Справа № 486/1850/26
Провадження № 2-а/486/15/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Спинул Ю.І. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в особі поліцейського СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ст. сержанта поліції Гончарова Ігоря Олексійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Миколаївській області в особі поліцейського СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ст. сержанта поліції Гончарова І.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 серпня 2026 року поліцейським Гончаров І. С. було винесено постанову серія ЕНА №7718/26 відносно ОСОБА_1 , про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Вказаною постановою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Згідно з текстом постанови, ОСОБА_3 нібито порушив вимоги п. 8.5.1 ПДР України, а саме: перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Позивач посилається на відсутність складу адміністративного правопорушення (Об?їзд перешкоди) 14 серпня 2026 року, керуючи автомобілем Рено Лагуна, Йосип Йоні рухався у попутному напрямку за іншим автомобілем. Попереду зазначеного автомобіля на проїзній частині виникла перешкода у вигляді пошкодження дорожнього покриття, технічного каналу водовідведення, закритого металевого листа, та різко виступаючої нерівності дорогожнього покриття - пагорбу, які категорично не відповідали нормативним стандартам утримання доріг. У зв?язку з цим, водій автомобіля, що рухався попереду різко зменшив швидкість, а скоріш за все взагалі зупинився, чим створив нерухому перешкоду для руху іншому автомобілю. Також на цьому участку дороги була відсутня будь-яка розмітка дороги, а тим паче суцільна лінія. Згідно з Додатком 2 до ПДР України (Розділ 1 "Горизонтальна розмітка"), лінію 1.1 перетинати заборонено. Проте, зазначеним Додатком перебачено, як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожного руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об?їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об?їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год. Керуючись цим правилом та переконавшись у безпеці маневру, Йосип Йоні здійснив об?їзд нерухомої перешкоди. Технічної можливості виконати об?їзд з правого боку без створення аварійної ситуації не було. Таким чином, перетин лінії 1.1 відбувся би на законних підставах та був би вимушеним. Зазначає, про наявність відеодоказів, що підтверджують його невинуватість. На відеозаписі з технічного пристрою (бодікамери або реєстратора) патрульних поліцейських, який здійснювався з відстані 180 метрів, не зафіксовано факт руху транспортного засобу попереду, зі швидкістю більше 30 км/год, та наявність перешкоди. Цей відеозапис повністю підтверджує, що дії ОСОБА_4 були об?їздом нерухомої перешкоди, або автомобіля що рухався з надзвичайно малою швидкістю ( менше 30 км/год), а не умисним порушенням ПДР.
У зв`язку з чим позивач просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7718/26 від 14.08.2026 року про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУПАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на його користь судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено 31.08.2026 року та передано судді Волощук О.О.
Ухвалою суду від 01.09.2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано у ГУНП в Миколаївській області відеозапис події від 14.08.2026, на якому зафіксовано рух автомобіля Йоні Йосипа Йосиповича та об`їзд перешкоди (постанова серії ЕНА №7718726 від 14.08.2026).
14.09.2026 року від представника відповідача ГУНП в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена поліцейським СРПП ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області старшим сержантом поліції Гончаровим І.С., якому відповідно до чинного законодавства та посадових інструкцій надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відбулось в межах повноважень та в порядку визначеному у чинному законодавстві. 14.08.2026 під час несення служби поліцейським ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області старшим сержантом поліції Гончаровим І.С. перебуваючи на добовому чергуванні за адресою: Миколаївська область, місто Південноукраїнськ, вул. Набережна, 5, близько о 12 год. 25 хв. за порушення правил дорожнього руху України було виявлено факт під керуванням ОСОБА_1 автомобілем «Рено», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », що здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку при цьому перетнув суцільну смугу дорожнього руху 1.1 ПДР України ч.1 ст. 122 КУпАП. Разом з цим, вказані обставини підтверджуються рапортом наданим поліцейським Гончаровим І., де зазначено, що 14.08.2026 згідно графіку чергування перебував на добовому наряді СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області. Цього ж дня, о 12.25 год. в м. Південноукраїнськ по вул. Набережній, 5, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Рено», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку при цьому перетнув суцільну смугу дорожнього руху 1.1 ПДР ч.1 ст. 122 КУпАП, що здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку при цьому перетнув суцільну смугу дорожнього руху 1.1 ПДР ч.1 ст. 122 КУпАП. Під час оформлення матеріалу відносно громадянина ОСОБА_1 було роз`яснено суть вчиненого ним адміністративного правопорушення, зачитано його права та обов`язки, а також ознайомлено зі строками оскарження постанови та строками сплати штрафу. Сам факт вчиненого правопорушення та складання матеріалу було зафіксовано за допомогою службового ПВР, та зазначено в пункті 7 постанови. З наведеного виснується, що поліцейський СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області старший сержант поліції Гончаренко І.С., який розглядав справу, оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягується до адміністративної відповідальності, роз`яснив ОСОБА_1 , який брав участь у розгляді справи, його права і обов`язки. З винесеною постановою ЕНА № 7718726 від 14.08.2026 відносно ОСОБА_1 , за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, останнього було ознайомлено та роз`яснено статтю 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП, однак позивач не поставив свій підпис, щодо ознайомлення. Поряд з цим, поліцейським було надано ОСОБА_1 копію постанови, що підтверджується датою отримання позивачем в оскаржуваній постанові (пункт 9 що підтверджуєтеся відеозаписом). Згідно відеозапису зафіксованого за допомогою службового ПВР, зазначеного в пункті 7 оскаржуваної постанови, чітко зафіксовано рух транспортного засобу позивачем. Також на відео чітко видно суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, а також марку транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Слід врахувати, що на відеозаписах № 1 (00:23) та № 2 (01:56) чітко зафіксовано дорожнє покриття та суцільну лінію дорожньої розмітки, яку перетнув позивач. Таким чином, працівником поліції, для підтримки порядку у період дії режиму воєнного стану було встановлено факт порушення позивачем, що здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку при цьому перетнув суцільну смугу дорожнього руху 1.1 ПДР ч.1 ст. 122 КУпАП. Після встановлення факту вчиненого правопорушення позивачем, працівник поліції мав достатньо підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
29.09.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що у відзиві Відповідач зазначає, що факт правопорушення позивачем є «очевидним» чи «підтвердженим», проте, відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач стверджує , що момент порушення зафіксований на нагрудну відеокамеру і додає запис з відеокамери як доказ. Але нагрудні камери поліцейських призначені виключно для фіксації процесу спілкування та дій патрульного поблизу нього. Вони мають ширококутний об?єктив без оптичного зуму (наближення). Фізично неможливо з такої відстані чітко розрізнити дорожню обстановку, дорожні знаки, розмітку та, головне, ідентифікувати конкретний автомобіль, його номери та хто саме був за кермом. Нагрудна камера застосовується для фіксації дій поліцейського та осіб, що перебувають у безпосередньому контакті з ним. Вона не є сертифікованим засобом автоматичної фото- чи відеофіксації порушень ПДР на великих відстанях (як, наприклад, прилади типу TruCAM). Також Відповідач посилається на слова позивача, які були сказані ним в стані емоціного хвилювання _ я порушив , що є «визнанням вини» та доказом правопорушення. Дане твердження є абсолютно неспроможним з огляду на таке. Вказані слова були сказані позивачем в стані сильного психологічного та емоційного стресу. Причина якого теж є на відеозапису. Як чітко видно з того ж відеозапису, надалі, заспокоївшись та оцінивши ситуацію, позивач категорично заперечив факт вчинення будь-якого правопорушення. Відповідач вириває фрази з контексту, ігноруючи його подальші послідовні пояснення на камеру про невинуватість. Сама по собі усна заява особи, висловлена згоряча, за відсутності інших матеріальних доказів (оскільки зйомка зі 180 метрів технічно неспроможна), не є доказом вини.
В судовому засіданні позивач пояснив, що вважає, що відносно нього неправомірно складено постанову про порушення правил дорожнього руху, оскільки з боку позивача таких порушень не було та будь-яких підтверджень цьому немає. Працівники поліції посилались на відео, яке знімала бодікамера на відстані приблизно 170 метрів, але на цьому відео відсутній факт порушення ПДР з його боку. Підтримав свою позовну заяву та просить задовольнити її в повному обсязі, не визнав, що здійснив обгін.
В судовому засіданні представник відповідача вказала, що під час несення служби працівниками поліції, перебуваючи на добовому чергуванні було виявлено факт керування позивача автомобілем «Рено», що здійснив об`їзд транспортного засобу при цьому перетнув суцільну лінію. Разом з цим даний факт підтверджується рапортом доданим працівником поліції та відео. Підтримала свій відзив, в задоволенні позову просила відмовити. Після перегляду відеозаписів в судовому засіданні визнала, що факт обгону на відео не зафіксовано.
Дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог та заперечень, з урахуванням відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7718726 від 14.08.2026 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за ч.1 ст.122 КУпАП. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 14.08.2026 року о 12:25 год керував автомобілем Рено, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу, який рухався у попутному напрямку, при цьому перетнув суцільну смугу дорожнього руху 1.1 ПДР, чим порушив п.8.5.1 ПДР /а.с.4/.
Відповідно до рапорту поліцейського СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ст. сержанта поліції Гончарова І.С. 14.08.2026 згідно графіку чергування перебував на добовому наряді СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області. Цього ж дня о 12.25 год. в м. Південноукраїнськ по вул. Набережній, 5, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Рено, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку при цьому перетнув суцільну смугу дорожнього руху 1.1 ПДР ч.1 ст. 122 КУпАП, що здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку при цьому перетнув суцільну смугу дорожнього руху 1.1 ПДР ч.1 ст. 122 КУпАП. Під час оформлення матеріалу відносно ОСОБА_1 було роз`яснено суть вчиненого ним адміністративного правопорушення, зачитано його права та обов`язки, а також ознайомлено зі строками оскарження постанови та строками сплати штрафу. Сам факт вчиненого правопорушення та складання матеріалу було зафіксовано за допомогою службового ПВР, та зазначено в пункті 7 постанови /а.с.21 зворот/.
Також судом досліджені відеозаписи з бодікамер поліцейських з місця події від 14.08.2026 року, на яких зафіксовано факт складання протоколу стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку, та перетину суцільної смуги дорожнього руху.
З даних відеозаписів вбачається, що зафіксовано наближення до працівників поліції автомобілем Рено, державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , водночас факт обгону вказаним автомобілем під керуванням ОСОБА_1 не зафіксовано на наявних відеозаписах диску, доданого відповідачем до відзиву.
Крім того, як слідує з відеозапису на 12:36:33 год. при складанні матеріалів, повідомивши водія про порушення правил обгону, працівником поліції ОСОБА_5 не надавався для огляду відеозапис, який би свідчив про вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР України).
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч.1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно з п. 8.5.1 ПДР горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.
Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання відповідних доказів (ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.10.2019, у справі №357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
З долученого до матеріалів справи відзиву на позовну заяву вбачається, що представник відповідача покликається на дані постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7718726 від 14.08.2026 року та рапорт поліцейського СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Гончарова І.С. від 12.09.2026 року.
Разом з тим, відсутні докази того, що позивач дійсно здійснив обгін транспортного засобу, який рухався у попутному напрямку, при цьому перетнув суцільну смугу дорожнього руху 1.1 ПДР, чим порушив п.8.5.1 ПДР.
Суд зауважує, що з відеозаписів, наявних в матеріалах справи, суд позбавлений можливості встановити факт обгону або його відсутність, що унеможливлює дійти висновку про порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема за п.8.5.1 ПДР України.
Свідків чи інших доказів вини позивача представником відповідача також не надано і у постанові не зазначено.
У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06.12.1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Суд зазначає, що за відсутності належних, допустимих та, у своїй сукупності, достатніх доказів вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення обставини, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, породжують обґрунтовані сумніви у їх достовірності та набувають форми припущень, на яких не може ґрунтуватися процесуальне рішення (постанова).
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та не спростовано позицію позивача.
Беручи до уваги викладене, суд доходить переконання, що позов про скасування оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення складеної стосовно позивача підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020, справа №543/775/17, провадження №11-1287апп18.
Таким чином на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 665,60 грн /а.с. 5/.
Керуючись ст.ст. 241-243, 245, 246, 250, 295 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в особі поліцейського СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ст.сержанта поліції Гончарова Ігоря Олексійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху- задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА N?7718726 від 14.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2026 року.
Суддя О.О. Волощук