УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Про скасування заочного рішення
Справа № 495/3496/25
Номер провадження 2-п/495/61/2026
29 вересня 2026 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Чибукової О.В.
справа № 495/3496/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву відповідача про перегляд заочного рішення від 29 червня 2026 року у справі № 495/3496/25 за позовною заявою Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,-
представника позивача - Дзюбенко С.М.
представника відповідача - Шевченко М.В.
ВСТАНОВИВ:
23 липня 2026 року до суду надійшла заява відповідача про перегляд заочного рішення від 29 червня 2026 року у справі № 495/3496/25 за позовною заявою Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.
У мотивування вищеописаної заяви відповідач ОСОБА_1 зазначає, що повний текст судового рішення отримано ним 02.07.2026 в суді. Ні він, ні його брат ОСОБА_2 не приймали участь в судовому розгляді справи. Про відкриття провадження по справі повідомлені не були, жодних сповіщень про час та дати розгляду справи не отримували.
Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що останні декілька років він не мешкає за місцем своєї реєстрації, а тому і не отримував судові повістки.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 звертає увагу, що в основу прийнятого рішення судом було покладено те, що відповідачами тривалий строк не сплачувалась орендна плата за земельну ділянку, при цьому судом не враховано, що відповідачі по справі стали стороною договору оренди лише з 05.03.2024, після того як отримали Свідоцтво на спадщину за заповітом та відповідні органи нотаріату здійснили всі відповідні реєстраційні дії, що спростовує доводи відповідача в частині систематичності не сплати орендної плати, оскільки до моменту отримання спадщини (оформлення відповідних документів та внесення відомостей до держаних реєстрів) відповідачі не були та не могли бути належними платниками оренди відповідні платежі не зараховувались в якості орендної плати.
Що стосується вимог позивача про звільнення земельної ділянки то судом не враховано тих обставин, що на орендованій земельній ділянці розташовані об?єкти нерухомості, а саме: будинок відпочинку загальною площею 40,1 кв.м. та душові туалети з допоміжними приміщеннями загальною площею 87,1 кв.м.
Вказані об?єкти нерухомості були побудовані попередньою орендаркою земельної ділянкою, бабусею відповідачів, зареєстровані в державному реєстрі прав на нерухомого майна та в подальшому успадковані відповідачами.
Позивач, в свою чергу, не повідомив суд про наявність вказаних будівель, а відповідачі були позбавлені такої можливості, оскільки не були обізнані про судовий розгляд справи.
При цьому розірвання договору оренди та зобов?язання повернення земельної ділянки без врахування вказаних обставин виходить за межі обґрунтування позовної заяви, потребує детального дослідження судом, оскільки фактично рішення суду може трактуватись як таке, що зобов`язує знести вказані будівлі, хоча це питання не було предметом дослідження в рамках розглянутої справи.
Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на необхідності скасування заочного рішення суд від 29 червня 2026 року.
Представник позивача проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення категорично заперечував.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу III «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.
Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).
Згідно зі ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України.
Судом встановлено, що 29 червня 2026 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалив заочне рішення, яким позовну заяву Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки - задовольнив.
Ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кароліно- Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних.
Розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений 19.12.2019 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 , який був посвідчений Кушнір І. В., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, 19 грудня 2019 року за реєстром № 1668.
Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку, загальною площею 0,2550 га, з кадастровим номером [номер приховано]:02:019:0234.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 633,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кароліно- Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 633,60 грн.
Заява про перегляд заочного рішення надійшла до суду 23 липня 2026 року.
Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що відповідач про існування справи та про ухвалене заочне рішення дізнався 02 липня 2026 року.
Вказане твердження підтверджується матеріалами справи, зокрема розпискою про отримання копії судового рішення від 02 липня 2026 року.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що заочне рішення ухвалено судом 29 червня 2026 року, заява про перегляд вказаного рішення надійшла до суду 23 липня 2026 року, суд доходить переконання про дотримання відповідачем встановленого процесуального строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Вирішуючи питання про наявність у справі, яка розглядається, сукупності умов для скасування заочного рішення, а саме: неявки відповідача у судове засідання, не повідомлення про причини неявки з поважних причин, наявність доказів, на які посилається відповідач, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд виходить із наступного.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання частини восьмої статті 187 ЦПК України суд 24.06.2025 отримав відповідь Кароліно-Бугазької сільської ради щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .
Згідно з одержаною відповіддю, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 30.07.23003 р. по т.ч.
Позивачем вищезазначена адреса також була вказана у позові.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Таким чином, судові повістки надсилались відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , однак повернулись до суду із відміткою «адресат відсутній».
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Разом з тим, суд зважає на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого с-ще Затока з 28.05.2025 є територією можливих бойових дій.
Вказане на переконання суду, з урахуванням тверджень відповідача про те, що останній фактично за зареєстрованою адресою не проживає, у зв`язку зі збройною агресією росії проти України, відсутністю доказів протилежного, свідчить про те, що відповідач під час розгляду справи об`єктивно був позбавлений можливості бути присутнім у судових засіданнях, отримувати поштову кореспонденцію за зареєстрованим місцем проживання, відстежувати рух справи та подати відзив у встановлений судом строк.
18 квітня 2022 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, справа № 522/18010/18 досліджував питання щодо обов`язковості скасування рішення суду у разі неповідомлення про слухання справи та не участі учасника та зазначив наступне:
Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу.
Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення.
Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції.
Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Таким чином, з урахуванням необхідності дотримання права відповідача на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на те, що відповідач фактично був позбавлений можливості отримувати судові повістки, які надсилались за його зареєстрованою адресою, про існування справи не був обізнаний, розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 260, 286-288 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву відповідача про перегляд заочного рішення від 29 червня 2026 року у справі 3 495/3496/25 за позовною заявою Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки - задовольнити.
Скасувати заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 червня 2026 року у справі № 495/3496/25 за позовною заявою Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.
Призначити підготовче засідання по справі на 05 листопада 2026 року об 10 годині 40 хвилині у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у залі №21, з викликом, повідомленням сторін.
Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 05 жовтня 2026 року.
Суддя