ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 757/40902/25-ц
пр. 2-5143/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Вовк С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-280645 від 10 червня 2020 року у розмірі 60 212,12 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 28 301,74 грн, заборгованість за відсотками - 31 910,38 грн, а також понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 021,21 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 10 червня 2020 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-280645, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 34 605,00 грн на умовах, визначених договором.
Позивач зазначає, що свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав належним чином, однак відповідач належним чином своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, судові документи відповідачу не були врученні та конверт було повернуто за зворотною адресою з відміткою «за закінченням терміну зберігання», то в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що між Акціонерним товариством «Кредобанк» (надалі - Банк, Позивач, Кредитодавець, AT «Кредобанк») та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач, Позичальник, Боржник) укладено кредитний договір № CL-280645 від 10 червня 2020 року.
Відповідно до пункту 1 кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового використання, а позичальник зобов`язалася використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредит, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі у строки та на умовах, визначених кредитним договором.
Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору сума кредиту становить 34 605,00 грн.
Відповідно до пункту 2.3 кредитного договору строк кредитування становить 60 місяців - терміном до 09 червня 2025 року.
Пунктом 2.4 кредитного договору передбачено, що кредитні кошти надаються на поточні потреби позичальника шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, зазначений у договорі.
Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору кредит видається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника.
Факт виконання банком своїх зобов`язань щодо надання кредиту підтверджується наданим до матеріалів справи меморіальним ордером від 10 червня 2020 року та виписками про рух коштів по рахунку.
Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти за процентною ставкою 65 % річних.
Відповідно до пункту 4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості за кредитом за методом «факт/360» за ставкою, визначеною пунктом 4.1 кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов кредитного договору.
Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено обов`язок позичальника повернути банку кредит у повному обсязі у порядку і строки, передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.
Відповідно до пункту 6.3 кредитного договору позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом та сплачує проценти за користування кредитом у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу.
Пунктом 6.10 кредитного договору передбачено, що після отримання повідомлення банку позичальник зобов`язаний усунути порушення умов кредитного договору протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення, а у разі неусунення порушення - достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку.
Судом встановлено, що банк свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав, що підтверджується матеріалами справи.
Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання щодо погашення кредиту та сплати процентів не виконувала.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № CL-280645 від 10 червня 2020 року станом на 14 липня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «Кредобанк» становить 60 212,12 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 28 301,74 грн; заборгованість за відсотками - 31 910,38 грн.
Із матеріалів справи також убачається, що 09 травня 2025 року представник Акціонерного товариства «Кредобанк» направив відповідачу досудову вимогу про дострокове стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за кредитним договором.
28 травня 2025 року зазначена досудова вимога повернулася відправнику у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, що підтверджується витягом із сервісу відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошта» за трек-номером 0209400286708.
Інших доказів добровільного погашення відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов 'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з cт. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ч. 1 cт. 1050 ЦК України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з cт. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов 'язання, на вимогу кредитора зобов 'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача
Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 3028,00 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Метою впровадження цього принципу пропорційності є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Звертаючись до суду з позовом представник позивача просив покласти судові витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги на відповідача. Понесені витрати підтверджуються: договором про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг і виконаних робіт склала 6 021,21 грн.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин та ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 021,21 грн.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1-22, 525, 526, 530, 611, 614, 616, 624, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, м. Львів, вул. Сахарова, 78) заборгованість за кредитним договором № CL-280645 від 10 червня 2020 року у розмірі 60 212 (шістдесят тисяч двісті дванадцять) гривень 12 копійок, що складається з:
- заборгованості за тілом кредиту - 28 301 (двадцять вісім тисяч триста одна) гривня 74 копійки;
- заборгованості за відсотками - 31 910 (тридцять одна тисяча дев`ятсот десять) гривень 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, м. Львів, вул. Сахарова, 78) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, м. Львів, вул. Сахарова, 78) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 021 (шість тисяч двадцять одна) гривня 21 копійка.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя С.В. Вовк