КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 жовтня 2026 року справа №340/1684/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про виконання рішення суду,
В С Т А Н О В И В:
08 травня 2025 року суд постановив рішення, яким зобов`язав військову частину нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000 грн за місяць за час:
- стаціонарного лікування (з 04 по 13 січня 2024 року; з 14 по 16 січня 2024 року; з 16 по 23 січня 2024 року);
- перебування у відпустці за станом здоров`я (з 25 січня по 23 лютого 2024 року; з 13 березня по 13 квітня 2024 року) (а.с.81-83).
09 вересня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд залишив рішення суду без змін (а.с.123-125).
30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про встановлення строку подання звіту щодо виконання судового рішення (а.с.129-146).
Твердить, що судове рішення не виконано.
18 грудня 2025 року суд прийняв ухвалу, котрою встановив військовій частині строк для подання звіту про виконання рішення суду (а.с.159-160).
27 грудня 2025 року відповідач подав звіт про виконання рішення суду (а.с.163-172).
Пояснив, що частину коштів виплатив до прийняття рішення судом першої інстанції, а іншу частину виплатять з часом.
19 квітня 2026 року відповідач надав на ухвалу суду про витребування доказів детальну інформацію про виплату коштів на виконання рішення суду (а.с.180-194).
Стверджує, що рішення суду виконано.
Дослідивши звіт про виконання рішення суду, останній встановив наступне.
Так, під час судового розгляду у суді першої інстанції військова частина не визнавала права на додаткову винагороду за час перебування у відпустці за станом здоров`я.
Тому відповідач не надав доказів сплати цих коштів.
Також, задовільняючи позов, про зобов`язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду за час стаціонарного лікування, суд зробив висновок про невиплату і таких коштів.
У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що виплатив додаткову винагороду у сумі 100000 грн за місяць за час стаціонарного лікування (а.с.88-98).
09 вересня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги і залишив без змін рішення суду першої інстанції (а.с.123-125).
Отже, суди обох інстанцій зробили висновок, що військова частина не виплатила додаткову винагороду у розмірі 100000 грн за місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні і у відпустці за станом здоров`я.
Відповідач мав нарахувати додаткову винагороду і виплатити кошти.
Доказом сплати коштів є їх виплата після 09 вересня 2025 року.
Військова частина нарахувала додаткову винагороду за час відпусток за станом здоров`я у сумі 206514,63 (а.с.184-185).
23 грудня 2025 року, утримавши обов`язковий платіж (військовий збір), сплачено частину коштів у сумі 196850,26 грн (а.с.184-185, 192).
Відповідач визнав, що заборгованість зі сплати додаткової винагороди за час перебування у відпустці за станом здоров`я становить 6666,66 грн (а.с.184-185).
За розрахунками відповідача додаткова винагорода за час стаціонарного лікування становить 64516,12 грн (а.с.184-185).
Ці кошти військова частина не сплатила після набрання рішенням суду законної сили.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що заборгованість за рішенням суду складає 71182,78 грн (а.с.184-185).
10 червня 2026 року суд прийняв звіт про виконання рішення суду і встановив строк подання нового звіту (а.с.195-197).
06 липня 2026 року відповідач подав звіт про виконання рішення суду (а.с.201-202).
Стверджує, що невиконання рішення суду обумовлено відсутністю коштів.
Повідомив, що повторно замовив виділення коштів для виконання рішення суду.
Заявку подано в межах бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші видатки».
02 грудня 2025 року Державна казначейська служба України надала роз`яснення Міністерству оборони України (а.с.211-212).
Їх суть така - нарахування і виплата грошового забезпечення військовослужбовців та додаткових виплат на виконання рішень суду необхідно здійснювати за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Отже, військова частина зазначила неправильний КЕКВ у заявці про виділення коштів, що, можливо, і призвело до затримки виконання рішення суду (невідомо чи наявні кошти на рахунках за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»).
Приписами частини 2 статті 382-3 КАС України встановлено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Отже, суд не може не прийняти звіт.
Приписами частини 11 статті 382-3 КАС України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Таким чином суд приймає звіт і встановлює військовій частині новий строк для подання звіту.
Приписами частини 3 статті 382-1 КАС України встановлено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.382-1, 382-3 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду.
Встановити військовій частині НОМЕР_1 тримісячний строк з дня отримання ухвали суду для подання нового звіту про виконання рішення суду.
Ухвалу може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом 15 днів з дня складення.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ