Справа № 509/4317/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року с-ще.Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Спічака В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Пірожок В.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Зайцева Миколи Павловича
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про усунення перешкод у користуванні майном та визначення порядку користування майном,-
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просила зобов`язати ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не чинити у будь-який спосіб позивачу ОСОБА_1 перешкод у користуванні належним їй нерухомим майном у вигляді 1/2 частини однокімнатної квартири загальною площею 38,4 м2, житловою 15,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частини однокімнатної квартири загальною площею 37,3 м2, житловою 16,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .; Встановити між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , порядок користування спільним нерухомим майном у вигляді 1/2 частини однокімнатної квартири загальною площею 38,4 м2, житловою 15,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частини однокімнатної квартири загальною площею 37,3 м2, житловою 16,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.10.2022 року справа № 509/2308/21, за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири загальною площею 38,4 м? житловою 15,9 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частину однокімнатної квартири загальною площею 37,3 м?, житловою 16,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Право спільної часткової власності на іншу 1/2 частку однокімнатної квартири загальною площею 38,4 м?, житловою 15,9 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до рішення Овідіопольського районного суду Одеської області 06.10.2022 року справа № 509/2308/21, належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Право спільної часткової власності на іншу 1/2 частку однокімнатної квартири загальною площею 37,3 м?, житловою 16,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до рішення Овідіопольського районного суду Одеської області 06.10.2022 року справа № 509/2308/21, належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Але на сьогоднішній день відповідач ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перешкоджає позивачу у користуванні належним їй нерухомим майном, так як ключі від вищевказаного нерухомого майна знаходяться у відповідача, відповідач використовує їх на власний розсуд, позивача до приміщень не допускає.
Враховуючи вищевикладене, позивачка зазначає про порушення її прав, і зазначає, що є всі підстави вважати, що відповідач у подальшому, добровільно з власної ініціативи не припинить перешкоджати їй у користування майном, а тому вимушена звернутися до суду.
Рух справи у суді
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 вересня 2023 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про усунення перешкод у користуванні майном та визначення порядку користування майном. При здійсненні автоматизованого розподілу справи було визначено головуючого суддю Кириченка П.Л.
16.12.2025 року дану цивільну справу було передано для здійснення повторного розподілу справи.
При повторному автоматизованому розподілі судової справи між суддями дану цивільну справу 16.12.2025 року було передано на розгляд суді ОСОБА_6 .
Ухвалою від 30.12.2025 року було прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про усунення перешкод у користуванні майном та визначення порядку користування майном.
Ухвалою від 30.07.2026 року у прийнятті заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову було відмовлено та повернуто її позивачу, оскільки позивачем у заяві змінено не лише предмет позову, а і визначено нові правові підстави позову, а одночасна зміна позивачем підстав і предмету позову не допускається, оскільки суперечить положенням ст. 49 ЦПК.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Представник позивачки ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що він позовну заяву у редакції, що розглядається судом, не підтримує, та зазначив, що позовна заява не відповідає тим вимогам, які позивачка хоче вирішити, і не відповідає інтересам позивачки, вказав, що позивачка, не будучи юристом, не розуміє суті спору, а тому він не має права підтримати її позицію, та зауважив, що суд невірно зазначив у резолютивній частині порядок оскарження ухвали про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки вказана ухвала окремому оскарженню не підлягає, та просив суд ухвалити рішення у справі.
Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю.
Фактичні обставини, встановлені судом, та висновки суду
На підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.10.2022 року у справі № 509/2308/21, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири, загальною площею 38,4 кв.м, житловою 15,9 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та на 1/2 частину однокімнатної квартири, загальною площею 37,3 кв.м, житловою 16,8 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , усунено ОСОБА_1 від права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за нотаріально посвідченим заповітом від 17.10.2019 р. (реєстр. № 6890) після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/2 частину однокімнатної квартири загальною площею 37,3 кв.м, житловою 16,8 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в порядку спадкування за нотаріально посвідченим заповітом від 17.10.2019 р. (реєстр. № 6890) після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/2 частину однокімнатної квартири загальною площею 38,4 кв.м, житловою 15,9 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .
Право спільної часткової власності на 1/2 частку однокімнатної квартири загальною площею 38,4 м?, житловою 15,9 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано за позивачкою 20.04.2023 року, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 330981879, дата, час формування: 02.05.2023 17:58:31.
Право спільної часткової власності на 1/2 частку однокімнатної квартири загальною площею 37,3 м?, житловою 16,8 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за позивачкою 20.04.2023 року, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 330821000, дата, час формування: 01.05.2023 16:07:19.
Норми права, що застосовані судом, та висновки суду:
У статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у створенні власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі N 369/1843/18).
Частинами першою та другою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідач ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перешкоджає позивачу у користуванні належним їй нерухомим майном, так як ключі від вищевказаного нерухомого майна знаходяться у відповідача, відповідач використовує їх на власний розсуд, позивача до приміщень не допускає.
Проте на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, позивачкою суду не було надано належних доказів, які б підтверджували обставини на які вона посилається обґрунтовуючи позовні вимоги.
Також позивачка просила суд встановити між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , порядок користування спільним нерухомим майном у вигляді 1/2 частини однокімнатної квартири загальною площею 38,4 м2, житловою 15,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/2 частини однокімнатної квартири загальною площею 37,3 м2, житловою 16,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , проте не запропонувала зі свого боку відповідний порядок.
Крім того, суд відхиляє зауваження представника позивачки - адвоката Зайцева Миколи Павловича про неправильно визначений судом порядок оскарження ухвали про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 30.07.2026 року, оскільки процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року у справі № 756/17968/21 (провадження № 61-10837св22). Зазначена ухвала від 30.07.2026 року жодною із сторін не оскаржувалась, набула законної сили, а тому суд не в праві здійснювати розгляд позовної заяви, що не була прийнята ним до провадження з підстав, що позивачкою було змінено не лише предмет позову, а і визначено нові правові підстави позову, а одночасна зміна позивачем підстав і предмету позову не допускається, оскільки суперечить положенням ст. 49 ЦПК.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що позивачкою не було доведено підстав позову, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273, 355 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , що діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про усунення перешкод у користуванні майном та визначення порядку користування майном,- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: Спічак В.О.