ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року справа № 380/16869/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність, скасування арешту майна та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1) Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо незняття арешту з автомобіля марки «ВАЗ-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;
???- визнати протиправною бездіяльність Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо неналежного розгляду моєї заяви від 29.12.2025 про проведення службового розслідування та поновлення мого права на власність;
- ???скасувати постанову державного виконавця від 03.10.2023 про арешт майна боржника в частині накладення арешту на автомобіль марки «ВА3-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;
- ???зобов?язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління юстиції зняти арешт із автомобіля марки «ВА3-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
???- зобов?язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління юстиції вжити заходів, спрямованих на виключення відомостей про арешт автомобіля марки «ВА3-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 із усіх державних реєстрів та інформаційних систем.
Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами. Позивач зазначає, що є законним власником автомобіля «ВАЗ-21101», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , згідно зі свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 від 17.06.2015. У межах виконавчого провадження АСВП № 70993328 з примусового виконання вимоги про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 , державний виконавець постановою від 03.10.2023 наклав арешт на все майно боржника, включно із зазначеним автомобілем, спираючись на застарілі дані МВС. При цьому ОСОБА_2 відчужив автомобіль ще 17.04.2013, а з 17.06.2015 його власником є ОСОБА_1 . У серпні 2025 року Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС підтвердив приведення облікових даних у відповідність та офіційно повідомив відповідачу 1 про те, що боржник ОСОБА_2 не є власником вказаного ТЗ. На підставі викладеного вважає поведінку відповідача протиправною та такою, що перешкоджає йому на законних підставах користуватись автомобілем. Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідачем 1 позову не визнано з підстав, викладених у відзиві, суть яких полягає у такому. На виконанні у Залізничному ВДВС у м. Львові перебуває виконавче провадження АСВП № 70993328 з виконання вимоги ДПС про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 35 588 грн 74 к. Вказує, що під час вчинення виконавчих дій, згідно з відповідями МВС, ТЗ рахувався за боржником ОСОБА_2 , а арешт накладено на майно боржника в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження». Зауважує, що позивач ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження. Наголошує, що борг за виконавчим провадженням не сплачено, а вичерпний перелік підстав для зняття арешту виконавцем визначений ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає свої дії та постанови правомірними, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідачем 2 позову не визнано з підстав, викладених у відзиві від 23.09.2026. Відповідач 2 зазначає, що Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області було належним чином та у строк розглянуто всі звернення позивача (від 15.10.2024, 25.04.2025, 29.12.2025 та 20.04.2026 з наданням письмових відповідей відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Наголошує, що на момент вчинення виконавчих дій та накладення арешту 03.10.2023 автомобіль згідно з реєстрами МВС рахувався за боржником ОСОБА_2 . Оскільки борг за виконавчим провадженням станом на день подання відзиву не сплачено, орган ДВС та управління юстиції позбавлені законодавчих підстав для самостійного скасування арешту. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою від 14.08.2026 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін. Судове засідання призначено на 10.09.2026.
Позивачем 08.09.2026 (вх.№14568ел) подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідачем 1 09.09.2026 (вх.№80262) подано клопотання та (вх.№80280) відзив на позовну заяву.
Суд у судовому засіданні 10.09.2026 заслухав вступну промову відповідача1 та оголосив перерву до 24.09.2026, після чого перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Відповідачем 2 24.09.2026 (вх.№85453) подано відзив на позовну заяву, Відповідачем 1 (вх.№85629) подано клопотання, позивачем (вх.№15501ел) подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить транспортний засіб марки «ВАЗ-21101», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 .
Право власності зареєстроване 17.06.2015, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 .
На виконанні у Залізничному ВДВС у м. Львові перебуває виконавче провадження АСВП № 70993328 з примусового виконання вимоги ГУ ДПС у Львівській області № Ф-2449-51У від 17.11.2020 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 35 588 грн 74к.
Постановою державного виконавця Залізничного ВДВС у м. Львові від 03.10.2023 у межах ВП АСВП № 70993328 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 .
Згідно з листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 18.08.2025 № 31/28/16/-6713/05-2025-6892-2025, за заявою ОСОБА_1 було приведено у відповідність історію ТЗ «ВАЗ 21101», кузов № НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .
Встановивши, що громадянин ОСОБА_2 був власником зазначеного автомобіля лише у період з 05.06.2007 по 17.04.2013, сервісний центр МВС офіційно направив відповідну інформацію про зміну власника до Залізничного ВДВС у м. Львові.
За наслідками звернень ОСОБА_1 від 29.12.2025 та 20.04.2026, відповідач-2 та відповідач-1 листами відмовили у знятті арешту та проведенні дій щодо відновлення права власності позивача, посилаючись на вичерпність підстав для зняття арешту, визначених статтею 59 Закону № 1404-VIII.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2024 у справі № 462/4698/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 про зняття арешту з майна було відмовлено у зв`язку з неналежним складом відповідачів.
Позивач 28.07.2025 звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях із заявою про приведення у відповідність даних, що містяться в базах (реєстрах) ГСЦ МВС України шляхом корегування (видалення) відомостей про номер шасі транспортного засбу - НОМЕР_3 з облікових даних автомобіля боржника марки «ВАЗ-21101» р.н. НОМЕР_7 .
ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях листом від 18.08.2025 повідомив про приведення у відповідність історії транспортного засобу марки ВАЗ 21101, кузов № НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 . Згідно історії транспортного засобу, він дійсно належав гр. ОСОБА_2 у період з 05.06.2007 по 17.04.2013.
Залізничний відділ Державної виконавчої служби у м. Львові ЗМУ МЮ листом від 21.10.2205 №94568 у відповідь на заяву ОСОБА_1 повідомив, що згідно відповіді на запит № 155835242 від 10.02.2023 від Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, відомо, що транспортний засіб марки ВАЗ, модель 21101, рік виробництва 2007, VIN: НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_7 , зареєстровано за ОСОБА_2 . Відділом не накладався арешт на транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_9 , тому відсутні підстави для зняття арешту з майна.
Невчинення відповідачами дій щодо зняття арешту з майна, яке належить позивачу, є предметом оскарження у цій справі з підстав протиправності.
При вирішенні справи суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами.
За нормами частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналіз положень частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII свідчить, що арешт майна застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду та накладається саме на майно, яке належить боржнику.
Відповідно до статей 317, 319, 321 Цивільного кодексу України власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд. При цьому право власності є непорушним, а обмеження щодо його здійснення можуть встановлюватися виключно законом.
Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, основними та незмінними ідентифікаційними ознаками транспортного засобу є номер його кузова (шасі) та номер VIN, тоді як державний реєстраційний знак є лише зовнішнім змінним символом реєстрації ТЗ. Зміна державного реєстраційного знаку чи власника у встановленому законом порядку не створює нового об`єкта права власності, а зберігає існуючий транспортний засіб з його неповторними технічними ідентифікаторами.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, єдиним і законним власником автомобіля «ВАЗ-21101» (номер кузова ? НОМЕР_3 ?, VIN: ? НОМЕР_4 ??) з 17.06.2015 є ОСОБА_1 . ОСОБА_2 відчужив вказане майно у порядку, визначеному законодавством, ще 17.04.2013, тобто за вісім років до відкриття виконавчого провадження.
Виконавець під час вчинення виконавчих дій зобов`язаний перевіряти належність майна саме боржнику.
Щодо посилань відповідачів на вичерпність підстав для зняття арешту державним виконавцем, визначених частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.
Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону № 1404-VIII у разі надходження від уповноважених державних органів або з державних реєстрів підтвердження фактів про те, що арештоване майно не належить боржнику, чи у разі виявлення помилки у відомостях про належність майна, арешт підлягає негайному скасуванню.
Суд встановив, що арешт на майно, в тому числі на спірний транспортний засіб накладено на підставі вимоги ГУ ДПС у Львівській області № Ф-2449-51У від 17.11.2020 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 35 588 грн 74 к.
У серпні 2025 року Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях письмово поінформував Залізничний ВДВС у м. Львові про приведення облікових даних у відповідність та підтвердив, що власником ТЗ марки «ВАЗ 21101» з номером кузова ? НОМЕР_3 ? та VIN ? НОМЕР_4 ? з 17.06.2015 є ОСОБА_1 , а не боржник ОСОБА_2 .
Отримавши зазначену офіційну інформацію від компетентного державного органу, державний виконавець та орган юстиції мали достатньо законних підстав для виправлення помилки та скасування арешту з майна, яке не належить боржнику.
Разом з тим, частиною 1 статті 59 Закону №1404-VIII передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Аналізуючи наведену норму, можна дійти до висновку, що законодавець встановив процедуру, яка передбачає зняття арешту з майна шляхом звернення до суду у випадку, якщо спірне майно належить особі на праві власності.
Позивач на підставі належних та допустимих доказів довів, що йому на праві приватної власності належить транспортний засіб марки «ВАЗ-21101», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 починаючи 17.06.2015. Відповідачами наведений факт не заперечується.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції після отримання інформації про нового власника спірного транспортного засобу ( ОСОБА_1 ) зобов`язаний був зняти арешт з вказаного автомобіля, оскільки позивач не є суб`єктом відповідальності за податковою вимогою ГУ ДПС у Львівській області № Ф-2449-51У від 17.11.2020, що перешкоджає йому у користуванні належним для нього майном.
Як неодноразово зазначав Конституційний Суд України, зокрема у рішеннях від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012, від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 та від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя, невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо неналежного розгляду заяви від 29.12.2025 про проведення службового розслідування.
Суд зазначає, що Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області розглянуто звернення ОСОБА_1 від 15.10.2024, 25.04.2025, 29.12.2025, та на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби № 61649/77235-31-26/20.3.1 від 30.04.2026 розглянуто звернення ОСОБА_1 та надано відповіді від 06.11.2024 за № П-790/06-20/1121, 19.05.2025 за № П-277/6/06-20/389, 21.01.2026 за № П-14/3/11.3-11/80, та 07.05.2026 за №3329/3-26/2091 відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
Позивач наведеного не заперечує, що дає підстави для висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в згаданій частині.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач 1 вказаного обов`язку не виконав.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача 1, яка є предметом оскарження, суд доходить висновку, що незняття арешту з автомобіля марки «ВАЗ-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 свідчить про протиправну бездіяльність, яка порушує право ОСОБА_1 користуватись належним йому на праві власності транспортним засобом, а постанова від 03.10.2023 ВП №70993328 не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України та Закону № 1404-VIII і порушує гарантоване законом право власності позивача.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень статті 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1331 грн 25 коп., сплаченого за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №45 від 27.08.2026.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Городоцька, буд. 299, м. Львів, 79040 код ЄДРПОУ 35009206), Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Шашкевича, буд. 1, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 45813957) про скасування постанови, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Городоцька, буд.299, м.Львів, 79040 код ЄДРПОУ 35009206) щодо незняття арешту з автомобіля марки «ВАЗ-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Визнати протиправною та скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Городоцька, буд. 299, м. Львів, 79040 код ЄДРПОУ 35009206) від 03.10.2023 ВП №70993328 про арешт майна боржника в частині накладення арешту на автомобіль марки «ВА3-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Городоцька, буд.299, м. Львів, 79040 код ЄДРПОУ 35009206) зняти арешт із автомобіля марки «ВА3-21101», номер кузова НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Городоцька, буд.299, м. Львів, 79040 код ЄДРПОУ 35009206) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 25 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хома О.П.