МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 жовтня 2026 р. № 400/10002/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О., розглянувши звіт про виконання рішення суду у справі
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 Військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 Військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ,
про Ст. 382 судовий контроль,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 21.03.2025 у справі № 400/10002/24 (далі - Рішення) Миколаївський окружний адміністративний суд позов ОСОБА_1 задовольнив частково та вирішив:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), компенсацію за невикористані відпустки з 31.08.22 р. до 24.10.22 р. включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з урахуванням виплачених сум.
2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), компенсацію за невикористані відпустки з 31.08.22 р. до 24.10.22 р. включно з врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з урахуванням виплачених сум.
3. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавки за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), компенсацію за невикористані відпустки з 25.10.22 р. до 19.05.23 р. включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з урахуванням виплачених сум.
4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за особливості проходження військової служби, надбавки, доплати, підвищення та премії), компенсацію за невикористані відпустки з 25.10.22 р. до 19.05.23 р. включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, з урахуванням виплачених сум.
5. В решті позовних вимог відмовити.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 (далі - Постанова) Рішення в частині скасовано та зобов`язано військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
07.04.2026 позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням Рішення та Постанови.
Ухвалою від 29.05.2026 суд відмовив у задоволенні заяви.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2026 ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 скасовано та зобов`язано військову частину НОМЕР_2 протягом двох місяців подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішення.
01.09.2026 військова частина НОМЕР_2 подала до суду звіт про виконання Рішення та Постанови. До звіту також додано розрахунок суми коштів, необхідних для виконання Рішення, відповідно до якого позивачу має бути нараховано та виплачено 97 887,77 грн.
Відповідно до поданих військовою частиною пояснень, у зв`язку із відсутністю надходжень на рахунок за КЕКВ 2800 Рішення та Постанова залишаються невиконаними. Відповідач вважає, що ним виконано всі дії для виконання Рішення та Постанови.
Дослідивши звіт відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою та другою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Дослідивши звіт відповідача та додані докази, суд встановив, що відповідачем вжито всіх заходів щодо виконання рішення відповідно до покладених судом зобов`язань та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.
Суд враховує, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача - суб`єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Натомість встановлені судом обставини справи та наявні у ній докази вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі, що обумовлюється відсутністю у відповідача необхідного фінансового ресурсу та бюджетних коштів для виплати позивачу грошового забезпечення.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, невиконання відповідачем рішення суду в повній мірі у цій справі спричинене об`єктивними причинами, належних доказів, які б свідчили про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення, до суду не надано, тому суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт.
Однак суд зауважує на такому.
Положеннями статті 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до наявних доказів у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті звіту, оскільки відповідачем не наведено доказів про вжиття всіх необхідних заходів з метою виконання Рішення та Постанови.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У прийнятті звіту військової частини НОМЕР_2 виконання рішення суду від 21.03.2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 400/10002/24 відмовити.
2. Встановити військовій частині НОМЕР_2 новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 400/10002/24, який становить три місяці з дати отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. О. Мороз