ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року Луцьк Справа № 140/10212/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС МОТОРС" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКС МОТОРС" (далі також - ТОВ "АКС МОТОРС", позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі також - митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2026 №UA205140/2026/000106/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для митного оформлення ввезеного товару позивач надав передбачені Митним кодексом України документи, які у сукупності підтверджували ціну товару, фактично сплачену продавцю, та числові значення усіх складових заявленої митної вартості. На думку позивача, викладені митницею зауваження не свідчили про неповноту чи недостовірність відомостей щодо митної вартості та не перешкоджали її перевірці за основним методом - за ціною договору.
Позивач вказує, що банківські платіжні документи стосуються саме спірної поставки, оскільки їх загальна сума дорівнює фактурній вартості товару за інвойсом; транспортна складова у сумі 299597,00 грн підтверджена договором транспортно-експедиторського обслуговування, заявками, рахунками, платіжними документами, коносаментом, CMR та довідкою про транспортні витрати; прайс-лист і експертний висновок є додатковими, а не основними документами для підтвердження митної вартості. Також позивач зазначає, що при застосуванні резервного методу митниця не здійснила належного порівняння оцінюваних товарів з товарами, митна вартість яких була взята за основу для коригування.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 11.08.2026 виправлено описку, допущену в ухвалі про відкриття провадження, у найменуванні позивача.
У поданому відзиві Волинська митниця позов заперечила та просила відмовити у його задоволенні. Відповідач вважає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості, виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей про ціну товару та транспортну складову. Митниця посилається на те, що платіжні документи №214 від 02.12.2025 та №227 від 30.03.2026 не містять посилання на конкретний інвойс та можуть стосуватися інших партій товару; прайс-лист не відповідає вимогам, які, на думку митниці, ставляться до такого документа; експертний висновок №В-977 від 24.06.2026 не є достатнім підтвердженням заявленої вартості; заявлена сума транспортних витрат не підтверджена належним числовим розрахунком.
Відповідач також зазначає, що за результатами контролю митну вартість товарів правомірно визначено за резервним методом на підставі інформації про раніше оформлені товари. Крім того, митниця заперечила проти стягнення 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на невідповідність призначення платежу змісту договору та рахунку, а також на неспівмірність заявленої суми зі складністю справи.
Ухвалою суду від 05.10.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову та відзиву, суд встановив такі обставини.
27.10.2025 між HEBEI HAOTIAN FILTER MANUFACTURING CO., LTD, Китай (Продавець), та ТОВ "АКС МОТОРС" (Покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №27102025.
За пунктами 1.1-1.3 контракту Продавець зобов`язався продати Покупцю товар, а Покупець - придбати товар та своєчасно провести його оплату. Поставка здійснюється партіями, параметри яких визначаються в інвойсах. Найменування, кількість, ціна та вартість товару зазначаються в інвойсах.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 контракту загальна сума договору складається із сум виставлених інвойсів, валютою договору є долар США.
Пунктом 3.1 контракту передбачені умови поставки FOB Tianjin, China відповідно до Інкотермс 2020, якщо інші умови не зазначені в інвойсі.
Згідно з пунктом 3.2 контракту оплата товару здійснюється Покупцем на підставі інвойсів, виставлених Продавцем, на умовах 30 відсотків передоплати та 70 відсотків оплати перед відправкою товару; порядок оплати може бути змінений за погодженням сторін.
За пунктом 3.7 Продавець зобов`язався надати разом із товаром, зокрема, інвойс, пакувальний лист, коносамент, сертифікат походження, прайс-лист та експортну декларацію країни відправлення.
Згідно з пунктом 10.3 контракт набирає чинності з моменту підписання, діє до 31.12.2025 та автоматично продовжується на кожний наступний рік за відсутності повідомлення однієї із сторін про його припинення.
На виконання контракту Продавцем виставлено комерційний інвойс №HTAXE-2501 від 25.03.2026 на автомобільні повітряні, оливні, паливні та салонні фільтри торговельної марки Zilbermann, усього 34004 одиниці, загальною вартістю 47615,32 дол. США на умовах FOB Tianjin (Xingang), China.
Коносаментом №ZM26040589 від 11.04.2026 підтверджено морське перевезення вантажу у кількості 823 картонних коробок, вагою брутто 10271,820 кг, із Tianjin (Xingang), China до Gdansk, Poland.
CMR №240626 від 24.06.2026 підтверджено подальше автомобільне перевезення вантажу з Гданська до України автомобілем AC6268HI/AC1343XG.
Оплату товару здійснено двома платежами.
Платіжною інструкцією в іноземній валюті №214 від 02.12.2025 ТОВ "АКС МОТОРС" перерахувало HEBEI HAOTIAN FILTER MANUFACTURING CO., LTD 15355,50 дол. США. Одержувач, його банківський рахунок та реквізити збігаються з реквізитами продавця, зазначеними у контракті, а в призначенні платежу зазначено контракт №27102025 від 27.10.2025.
Платіжною інструкцією в іноземній валюті №227 від 30.03.2026 тому самому продавцю за тим самим контрактом перераховано 32259,82 дол. США.
Сума зазначених платежів становить 47615,32 дол. США та повністю відповідає фактурній вартості товару за інвойсом №HTAXE-2501 від 25.03.2026.
29.06.2026 декларантом ТОВ "УКР ВІП СЕРВІС" подано до митного оформлення митну декларацію №26UA205140037943U3, у якій митну вартість товарів визначено за основним методом - за ціною договору у сумі 47615,32 доларів США та з урахуванням супутніх витрат на доставку товарів до митного кордону України в сумі 299597,00 грн.
До митного оформлення разом з митною декларацією подано наступні документи: пакувальний лист б/н від 25.03.2026; рахунок-фактуру (інвойс) №HTAXE-2501 від 25.03.2026; коносамент №ZM26040589 від 11.04.2026; автотранспортну накладну CMR №240626 від 24.06.2026; декларацію про походження товару №HTAXE-2501 від 25.03.2026; банківську платіжну інструкцію в іноземній валюті №214 від 02.12.2025; банківську платіжну інструкцію в іноземній валюті №227 від 30.03.2026; рахунок на надання транспортно-експедиційних послуг №302 від 29.05.2026; рахунок №348 від 15.06.2026; рахунок №380 від 24.06.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №2406-2026 від 24.06.2026; прайс-лист виробника б/н від 27.10.2025; висновок про вартісні характеристики товару №В-977 від 24.06.2026; зовнішньоекономічний контракт №27102025 від 27.10.2025; доповнення №1 від 03.09.2025, №2 від 02.01.2026, №3 від 17.03.2026 до внутрішнього договору; договір про надання послуг митного брокера №МБ-0309-25 від 03.09.2025; договори про перевезення №29/05/2023 від 29.05.2023, №В-240-26 від 22.06.2026, №ТЕО-2207-25 від 22.07.2025; додаткову угоду №1 від 20.10.2025; комерційну пропозицію б/н від 01.12.2025; копію митної декларації країни відправлення №02172026[телефон приховано] від 07.04.2026.
29.06.2026 митний орган направив декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів. У повідомленні митниця зазначила, що митна вартість товарів №1, №2 та №3 не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, подані для її підтвердження, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
На обґрунтування виникнення сумнівів митний орган послався на умови зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.10.2025 №27102025, відповідно до яких: 1) продавець зобов`язується продати Покупцю товар, а Покупець - придбати товар та своєчасно провести його оплату (пункт 1.1 контракту); 2) загальна сума договору складається із сум виставлених інвойсів (пункт 2.1 контракту); 3) оплата за товар здійснюється Покупцем на підставі інвойсів, виставлених Продавцем, на умовах 30% передоплати по інвойсу та 70% перед відправкою товару (пункт 3.2 контракту).
Митниця вказала, що банківські платіжні документи №214 від 02.12.2025 та №227 від 30.03.2026 стосуються розрахунків за контрактом від 27.10.2025 №27102025, однак можуть стосуватися оплати інших партій товарів.
Щодо прайс-листа б/н від 27.10.2025 митний орган зазначив, що він стосується асортименту товару, який ввозиться, тоді як, на думку митниці, відповідно до статті VII ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.
Експертний висновок №В-977 від 24.06.2026 митниця не визнала достатнім підтвердженням заявленої митної вартості, пославшись на його невідповідність вимогам Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав". Зокрема, митний орган зазначив, що висновок не містить опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації, використаної під час оцінки, а також додатків із копіями усіх вихідних даних та інших інформаційних джерел, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Крім того, у висновку наведено витяги із сайтів китайського ринку із зазначенням діапазону цін на товари, однак, за твердженням митниці, не наведено числових розрахунків та досліджень, які б давали можливість ідентифікувати такі товари з оцінюваними. У зв`язку з цим митниця зазначила, що цей висновок має консультативний характер.
Щодо транспортної складової митний орган послався на пункт 5.2 договору про перевезення №В-240-26 від 22.06.2026, укладеного між ТОВ "УКР ВІП СЕРВІС" та ПП "ОЛІВІЯ ТРАНС", відповідно до якого порядок і форма оплати перевезення визначаються у кожному конкретному випадку згідно з транспортною заявкою. Митниця вказала, що до митного оформлення не надано заявку, акт прийому-передачі наданих послуг та банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг.
Також митний орган послався на пункт 1.3 договору транспортно-експедиційного обслуговування №ТЕО-2207-25 від 22.07.2025, за яким під кожне конкретне перевезення Замовник надає Виконавцю усну або письмову заявку із зазначенням найменування і кількості вантажу, маршруту перевезення та іншої необхідної інформації щодо організації транспортно-експедиційного обслуговування. За висновком митниці, ненадання такої заявки не давало можливості перевірити відповідність відомостей, зазначених у документах, що підтверджують вартість перевезення.
З огляду на наведене митниця запропонувала декларанту протягом десяти календарних днів надати за наявності такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) транспортні (перевізні) документи; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; 4) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; 7) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; 8) копію митної декларації країни відправлення.
На виконання вимоги митного органу декларантом додатково надано: 1) додаток №5/2 від 22.06.2026 - заявку на перевезення автомобільним транспортом; 2) платіжну інструкцію №6142 від 16.06.2026; 3) платіжну інструкцію №6713 від 29.06.2026; 4) платіжну інструкцію №5473 від 01.06.2026; 5) додаток №5/1 від 01.04.2026 - заявку на перевезення морським транспортом; 6) переклад митної декларації країни відправлення №02172026[телефон приховано] від 07.04.2026.
Заявкою №5/1 від 01.04.2026 до договору транспортно-експедиційного обслуговування №ТЕО-2207-25 погоджено перевезення одного контейнера 40HQ з автомобільними фільтрами загальною вагою брутто 10271,82 кг, 823 коробки, від HEBEI HAOTIAN FILTER MANUFACTURING CO., LTD до порту Гданськ. Вартість перевезення визначено у сумі 3130 дол. США за морський фрахт Tianjin - Gdansk та 1450 дол. США локальних витрат у порту Гданськ із перетаркою вантажу.
Заявкою №5/2 від 22.06.2026 погоджено автомобільне перевезення цього ж вантажу з м. Гданськ, Польща, автомобілем AC6268HI/AC1343XG. Вартість перевезення визначено у сумі 3100 євро.
Платіжними інструкціями №5473 від 01.06.2026 на суму 139129,00 грн, №6142 від 16.06.2026 на суму 65468,00 грн та №6713 від 29.06.2026 на суму 159185,00 грн підтверджено оплату транспортно-експедиційних послуг за відповідними рахунками.
Листом від 30.06.2026 №1 ТОВ "АКС МОТОРС" повідомило митний орган про подання всіх наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості. У листі зазначено, що подані документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять усі відомості щодо числових значень складових митної вартості, а також відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за товар. Позивач також повідомив, що для підтвердження вартості перевезення подано довідку про транспортні витрати від 24.06.2026 №2406-2026, рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг, платіжні документи про їх оплату, договори транспортно-експедиційного обслуговування та додатки до них, а також усі платіжні документи на підтвердження оплати товару, копію митної декларації країни відправлення та її переклад, прайс-лист, комерційну пропозицію і експертний висновок №В-977 від 24.06.2026.
30.06.2026 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000106/2.
У графі 33 цього рішення митний орган повторно зазначив, що митна вартість товарів №1, №2 та №3 не може бути визнана, оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для її визначення за методом, обраним декларантом.
При цьому митниця зазначила, що декларантом не надано додаткові документи, а саме: заявку на перевезення №5/2 від 22.06.2026, платіжні інструкції №6142 від 16.06.2026, №6713 від 29.06.2026, №5473 від 01.06.2026, заявку на перевезення №5/1 від 01.04.2026 та переклад митної декларації країни відправлення №02172026[телефон приховано] від 07.04.2026.
Разом з тим у графі 18 оскаржуваного рішення зазначені як подані митному органу документи: заявка №5/1 від 01.04.2026, заявка №5/2 від 22.06.2026, платіжні інструкції №5473 від 01.06.2026, №6142 від 16.06.2026 та №6713 від 29.06.2026. Крім того, у графі 33 рішення митний орган безпосередньо послався на відомості, зазначені у наданих заявках, вказавши, що вартість перевезення за ними становить 3100 євро, 3130 дол. США та 1450 дол. США.
Митниця також зазначила, що заявлена у митній декларації вартість транспортування становить 299597,00 грн, однак, на її думку, декларантом не надано числового розрахунку, який давав би можливість перевірити відповідність заявленої суми відомостям, зазначеним у документах про перевезення.
У рішенні зроблено висновок, що ненадання запитуваних документів є підставою для коригування митної вартості, оскільки подані документи у своїй сукупності не спростовують сумнівів митного органу щодо достовірності заявленої інформації та не дають можливості перевірити заявлену митну вартість.
Щодо послідовного застосування методів визначення митної вартості у рішенні зазначено, що метод за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачений статтею 59 Митного кодексу України, та метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, передбачений статтею 60 цього Кодексу, не можуть бути застосовані через відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари. Методи на основі віднімання та додавання вартості, передбачені статтями 62, 63 Митного кодексу України, митниця визнала неможливими для застосування через відсутність вартісної основи для відповідних розрахунків.
У зв`язку з цим митну вартість товарів визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі раніше визнаних митними органами митних вартостей товарів, а саме: 1) товару №1 - на рівні 8,02 дол. США/кг за митною декларацією №UA100120/2026/194835 від 01.06.2026; 2) товару №2 - на рівні 6,72 дол. США/кг за митною декларацією №UA205140/2026/036536 від 22.06.2026; 3) товару №3 - на рівні 8,02 дол. США/кг за митною декларацією №UA100160/2026/504931 від 09.06.2026.
За основу для коригування митної вартості митницею взято вартість товарів: товар №1 - "фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згорання: повітряні фільтри"; товар №2 - "запасні частини, які використовуються в легкових автомобілях: фільтри для мастил"; товар №3 - "обладнання для фільтрування повітря: фільтр салону", виробником та країною походження яких є Китай та імпорт яких здійснено за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу, стороною яких є виробник товарів. Коригування на обсяг партії митним органом не здійснювалося.
У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості Волинською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2026/001403.
Не погодившись із визначеною митним органом митною вартістю, декларант 30.06.2026 подав митну декларацію №26UA205140038352U9, за якою товари випущено у вільний обіг із наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.
Вважаючи рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.06.2026 №UA205140/2026/000106/2 протиправним, ТОВ "АКС МОТОРС" звернулося до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною другою статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього; рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
За змістом частини третьої статті 53 Митного кодексу України право митного органу витребувати додаткові документи виникає у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, мають ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.
Частиною шостою статті 53 Митного кодексу України передбачено право декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Згідно із частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини другої цієї статті контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Водночас частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.
За змістом частин першої, другої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості приймається у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, та повинно містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
За частинами четвертою, п`ятою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості є підставою для проведення додаткової перевірки та витребування документів, необхідних для усунення саме таких сумнівів. Разом із тим сама наявність підстав для витребування додаткових документів не означає автоматичної неможливості застосування основного методу визначення митної вартості.
Відмова від застосування основного методу можлива лише тоді, коли після дослідження поданих декларантом документів митним органом установлено конкретні обставини, передбачені статтями 54, 58 Митного кодексу України, які об`єктивно унеможливлюють визначення митної вартості за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 у справі №200/6521/20-а вказав, що метод за ціною договору є основним методом визначення митної вартості товарів, а застосування іншого методу можливе за наявності визначених законом підстав для незастосування першого методу. Якщо у митного органу наявні документи, які підтверджують митну вартість товару та його кількісні і якісні характеристики, підстави для переходу до іншого методу відсутні.
Оцінюючи наведені в оскаржуваному рішенні підстави невизнання митної вартості, суд зазначає таке.
Щодо банківських платіжних документів №214 від 02.12.2025 та №227 від 30.03.2026 митниця зазначила, що вони стосуються розрахунків за контрактом №27102025 від 27.10.2025 та можуть стосуватися оплати інших партій товарів.
Суд погоджується, що здійснення першого платежу до дати складання інвойсу №HTAXE-2501 від 25.03.2026, а також відмінність фактичного співвідношення двох платежів від передбаченого пунктом 3.2 контракту співвідношення 30% та 70% могли зумовити необхідність додаткової перевірки відповідних розрахунків.
Водночас за результатами дослідження документів суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що такі платежі фактично стосуються інших поставок.
Платіжні інструкції №214 від 02.12.2025 та №227 від 30.03.2026 видані ТОВ "АКС МОТОРС" на користь HEBEI HAOTIAN FILTER MANUFACTURING CO., LTD, тобто покупцем на користь продавця за контрактом №27102025. Банківські реквізити одержувача, в тому числі рахунок №50236014040001627 в AGRICULTURAL BANK OF CHINA, відповідають банківським реквізитам продавця, визначеним у контракті. У призначенні обох платежів зазначено контракт №27102025 від 27.10.2025.
При цьому сума платежу за платіжною інструкцією №214 від 02.12.2025 становить 15355,50 дол. США, а за платіжною інструкцією №227 від 30.03.2026 - 32259,82 дол. США. Загальна сума платежів становить 47615,32 дол. США та повністю відповідає фактурній вартості партії товару за інвойсом №HTAXE-2501 від 25.03.2026.
Будь-якого іншого інвойсу, іншої партії товару, заборгованості за іншою поставкою чи іншого зобов`язання за контрактом, до якого могли бути віднесені зазначені платежі, відповідач не встановив та суду не навів.
Отже, висновок митного органу про те, що платіжні документи "можуть стосуватись оплати інших партій товарів", має характер припущення та не підтверджує наявності розбіжності, яка впливає на числове значення митної вартості оцінюваного товару.
При цьому відмінність порядку здійснення платежів від визначеного у пункті 3.2 контракту співвідношення 30% та 70% не змінює загальної ціни, фактично сплаченої продавцеві, та не підтверджує існування будь-якого додаткового або неврахованого платежу.
Таким чином, ціна товару у сумі 47615,32 дол. США документально підтверджена контрактом, інвойсом та банківськими платіжними документами і піддається точному обчисленню.
Щодо зауважень митного органу до прайс-листа б/н від 27.10.2025 суд зазначає, що Митний кодекс України не встановлює вимог до форми прайс-листа, кола його адресатів, обов`язкового переліку товарів або інших реквізитів такого документа.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №815/1780/17 сформував висновок, відповідно до якого на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати у довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, а тому сумніви у правильності його складання не можуть самі по собі бути підставою для коригування митної вартості.
У цій справі прайс-лист є лише одним із сукупності документів, тоді як фактурна вартість товару безпосередньо підтверджується зовнішньоекономічним контрактом, інвойсом і документами про фактичне перерахування продавцеві суми, яка повністю відповідає сумі інвойсу.
За таких обставин посилання відповідача на те, що прайс-лист повинен бути виданий для загального кола покупців та містити весь асортимент продукції виробника, не свідчить про непідтвердження заявленої митної вартості.
Щодо експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-977 від 24.06.2026 суд зазначає, що вказаний висновок також не є основним документом, на якому ґрунтується заявлена позивачем митна вартість.
Відповідач висловив зауваження до методики проведеного дослідження, повноти наведення вихідних даних та порівняння оцінюваних товарів із товарами, інформацію про які отримано з відкритих джерел.
Водночас навіть наявність таких зауважень не спростовує відомостей, які містяться у контракті, інвойсі та банківських платіжних документах.
Крім того, за результатами проведеного дослідження експертом визначено ринкову вартість 34004 одиниць автомобільних фільтрів станом на 24.06.2026 у сумі 2137066,03 грн, що за використаним курсом відповідає 47615,32 дол. США, тобто фактурній вартості товару за інвойсом.
Отже, можливі недоліки додаткового експертного документа не є доказом недостовірності ціни операції, яка підтверджується іншими первинними документами.
Стосовно транспортної складової митної вартості суд враховує, що товари поставлялися на умовах FOB Tianjin, а тому витрати на їх транспортування до місця ввезення на митну територію України підлягали включенню до митної вартості.
Заявлена декларантом сума таких витрат становила 299597,00 грн.
На її підтвердження митному органу подано договори транспортно-експедиційного обслуговування, коносамент, CMR, довідку про транспортні витрати №2406-2026 від 24.06.2026, рахунки №302 від 29.05.2026, №348 від 15.06.2026, №380 від 24.06.2026, а додатково - заявки №5/1 від 01.04.2026, №5/2 від 22.06.2026 та платіжні інструкції №5473 від 01.06.2026, №6142 від 16.06.2026, №6713 від 29.06.2026.
Із зазначених документів вбачається, що транспортна складова до місця ввезення на митну територію України складається із: 139129,00 грн за рахунком №302 від 29.05.2026; 65468,00 грн за рахунком №348 від 15.06.2026; 95000,00 грн вартості міжнародного автомобільного перевезення за рахунком №380 від 24.06.2026.
Загальна сума цих витрат становить 299597,00 грн та повністю відповідає сумі, заявленій декларантом як складова митної вартості.
Водночас витрати за рахунком №380 від 24.06.2026 у сумі 37872,00 грн за перевезення товару в межах митної території України та 26313,00 грн транспортно-експедиційних послуг на території України до заявленої митної вартості не включались.
Таким чином, матеріали справи містять не лише відомості про загальну вартість перевезення, а й документи, які дають можливість простежити її формування та перевірити кожну складову, включену до митної вартості.
Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що законодавством не визначено єдиного виключного документа, яким повинна підтверджуватися вартість перевезення, а оцінці підлягає сукупність поданих декларантом доказів. Так само окремі недоліки транспортних документів, які не впливають на можливість встановлення числового значення транспортної складової, не можуть самі по собі свідчити про неправильність визначення митної вартості.
Посилання митного органу на відсутність акта прийому-передачі транспортних послуг за встановлених у цій справі обставин не спростовує факту надання та оплати таких послуг, оскільки їх здійснення підтверджено договорами, заявками, коносаментом, CMR, рахунками та банківськими платіжними документами.
Суд окремо звертає увагу на суперечність, допущену самим митним органом при викладенні підстав оскаржуваного рішення.
Так, у графі 33 рішення зазначено, що декларантом не надано заявку №5/2 від 22.06.2026, платіжні інструкції №6142 від 16.06.2026, №6713 від 29.06.2026, №5473 від 01.06.2026, заявку №5/1 від 01.04.2026 та переклад митної декларації країни відправлення.
Разом з тим заявки №5/1 і №5/2 та платіжні інструкції №5473, №6142, №6713 безпосередньо зазначені у графі 18 цього ж рішення серед документів, поданих митному органу.
Більше того, у подальшому тексті графи 33 оскаржуваного рішення митний орган сам аналізує "вартість перевезення в наданих заявках на перевезення" та наводить зазначені у них суми - 3100 євро, 3130 дол. США і 1450 дол. США.
Отже, одні й ті самі документи одночасно зазначені митницею як ненадані, наведені в переліку поданих документів та фактично використані при аналізі заявленої митної вартості.
Така внутрішня суперечність оскаржуваного рішення не дає підстав вважати доведеним твердження відповідача про ненадання зазначених документів та, відповідно, не може бути належною фактичною підставою для відмови у визнанні митної вартості за основним методом.
У сукупності досліджені докази дають можливість установити як ціну товару, фактично сплачену продавцеві, так і числове значення витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України.
При цьому відповідач не встановив, яка саме конкретна складова митної вартості після надання додаткових документів залишилася непідтвердженою, якою є сума такої складової та яким чином її відсутність чи недостовірність впливає на загальне числове значення заявленої митної вартості.
Суд не заперечує право митного органу здійснювати контроль правильності визначення митної вартості та погоджується, що окремі обставини, встановлені під час первинного митного оформлення, могли зумовити необхідність додаткової перевірки.
Однак за наслідками такої перевірки митний орган повинен встановити не сам факт наявності певних зауважень до оформлення документів, а неповноту або недостовірність конкретних відомостей, які впливають на числове значення митної вартості та перешкоджають її визначенню за основним методом.
У цій справі таких обставин відповідачем не доведено.
Сам по собі нижчий рівень заявленої митної вартості порівняно з інформацією, наявною в інформаційних ресурсах митних органів, а також спрацювання системи управління ризиками є підставою для поглибленого контролю, проте не є самостійним доказом неправильності визначеної декларантом митної вартості.
За таких обставин суд доходить висновку, що передбачені частиною шостою статті 54 та частиною другою статті 58 Митного кодексу України підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості у спірних правовідносинах були відсутні.
Крім того, суд вважає необґрунтованим визначення митницею митної вартості товарів за резервним методом.
Відповідно до частини першої статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Згідно із частиною другою цієї статті митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Водночас використання раніше визнаної митної вартості не звільняє митний орган від обов`язку обґрунтувати, чому саме відповідний товар може бути використаний для визначення митної вартості оцінюваного товару та яким чином сформоване конкретне числове значення скоригованої митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19 наголосив, що застосування методу визначення митної вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
У спірному рішенні митниця визначила митну вартість товару №1 на рівні 8,02 дол. США/кг за митною декларацією №UA100120/2026/194835 від 01.06.2026, товару №2 - 6,72 дол. США/кг за митною декларацією №UA205140/2026/036536 від 22.06.2026 та товару №3 - 8,02 дол. США/кг за митною декларацією №UA100160/2026/504931 від 09.06.2026.
Митний орган зазначив лише загальний вид товарів, країну їх походження та те, що імпорт здійснено за зовнішньоекономічними договорами, стороною яких є виробник.
Однак рішення не містить порівняння конкретних характеристик оцінюваних товарів та товарів, митні декларації яких використані як джерело цінової інформації.
Зокрема, не наведено відомостей щодо конкретних виробників і торговельних марок порівнюваних товарів, їх артикулів, технічних характеристик, кількості та обсягів партій, умов поставки, комерційного рівня продажу, структури транспортних витрат та інших обставин, які могли впливати на ціну.
При цьому в оскаржуваному рішенні прямо зазначено, що коригування на обсяг партії не здійснювалося, однак не наведено обґрунтування того, чому відмінність в обсягах поставок не впливає на порівнюваність цін.
Також митний орган, зазначаючи про неможливість застосування методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у зв`язку з відсутністю відповідної інформації, одночасно при застосуванні резервного методу послався на наявну інформацію щодо митної вартості товарів, які сам охарактеризував як подібні.
При цьому рішення не містить пояснення, чому така інформація була недостатньою для застосування методу, передбаченого статтею 60 Митного кодексу України, але могла бути використана як достатня цінова база при застосуванні резервного методу.
Саме по собі зазначення номерів та дат інших митних декларацій, загальної назви товару і країни походження не дає можливості перевірити обґрунтованість висновку про зіставність відповідних товарів та правильність визначення скоригованої митної вартості на рівні 8,02 дол. США/кг і 6,72 дол. США/кг.
Таким чином, відповідач не навів належного обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, що не відповідає вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Волинська митниця такого обов`язку у цій справі не виконала.
З огляду на наведене суд доходить висновку, що документи, подані декларантом під час митного оформлення та додатково на вимогу митного органу, у своїй сукупності підтверджували ціну товару, фактично сплачену продавцеві, та числові значення складових митної вартості, а встановлені відповідачем обставини не перешкоджали визначенню митної вартості за основним методом - за ціною договору.
Відтак рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.06.2026 №UA205140/2026/000106/2 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов належить задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7333 від 14.07.2026.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: 1) договір про надання правової допомоги №106-МВ від 10.07.2026; 2) рахунок на оплату №089 від 10.07.2026; 3) платіжну інструкцію №7308 від 13.07.2026; 4) акт прийому наданих послуг від 03.08.2026.
Пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги №106-МВ від 10.07.2026 сторони погодили вартість правничої допомоги у формі фіксованого гонорару.
Відповідно до пункту 4.5 цього договору клієнт авансом сплачує за підготовку та подання позовної заяви до Волинського окружного адміністративного суду щодо оскарження рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.06.2026 №UA205140/2026/000106/2 гонорар у фіксованому розмірі 12000,00 грн без ПДВ.
На виконання умов договору виставлено рахунок №089 від 10.07.2026 на суму 12000,00 грн, а платіжною інструкцією №7308 від 13.07.2026 підтверджено сплату позивачем зазначеної суми.
З акта прийому наданих послуг від 03.08.2026 вбачається, що правнича допомога надавалася саме у зв`язку з підготовкою та поданням позову до Волинського окружного адміністративного суду щодо оскарження рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.06.2026 №UA205140/2026/000106/2. Загальна тривалість зазначених в акті робіт становить 10 годин 30 хвилин.
Відповідач заперечив проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та просив відмовити в їх стягненні або зменшити заявлений розмір. Зокрема, митниця звернула увагу, що у призначенні платежу за платіжною інструкцією №7308 від 13.07.2026 помилково зазначено підготовку, подання та ведення справи у Львівському окружному адміністративному суді щодо оскарження рішення Львівської митниці.
Суд не вважає вказану обставину достатньою для висновку про те, що сплачені кошти не пов`язані з розглядом цієї справи.
Так, договір №106-МВ від 10.07.2026, рахунок №089 від 10.07.2026 та акт від 03.08.2026 безпосередньо стосуються надання правничої допомоги ТОВ "АКС МОТОРС" у спорі з Волинською митницею щодо рішення від 30.06.2026 №UA205140/2026/000106/2. У платіжній інструкції №7308 від 13.07.2026 також зазначено саме номер і дату цього рішення - №UA205140/2026/000106/2 від 30.06.2026, а сума платежу 12000,00 грн повністю відповідає сумі фіксованого гонорару, визначеній договором та рахунком.
За таких обставин помилкове зазначення у призначенні платежу найменування суду та митного органу за наявності інших ідентифікуючих ознак не спростовує факту оплати правничої допомоги, наданої у зв`язку з розглядом саме цієї справи.
Отже, суд вважає доведеними фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн та їх зв`язок із розглядом цієї справи.
Водночас встановлення факту понесення таких витрат не означає, що заявлена до відшкодування сума в усіх випадках підлягає покладенню на іншу сторону в повному обсязі. При вирішенні питання про розподіл витрат суд повинен оцінити їх співмірність із критеріями, визначеними статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач у відзиві навів конкретні заперечення щодо співмірності витрат, посилаючись на характер спору, форму його розгляду, наявність усталеної судової практики у спорах щодо коригування митної вартості та досвід представника позивача у цій категорії справ.
Оцінюючи співмірність заявленої суми, суд враховує, що справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судові засідання у справі не проводилися, а участь адвоката у таких засіданнях не була необхідною.
Разом із тим ця справа вимагала опрацювання значного обсягу первинних документів, пов`язаних із зовнішньоекономічною операцією та перевезенням товару, перевірки розрахунку транспортної складової митної вартості, аналізу кількох самостійних підстав, наведених митним органом для невизнання заявленої митної вартості, а також оцінки правомірності застосування резервного методу її визначення.
Враховуючи наведене, характер та складність спору, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, форму судового розгляду, ціну позову, а також заперечення відповідача щодо співмірності витрат, суд дійшов висновку, що покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у повному заявленому розмірі 12000,00 грн не відповідатиме критеріям співмірності та розумності.
Суд вважає обґрунтованим та співмірним із фактичним обсягом наданої у цій справі професійної правничої допомоги стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ТОВ "АКС МОТОРС" підлягають стягненню судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн, а всього судові витрати у загальному розмірі 6662,40 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30 червня 2026 року №UA205140/2026/000106/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС МОТОРС" судові витрати у сумі 6662,40 грн (шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКС МОТОРС" (04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок 38; ідентифікаційний код 42881453).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).
Суддя Н. В. Стецик