ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 380/24373/25
У Х В А Л А
про продовження строку для подання звіту про виконання судового рішення
02 жовтня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про вжиті заходи щодо виконання судового рішення та клопотання про продовження процесуального строку для подання звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
в с т а н о в и в :
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі № 380/24373/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 січня 2024 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) належних сум грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, матеріальних допомог та інших видів грошового забезпечення) за період з 29 січня 2020 року по 23 січня 2024 року включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки відповідно), з урахуванням раніше виплачених сум, та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на суми грошового забезпечення та індексації, які будуть донараховані на виконання цього судового рішення, за весь час затримки по день фактичної виплати.
У задоволенні інших позовних вимог щодо перерахунку індексації грошового забезпечення із застосуванням нових базових місяців - відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто скаржнику через неусунення недоліків щодо сплати судового збору. Відтак рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року набрало законної сили 31 березня 2026 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2026 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто заявнику.
У зв`язку з триваючим невиконанням судового акта ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року за заявою позивача встановлено судовий контроль та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати у 30-денний строк звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 19 червня 2026 року строк для подання остаточного звіту продовжено на 30 календарних днів.
У подальшому ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року за результатами розгляду чергового клопотання відповідача строк для подання остаточного звіту про виконання судового рішення від 20 лютого 2026 року продовжено на 30 календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили, одночасно зобов`язано надати вичерпний звіт із долученням належних платіжних документів, що безспірно підтверджують фактичне зарахування коштів стягувачу, та попереджено керівника про персональну фінансову відповідальність за статтями 382, 382-3 КАС України.
11 вересня 2026 року засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС від представника Військової частини НОМЕР_1 Бельмаса Я.Е. надійшла заява про виконання ухвали суду (вих. № 11/09/2026), у якій відповідач просить суд прийняти звіт про виконання судового рішення, а у разі відмови у його прийнятті - надати додатковий процесуальний строк для забезпечення його реального виконання.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що командиром частини забезпечено постійний відомчий контроль за виконанням рішення шляхом накладення резолюцій начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру частини. Фінансово-економічною службою Військової частини НОМЕР_1 щомісячно формуються, оновлюються та направляються обґрунтовані заявки про потребу у виділенні додаткових коштів на виконання судового рішення до вищого органу військового управління - ІНФОРМАЦІЯ_1 (розпорядника бюджетних коштів 2-го рівня).
Представник відповідача підкреслює, що Військова частина НОМЕР_1 є державною військовою установою Збройних Сил України, утримується за рахунок кошторису Міністерства оборони України, фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України та діє як розпорядник коштів нижчого (3-го) рівня, що в силу положень статті 51 Бюджетного кодексу України імперативно зобов`язує здійснювати видатки виключно в межах фактично затверджених та відкритих бюджетних асигнувань. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету» видатки на виконання судових рішень проводяться за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 «Інші поточні видатки».
Як підтверджується долученою випискою органу Державної казначейської служби України по рахунку НОМЕР_4 , станом на 11.09.2026 залишок коштів за КЕКВ 2800 складає 0,00 грн, що унеможливлює проведення казначейського списання за судовим рішенням. При цьому наявний вхідний залишок на єдиному рахунку військової частини у сумі 191 329 181,26 грн відкритий виключно за спеціальними захищеними кодами видатків (КЕКВ 2111, 2112, 2120, 2240) для поточного грошового забезпечення військовослужбовців, підготовки кадрів і медичного забезпечення, використання яких на інші цілі суворо заборонено нормами бюджетного законодавства.
Відповідач наголошує, що особовий склад Військової частини НОМЕР_1 на постійній основі безпосередньо залучений до виконання бойових завдань із відсічі та стримування повномасштабної збройної агресії Російської Федерації, у зв`язку з чим наявні ресурси та асигнування невідкладно спрямовуються на підтримання боєздатності підрозділів і збереження суверенітету держави. Водночас обов`язок щодо виплати донарахованих ОСОБА_1 коштів частина гарантує виконати негайно після надходження цільових асигнувань за КЕКВ 2800 від вищого довольчого органу.
Всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, детально оцінивши наданий звіт суб`єкта владних повноважень та додані до нього фінансові виписки органу Державної казначейської служби України, суд виходить із таких мотивів та норм процесуального закону.
Відповідно до Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Основного Закону України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Обов`язковість судового рішення виступає однією з фундаментальних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України), яка гарантує стабільність правопорядку та дієвість судового захисту.
Згідно з частиною другою статті 14 та статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Конституційний Суд України у рішеннях від 30.06.2009 № 16-рп/2009 та від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невіддільною складовою права кожного на судовий захист, передбаченого статтею 55 Конституції України, та завершальною стадією судового провадження. Невиконання судовими або публічними органами судового рішення нівелює саме правосуддя та підриває суть правової держави.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece, заява № 18357/91, пункт 40) констатував, що право на суд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін.
Водночас у рішеннях у справах «Бурдов проти Росії», «Кечко проти України», «Ромашов проти України» та пілотному рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04, пункт 46) ЄСПЛ послідовно підкреслює, що органи публічної влади не можуть посилатися на брак бюджетного фінансування чи складнощі внутрішніх процедур як на виправдання невиконання своїх зобов`язань за судовими рішеннями.
Спеціальним процесуальним інструментом забезпечення реальної дієвості виконання судових рішень є інститут судового контролю, врегульований нормами розділу IV КАС України.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положеннями частини першої статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Згідно з частиною другою статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
За приписами частини третьої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та може встановити новий строк для подання звіту.
Разом з цим законодавець у частині п`ятій статті 382-3 КАС України закріпив спеціальну норму, відповідно до якої у справах щодо здійснення соціальних, пенсійних та разових виплат суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати виключно на підставі доказів, які одночасно стверджують:
відсутність відповідних бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень;
вжиття його керівником усіх необхідних заходів для отримання таких бюджетних асигнувань, які на момент розгляду звіту визнаються судом вичерпними та достатніми.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, або з ініціативи суду.
Оцінюючи матеріали поданого звіту, суд звертає увагу на надану Казначейську виписку від 11.09.2026 по рахунку № [рахунок приховано], з якої вбачається, що кошти у сумі 191 329 181,26 грн обліковуються суворо за захищеними кодами видатків (КЕКВ 2111, 2112, 2120, 2240) виключно на поточне грошове забезпечення, підготовку військ та медичне обслуговування діючого особового складу, що в силу норм Бюджетного кодексу України виключає їх списання за іншими напрямами. Натомість за спеціальним кодом КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», через який згідно з наказом Мінфіну України № 333 здійснюється виконання судових рішень, залишок коштів становить 0,00 грн.
При цьому Військовою частиною НОМЕР_1 документально підтверджено факт системного щомісячного направлення розрахунків та заявок про виділення додаткових асигнувань за КЕКВ 2800 до органу військового управління вищого рівня - ІНФОРМАЦІЯ_1 (розпорядника коштів 2-го рівня).
Беручи до уваги особливості бюджетного регулювання в умовах воєнного стану, специфіку казначейського обслуговування розпорядників 3-го рівня, реальні обставини безпосереднього залучення особового складу частини до захисту суверенітету та територіальної цілісності держави, а також підтвердження відсутності відкритих лімітів за КЕКВ 2800 за умови вжиття командуванням вичерпних заходів для їх отримання, суд доходить висновку, що триваюча невиплата присуджених сум зумовлена об`єктивними факторами міжвідомчого проходження бюджетних призначень, а не умисним зволіканням керівництва військової частини.
За таких обставин застосування крайнього заходу процесуального примусу у виді накладення персонального штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 на цьому етапі є передчасним та надмірним заходом, який об`єктивно не призведе до пришвидшення бюджетного фінансування.
З метою забезпечення ефективного виконання судового акта, реального поновлення прав стягувача та надання боржнику достатнього часу для завершення процедур отримання асигнувань за КЕКВ 2800 і фактичного перерахування коштів ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та продовжити строк для подання остаточного звіту про виконання рішення суду на 30 календарних днів.
Водночас суд застерігає керівника суб`єкта владних повноважень, що у разі ненадання після закінчення встановленого строку доказів реальної виплати коштів стягувачу або неподання остаточного звіту за відсутності поважних причин, судом буде вирішено питання про притягнення посадової особи до персональної фінансової відповідальності відповідно до статті 382-3 КАС України.
Керуючись статтями 121, 241, 243, 248, 256, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про надання додаткового процесуального строку для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 380/24373/25 - задовольнити.
2. Відмовити на даному етапі у застосуванні заходів процесуального примусу у виді накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 .
3. Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання остаточного звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі № 380/24373/25 на 30 (тридцять) календарних днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.
4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) у встановлений 30-денний строк подати до Львівського окружного адміністративного суду вичерпний письмовий звіт про повне та остаточне виконання судового рішення разом із належним чином засвідченими копіями платіжних документів (платіжних інструкцій з відміткою органу Державної казначейської служби України або банку), які підтверджують фактичне зарахування належних коштів на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).
5. Попередити командира Військової частини НОМЕР_1 , що за наслідками розгляду звіту або в разі його неподання у встановлений цією ухвалою новий строк суд на підставі статті 382-3 КАС України може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень персональний штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду звіту боржника.
Суддя О. І. Коморний