ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ
02 жовтня 2026 року Справа № 280/11226/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 18 липня 2025 року у справі №280/11226/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Вказаним рішенням суд вирішив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 26 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року включно грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 26 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року включно грошового забезпечення, виплаченої грошової допомоги для оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Рішення набрало законної сили 28 березня 2026 року.
Виконавчі листи видані позивачу 17 квітня 2026 року.
24 вересня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 280/11226/25. В обґрунтування заяви зазначає, що боржником судове рішення належним чином не виконується.
Ухвалою суду від 25 вересня 2026 року вищезазначену заяву призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам справи у строк до 10 вересня 2026 року подати до суду заперечення (пояснення) щодо заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України.
30 вересня 2026 року представником відповідача до суду подано заперечення проти задоволення заяви про встановлення судового контролю в обґрунтування якої вказано, що для фактичної виплати вищезазначеної суми військовою частиною НОМЕР_2 направляються листи про погодження на виділення коштів на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/11226/25 та визначено КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямком грошового забезпечення за яким надійдуть кошти. Вказати орієнтовні строки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року по справі №280/11226/25 у військової частини НОМЕР_2 немає можливості, так як надходження грошових коштів на рахунок військової частини НОМЕР_2 за КВЕК 2800, з якого здійснюються виплати на виконання судових рішень, не залежить від волі відповідача, так як фінансування до військової частини НОМЕР_2 надходить від вищого забезпечувального фінансового органу, на прийняття рішень якого, щодо виділення коштів за КЕКВ 2800, Відповідач не має впливу. Відповідно до своїх повноважень, посадовими особами військової частини НОМЕР_2 для виконання рішення суду по цій справі можуть вживатись заходи лише шляхом направлення до вищого забезпечувального фінансового органу розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень суду та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» та листів про виділення коштів. Військовою частиною НОМЕР_2 , вживаються всі можливі заходи, щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року по справі №280/11226/25, а саме до забезпечувального фінансового органу, надсилається електронний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень суду та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошового забезпечення військової частини НОМЕР_2 , а також листи, щодо погодження виділення коштів для виконання рішення суду до теперішнього часу цільові кошти на виконання рішення суду по справі №280/11226/25 не надійшли, на даний час військова частина НОМЕР_2 не взмозі виконати рішення суду в повному обсязі з об`єктивних причин, що підтверджується Виписками з рахунку військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якої за КВЕК 2800 обліковується 0,00 грн.
Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно з статтею 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1-2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, аналіз вищевказаних положень статтями 382, 382-1 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Крім того, суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.
З наведеного слідує, що встановлення судового контролю може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі.
Подібна позиція висловлена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №800/592/17.
Так, представником позивача на підтвердження ухилення відповідача від виконання судового рішення не надано достатніх доказів.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача з приводу виконання судового рішення до відповідача.
Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як слідує із матеріалів справи, 17 квітня 2026 року позивачу видано виконавчі листи.
Разом з тим, із доданих до заяви про встановлення судового контролю документів вбачається, що Синельниківським відділом державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 81148632 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 280/11226/25.
Отже, з зазначених обставин справи вбачається, що станом на час розгляду заяви про встановлення судового контролю наявне відкрите виконавче провадження з виконання судового рішення у цій справі.
Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20 сформувала правовий висновок, що із змісту статті 383 КАС України випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Разом з тим, частина другою статті 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому зокрема статтею 287 цього Кодексу, а норми статті 287 КАС України регулюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заявником не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, аналіз положень статей 382-382-3 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Крім того, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення №280/11226/25 є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Таких підстав судом в рамках розгляду даної заяви не встановлено.
Разом з тим враховуючи, що на даний час триває примусове виконання рішення суду, а державний виконавець має встановлені законом повноваження щодо впливу на боржника (накладення штрафу, постановлення питання про притягнення до кримінальної відповідальності), суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за заявою позивача в порядку статті 382 КАС України.
Необхідно також врахувати, що відповідач повністю фінансується з Державного бюджету України, джерелом коштів виконання судового рішення є виключно Державний бюджет України.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту того, що відповідач, маючи можливість виконати судове рішення у цій справі, ухиляється від виконання такого.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/11226/25.
Керуючись статтями 287, 370, 372, 373, 382, КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі за позовною заявою ОСОБА_1 , - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д.В. Татаринов