірі 48,44 грн.
Також, 02.06.2026 року з заявниці стягнуто:
-69,00 грн. - витрати виконавчого провадження,
-281,00 грн. - витрати виконавчого провадження,
-852,67 грн. - виконавчий збір.
09.06.2026 року виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням судового рішення.
Разом із тим ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.06.2026 року зазначений судовий наказ скасовано.
Таким чином, на момент розгляду заяви судовий наказ, на підставі якого з заявниці було стягнуто грошові кошти, скасований, а відтак правова підстава для утримання стягувачем отриманих за ним коштів відпала.
Враховуючи наведене, заявниця має право на поворот виконання скасованого судового наказу в частині фактично стягнутих з неї грошових коштів у розмірі 8 526,78 грн., з яких:
-8 409,44 грн. - основна сума боргу,
-інфляційні збитки у розмірі 53,78 грн.,
-3 % річних у розмірі 15,12 грн.,
-а також судовий збір у розмірі 48,44 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
За своєю суттю поворот виконання рішення це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (постанова Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 у справі № 569/15646/16-ц).
Разом з тим, вимоги заявника про повернення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору задоволенню не підлягають, оскільки питання щодо правомірності дій державного виконавця, а також стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження вирішуються у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» відноситься до коштів виконавчого провадження (п. 1 ч. 1ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»).
Питання про стягнення з боржника виконавчого збору вирішується відповідною постановою державного виконавця (ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»), а не рішенням суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» до коштів виконавчого провадження належать стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження.
За змістом ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до п. 2 розділу VІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (з наступними змінами), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору; стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
Таким чином, стягнуті в процесі виконання судового рішення виконавчі витрати не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, скасованим в подальшому судом, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.
Подібний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин у даній справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Керуючись ст.ст. 432, 444 ЦПК України, суд -
ухвалив :
Заяву- задовольнити частково.
У порядку повороту виконання рішення судового наказу стягнути з Комунального підприємства «Обрій-ДКП» (поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, адреса: 54050, м. Миколаїв, вул. Вітрильна, буд. № 6) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8 526,78 грн., з яких: 8 409,44 грн. - основна сума боргу, інфляційні збитки у розмірі 53,78 грн., 3 % річних у розмірі 15,12 грн., а також судовий збір у розмірі 48,44 грн. за платіжною інструкцією № 90616 від 02.06.2026 року.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Роз`яснити заявнику, що питання щодо оскарження дій державного виконавця, стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження вирішуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», шляхом подання відповідної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суд.
Суддя Л.І. Селіщева