КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
05 жовтня 2026 року № 320/42982/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
встановив:
Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, у якому просить суд (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені):
2.2. Визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення індексації пенсії за віком позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, відповідно до "показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески", у розмірі1,0796, починаючи з 01.03.2024 та у розмірі 1,115, почи?наючи з 01.03.2025.
2.3. Зобов`язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок раніше призначеної пенсії за віком пози?ва?ча, із
2.3.1. Застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, відповідно до "показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески", у розмірі1,0796, починаючи з 01.03.2024 та у розмірі 1,115, почи?наючи з 01.03.2025.
2.3.2. Зарахуванням до страхового стажу позивача періодів:
2.3.2.1. Його роботи: в НОК "Со?ціум" на по??са?ді заступника голови кооператива - з 02.01 по 16.05?.1989, в ко?оперативі "СовІнКо" при Київсь?ко?му ВО ім. Артема на посаді голови ко?о?пе?ра?тиву - з 16.05 по 15.08.1989, в МП "Гермес" на посадах еко?но?міста з пла??нування, ди?ректора підприємства: з 02.01.1991 по 31.?05?.1992, з 01.01.1993 по 10.02.1996, а разом 1302 дні, а саме: 02.01- 15.08.1989 - 226 днів, 03.01.1991 - 31.?05?.1992 - 515 днів, 01.05- 31.12.1993 - 245 днів, 01.06- 31.12.1993 - 214 днів, 01.11.1995- 10.02.1996 - 102 дні.
2.3.2.2. Сплати страхового збору в період 03.06.1992- 25.06.2001 тривалістю 9 місяців 22 або 23 дні на підставі також і листа-повідомлення органу ПФУ від 14.07.2023 № 2600-0603-8/139105 "щодо надан?ня інфор?ма?ції про сплату страхового збору" (далі - "ЛП від 14.07.2023 № 2600-0603-8/139105") містить таке:
2.3.3. З урахуванням заяви позивача № 17 вiд 25.08.2025 "Про поря?док застосування стат?ті 27 "Розмір пенсії за віком" Закону України "Про загальнообов`язкове дер?жав?не пенсійне стра?ху?ван?ня" від 09.07.2003 № 1058-IV" з урахуванням довідок ПП "УЕПГ" від 17.07.2023 № 1-Д: Вих, № 2-Д_ Вих від 24.07.2023, ПП "УПС" від 17.07.2023 № 1-Д: Вих, відомостей з Реєстру застрахованих осіб Дер?жавного реєстру загальнообов`язкового державного соціального стра?хування "ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДО? МОСТІ ПРО ЗАСТРАХОВАНУ ОСОБУ" щодо позивача за період 01.01.1998- 30.06.2003.
Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено суддю Лиску І.Г.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного від 20.07.2026 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиски І.Г. у справі №320/42982/25. Матеріали адміністративної справи №320/42982/25 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 матеріали справи для вирішення питання про відвід судді Лиски І.Г розподілено судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 у задоволенні заяви позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиски І.Г. в адміністративній справі №320/42982/25 - відмовлено.
14.09.2026 суддя Лиска І.Г. подав заяву про самовідвід. В обґрунтування вказаної заяви суддя зазначив про те, що заява Харченко В.М. про відвід судді Лиска І.Г. мотивована тим, що суддею Лиска І.Г. порушені розумні строки від моменту надходження позовної заяви до суду до відкриття провадження у справі згідно положень КАС України. Таким чином дані дії викликають недовіру судді Лиска І.Г. у подальшому розгляді справи №320/42982/25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 постановлено заяву про самовідвід судді Лиска І.Г. задовольнити. Матеріали адміністративної справи №320/42982/25 передано для визначення іншого складу суду Київського окружного адміністративного суду згідно з вимогами статей 31 та 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи 14.09.2026 визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття справи до свого провадження.
Разом з цим, перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Щодо змісту позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень позовна заява повинна містити обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод чи інтересів позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто позовна заява повинна містити належне та конкретне обґрунтування заявлених вимог, яке дає змогу суду встановити предмет спору та оцінити правову позицію позивача.
Водночас позивачем не дотримано вимог пункту 4 частини п`ятої статті Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення змісту позовних вимог.
Так, у пункті 2.3 позовної заяви позивач просить зобов`язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок раніше призначеної пенсії за віком із застосуванням зазначених коефіцієнтів, зарахуванням до страхового стажу визначених періодів та з урахуванням відомостей, зазначених у пункті 2.3.3 позовної заяви.
Водночас зі змісту зазначених вимог неможливо однозначно встановити конкретний обсяг дій, які позивач просить зобов`язати вчинити відповідача, зокрема не визначено, які саме дії має здійснити відповідач у межах індексації та перерахунку пенсії, за які періоди та з яких дат має бути проведено відповідний перерахунок, а також який саме спосіб застосування положень статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове дер?жав?не пенсійне стра?ху?ван?ня" та наведених позивачем відомостей про заробітну плату й індивідуальний пенсійний коефіцієнт він просить зобов`язати застосувати.
Крім того, позивачем не конкретизовано співвідношення вимог, викладених у пунктах 2.3.1- 2.3.3 позовної заяви, із вимогою про індексацію та перерахунок пенсії, заявленою у пункті 2.3, а саме не зазначено, чи є зазначені положення складовими вимоги про перерахунок пенсії, чи становлять самостійні позовні вимоги.
У зв`язку з наведеним позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог шляхом чіткого визначення конкретних дій, які він просить зобов`язати вчинити відповідача, періодів та дат, з яких такі дії мають бути здійснені, а також конкретизувати зміст вимоги, викладеної в пункті 2.3.3 позовної заяви.
Щодо строку звернення до суду.
Як вбачається з п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано її у строк, установлений законом. У разі пропущення такого строку - чи наявні підстави для визнання причин пропуску поважними.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Загальний строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, якщо інше не передбачено законом. Цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм вказує на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року № 340/1019/19).
При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд наголосив на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Також, суд вважає за необхідне вказати, що встановлення процесуальних строків законом має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасне вчинення ними процесуальних дій.
Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників процесу добросовісно виконувати свої обов`язки. Строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, у разі відсутності звернення до суду, відносини набувають стабільності.
Поважними причинами для поновлення строку можуть визнаватися лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягають лише ті процесуальні строки, встановлені законом, які були пропущені з поважних причин.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить, зокрема, зобов`язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок раніше призначеної пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,0796, починаючи з 01.03.2024.
Водночас із позовом до суду позивач звернувся 25.08.2025.
Отже, позивачем заявлено вимогу про здійснення перерахунку пенсії починаючи з 01.03.2024, тобто за період, який передує даті звернення до суду більше ніж на шість місяців.
При цьому позивачем не наведено належного обґрунтування щодо дотримання встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду саме щодо вимог, пов`язаних із проведенням перерахунку пенсії з 01.03.2024.
Посилання позивача у позовній заяві на те, що він дотримався строку звернення до суду, саме по собі не усуває необхідності наведення обставин, які підтверджують своєчасність звернення до суду. Крім того, позивач фактично порушує питання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на перебування за кордоном та догляд за своїм тяжко хворим батьком, однак не зазначає чітко, який саме строк ним пропущено, за якими вимогами та за який період, а також не наводить конкретного періоду, протягом якого існували відповідні обставини, і не подає доказів на їх підтвердження.
Відтак позивачу необхідно уточнити питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду, зокрема зазначити дату, з якої він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав щодо нездійснення перерахунку пенсії з 01.03.2024, та надати відповідне обґрунтування.
У разі якщо позивач вважає, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин, йому необхідно подати належним чином обґрунтовану заяву про поновлення строку із зазначенням причин пропуску строку та доказів на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви відповідну заяву про поновлення цього строку разом із доказами, що підтверджують поважність причин його пропуску.
Суд наголошує, що процесуальний строк обчислюється не лише з моменту фактичного дізнання особи про порушення прав, а й з моменту, коли вона, діючи розумно і з належною обачністю, могла про це дізнатися.
Втім, незнання про порушення своїх прав внаслідок байдужого ставлення до них або свідоме уникнення отримання інформації не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунуті в п`ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із чітким визначенням змісту позовних вимог, зокрема конкретизацією дій, які позивач просить зобов`язати вчинити відповідача, а також уточненням, чи є положення, викладені у пунктах 2.3.1- 2.3.3 позовної заяви, складовими вимоги про перерахунок пенсії чи окремими позовними вимогами;
-заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».
Отож причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Також, суд вважає за необхідне вказати, що у силу вимог ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 123, 171, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Прийняти до провадження адміністративну справу № 320/42982/25.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій - залишити без руху.
Позивачу надається п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 240 з урахуванням частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.