СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року Справа № 480/4020/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп`яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.
представника позивача - Цюпки О.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Потураєва С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Військоої частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної державі неналежним виконання обов`язків військової служби, за зустрічний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання частково протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач військова частина НОМЕР_1 звернувся до суду з позовом та свої вимоги обґрунтовує тим, що наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 172 від 04.04.2023 підполковника ОСОБА_1 призначено на посаду начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_2
Відповідно до п. 1.9 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених Наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280, начальник штабу відповідає за своєчасне та правильне визначення потреби військової частини у коштах, їх цільове, законне, ефективне використання. Начальник штабу військової частини забезпечує: підготовку проєктів наказів командира військової частини щодо встановлення та виплату доплат, надбавок, винагород, одноразових видів грошового забезпечення та преміювання військовослужбовців.
Згідно пп. 1.4. Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.01.2024 №40, посадові особи несуть персональну відповідальність за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, їх відповідність законодавству України, що відпрацьовуються, погоджуються та візуються відповідно до компетенції. Згідно пп. 1.15. Інструкції з діловодства безпосередня відповідальність за забезпечення правильної організації діловодства і контролю за його веденням покладається на начальника штабу (заступника керівника згідно з розподілом обов`язків) військової частини (установи).
В ході проведення службового розслідування за фактом можливого порушення вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам під час виплати додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за липень 2024 року призначеного за наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 2720 від 21.10.2024 встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язків за посадою начальника штабу у військовій частині НОМЕР_2 були здійснені надлишкові виплати додаткової винагороди військовослужбовцям вказаної частини, які не брали безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на загальну суму 1029677,44 грн.
Пунктом 1-1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, передбачена виплата щомісяця додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з п. 2-1 Постанови КМУ № 168 особливості виплати додаткової винагороди визначає Міністерство оборони України за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки.
Право на отримання додаткової винагороди із розрахунку 100000 гривень на місяць мають лише ті військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійснюють заходи, необхідні для забезпечення оборони України, перелік яких визначений абз. 4-13 п. 2 розд. XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення. Усі інші військовослужбовці, які знаходяться у районах ведення воєнних (бойових) дій, якщо вони не брали безпосередньої участі у бойових діях та не здійснювали заходи, необхідні для забезпечення оборони України, перелік яких визначений міститься у наведених пунктах, не мають права на отримання додаткової винагороди із розрахунку 100000 гривень на місяць.
Незважаючи на приписи вказаних нормативно-правових актів відповідачем 05.08.2024 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 було подано рапорт про включення до наказу про виплату додаткової винагороди за вересень 2024 року військовослужбовців, які не брали безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Після погодження рапорту командиром військової частини їх було включено до наказу № 415-ОД від 05.08.2024 про виплату додаткової винагороди.
Під час службового розслідування з бойових розпоряджень командира в/ч НОМЕР_2 встановлено, що у липні 2024 року зазначені військовослужбовці фактично виконували свої посадові обов`язки, тобто виконували бойові (спеціальні) завдання із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави. У зв`язку з цим набули право на отримання додаткової винагороди із розрахунку 30000 гривень на місяць, що відповідає абз. 16, 23 п. 2 розд. XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення. Таке неналежне виконання ОСОБА_1 . Обов`язків військової служби призвели до надлишкових виплат за липень 2024 року у загальному розмірі 1029677,44 грн.
Відповідно до вимог Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" здійснення надлишкових виплат грошових коштів є підставою для матеріальної відповідальності.
Шкода у вигляді надлишкових виплат додаткової винагороди за липень 2024 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 була завдана спільними діями командира полковника ОСОБА_2 та начальника штабу - першого заступника командира підполковника ОСОБА_1 . У зв`язку з цим відповідача наказом № 619 від 26.02.2025 притягнуто до повної матеріальної відповідальності в сумі 514838,72 грн.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 на відшкодування шкоди заподіяної державі 514838,72 грн.
ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, який мотивує тим, що проходив службу у в/ч НОМЕР_2 . Наказом від 04.03.2025р. №65 виключений зі списків особового складу відповідно до наказу від 30.01.2025р. №81 про звільнення у відставку. З наказом про результати службового розслідування ознайомлений не був.
Вважає наказ № 619 від 26.02.2025р."Про результати службового розслідування за фактом можливого порушення вимог виплати винагороди військовослужбовцям" в частині, що стосується ОСОБА_1 протиправним та таким що підлягає скасуванню.
Підставою видання зазначеного наказу є Акт службового розслідування, підписаний членами комісії 26.02.2025р. та затверджений того ж дня т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 . Службове розслідування призначено наказом від 21 жовтня 2024р. №2720, строк його проведення неодноразово продовжувався. Відповідно ж до вимог ч.4 ст. 85 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Аналогічні норми місить п. 13 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608.
Відповідно до наказу №3052 від 27.11.2024р. термін службового розслідування продовжений до 07.12.2024р. У двомісячний строк службове розслідування не було завершене. Акт службового розслідування від 26.02.2025р. є недопустимим доказом, отриманий з порушенням вимог Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та Порядку проведення службового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 87 Дисциплінарного Статуту ЗС України дисциплінарне стягнення має бути накладено не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Службове розслідування мало бути закінчене не пізніше 26.12.2024. Рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення або про відсутність для цього підстав мало бути прийнято до 05.01.2025. Вважає, що прийняття наказу № 619 від 26.02.2025р. є порушенням ст. 85, 87 Дисциплінарного Статуту ЗС України.
Наказ №619 від 26.02.2025 прийнятий на підставі недопустимого доказу - Акту службового розслідування від 26.02.2025р, складеного та затвердженого поза межами строків, відведених Законом, також є недопустимим доказом.
З акту службового розслідування вбачається, що за матеріалами, наданими в/ч НОМЕР_2 , військовослужбовці, у тому числі ОСОБА_1 , дійсно виконували бойові (спеціальні) завдання та здійснювали заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Зазначений особовий склад управління військової частини НОМЕР_2 залучався до добових чергувань та виконання інших завдань на КСП батальйону. Тому набули право на отримання додаткової винагороди із розрахунку 100 тис. грн за місяць, як такі що виконував бойові завдання в районі батальйонного району оборони першого ешелону.
Встановивши зазначені обставини, комісія посилається на ч.2 Бойового статуту механізованих і танкових військ , а саме п.5 розділу ІІ, щодо ширини району оборони батальйону, яка може складати 3-5 км. А в залежності від завдання, умов, і обстановки і характеру місцевості фронт оборони може бути й іншим. Глибина оборони повинна забезпечувати тактичну взаємодію і вогневу підтримку між елементами бойового порядку, розосереджене розташування підрозділів і маневр та може бути: району оборони батальйону - до 3 км, опорного пункту роти - до 1 км. Тобто комісія виходить не з фактичних обставин, а з відстані, яка є теоретичною та може змінюватися в залежності від завдання, умов, обстановки і характеру місцевості.
Військова частина НОМЕР_2 приступила до виконання завдань на вказаному у Акті службового розслідування напрямку з вересня 2023 року, отримавши бойове розпорядження №5405 від 19.09.2023. На виконання БР №5405 командиром військової частини НОМЕР_2 20.09.2023 був виданий бойовий наказ №74хх-КСП. Пізніше, 01.06.2024 виданий оновлений бойовий наказ відповідно до якого наказано бойовий порядок мати в один ешелон з виділенням ЗВРез та ПТРез батальйону. Основний командний пункт батальйону розгорнути в БРО першого ешелону в лісопосадці (37TCN641 946) з завданням забезпечити роботу командира та штабу батальйону з планування бою та управління діями підрозділів під час підготовки і в ході ведення бою (бойових дій). В склад КСП 11 батальйону визначити начальника штабу - перший заступник командира батальйону, заступника командира батальйону з артилерії, начальник розвідки-начальник групи, заступник начальника штабу, помічник начальника штабу - начальник зв`язку, черговий по КСП батальйону, черговий зв`язківець. Переміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювати з дозволу старшого командира. Тиловий командний пункт батальйону розгорнути в районі н.п. Ясенове, Покровського району, Донецької області.
ОСОБА_1 стверджує, що у бойовому наказі від 20.09.2023 №74 КСП лісопосадка (9964-1) координати визначені в прямокутній системі координат, а у бойовому наказі від 01.06.2024 № 943 КСП лісопосадка (6494 або 6496) координати визначені в геодезичній системі координат WGS-84, але позначають один і той же квадрат і місце знаходження КСП, які входили до батальйонного району оборони. Зазначеними документами підтверджується розміщення з 01.06.2024 КСП батальйону у першому ешелоні оборони.
Відповідно до Акту службового розслідування комісією були вивчені робочі карти командира ТГр " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", копії яких не долучаються до матеріалів службового розслідування. На підставі зазначених робочих карт комісією зроблено висновок, що лінія бойового зіткнення військової частини НОМЕР_3 у липні 2024 року знаходилась від АДРЕСА_1 до АДРЕСА_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 був розташований в АДРЕСА_2 , що підтверджується місцем видання наказу про виплати додаткової винагороди за липень 2024 року. Відстань до переднього краю оборони складала від 12 до 20 км, що також підтверджено бойовими донесеннями командира Тгр "Велика Новосілка", які не можуть бути долучені до матеріалів службового розслідування у відповідності до вимог Постанови КМУ №750.
ОСОБА_3 вважає, що у Акті єдиними доказами виконання ним того та іншими особи з управління в/ч НОМЕР_2 завдань в районах оборони, які не дають право на додаткові виплати з розрахунку 100 тис. грн, є можливі відстані, передбачені Бойовим Статутом, а також робочі карти командира ТГр " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", підсумкові бойові донесення, які не можуть бути надані як докази.
Відповідно до п.5 Інструкції з діловодства та документування управлінської інформації в електронній формі в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.07.2018 № 370 у документі зазначається місце складення або видання документа. Таким чином, зазначення місця складання або видання документа 05.08.2024р. у с. Максимівка жодним чином не доводить перебування ОСОБА_1 та інших військовослужбовців у липні 2024 року саме у цьому населеному пункті.
На підтвердження своїх висновків комісією у Акті службового розслідування вказано, що завдання у бойових розпорядженнях командира в/ч НОМЕР_2 визначені абстрактні, фактично дублюються посадові обов`язки військовослужбовців та тези зі статуту внутрішньої служби.
Відповідно до Постанови КМ України від 28.02.2022 № 168 додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень виплачується не лише за безпосередню участь у бойових діях, а й за здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах ix здійснення.
Несення служби у мирний час та при здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, ОСОБА_1 як і іншими військовослужбовцями якраз і полягає у виконанні своїх посадових обов`язків.
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 25.04.2023р. №118 військова частина є НОМЕР_4 окремим мотопіхотним батальйоном ІНФОРМАЦІЯ_4 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України. Положення про батальйон затверджено наказом командиром НОМЕР_5 ОМПБр від 01.08.23. Службові обов`язки начальника штабу батальйону-першого заступника командира батальйону визначенні розділом 5 Положення про батальйон. Завдання штабу батальйону у Розділі 4 Положення.
Саме у Положенні про підрозділ деталізовані завдання, обов`язки посадової особи. Комісія при складанні Акту службового розслідування від 26.02.2025 не досліджувала службові обов`язки ОСОБА_1 , визначені Положенням, але дійшла висновку про їх неналежне виконання та наявність підстав для дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до Правил організації фінансового забезпечення командир військової частини керує фінансово-господарською діяльністю частини, розпоряджається згідно з законодавством коштами, забезпечує законне, цільове та ефективне їх використання, несе відповідальність за стан фінансового господарства.
За висновками комісії у Акті службового розслідування неправомірні дії ОСОБА_1 полягають в неналежному виконання своїх службових обов`язків, а саме у неналежному обліку особового складу батальйону, включення до рапорту про виплату додаткової винагороди із розрахунку 100 тис. грн. за липень 2024 року військовослужбовців, які не мали права на таку винагороду. Встановлена вина підполковника ОСОБА_1 у формі недбалості.
На момент виплати коштів, командиром військової частини НОМЕР_2 був полковник ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 не був відповідальним за ведення фінансово-господарської діяльності військової частини. Вважає, що Акт службового розслідування не містить належних доказів того, що КСП батальйону у липні 2024 року не перебував у районі оборони першого ешелону. Сам ОСОБА_1 безпосередньо не здійснював виплат будь-яких грошових коштів. Документи, які готувались ним, візувались та погоджувались вищим керівництвом: командиром батальйону, а потім командиром бригади. Виплату грошових коштів безпосередньо здійснювала військова частина як юридична особа. Акт службового розслідування та оскаржуваний Наказ не містять доказів неналежного обліку особового складу.
У Акті службового розслідування наведено перелік вимог нормативно-правових актів, які на думку комісії порушив ОСОБА_1 : ст. 11, 16, 68, 69, 103 Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України . Зазначені норми є загальними, декларативними і відсильними. ОСОБА_1 дотримувався Конституції України та законів України, Військової Присяги, сумлінно і чесно виконував військовий обов`язок, організовував роботу штабу і щоденно керував нею. Як було зазначено, Акт службової перевірки та оскаржуваний Наказ не містить будь-яких доказів порушення стану обліку особового складу.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженою наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.01.2024 №40, персональну відповідальність за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, їx відповідність законодавству України рівною мірою несуть посадові особи, які їx відпрацьовують, погоджують та візують відповідно до компетенції.
Згідно з п. 1.15 безпосередня відповідальність за забезпечення правильної організації діловодства i контролю за його веденням покладається на начальника штабу (заступника керівника згідно з розподілом обов`язків) військової частини (установи). Але відповідно до підпункту 1.4 пункту 1 Загальні положення Інструкції з діловодства містить
відповідальним за організацію діловодства у військовій частині (установі) є командир (керівник). За зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні інших документів, а також організацію діловодства та зберігання документів у структурних підрозділах військової частини (установи) відповідають їх командири (керівники).
Військова частина НОМЕР_2 є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_1 , а тому вважає, що застосування абзацу про персональну відповідальність за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, їх відповідність законодавству України рівною мірою поширюється на посадових осіб, які їх відпрацьовують, погоджують та візують відповідно до компетенції. Таке погодження та візування проекту наказу про виплату додаткової грошової винагороди відбувалось як командиром військової частини НОМЕР_2 , так і командиром військової частини НОМЕР_1 , за резолюцією якого якого безпосередньо здійснена виплата додаткової грошової допомоги, у тому числі самому ОСОБА_1 .
Акт службової перевірки не містить висновків щодо наявності чи відсутності вини командира військової частини НОМЕР_1 . Також у Акті службового розслідування та оскаржуваному наказі не зазначено у чому саме вбачається неправильна організація діловодства та контроль за його веденням у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених Наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280: начальник штабу, заступники (помічники) командира військової частини і начальники служб військової частини відповідають за своєчасне та правильне визначення потреби військової частини у коштах (за напрямами відповідальності), їх цільове, законне, ефективне використання. Далі наведено перелік обов`язків. Позивач ОСОБА_1 вважає, що вказані норми стосується військової частини на рівні бригади, як юридичної особи, оскільки у Положенні про військову частину НОМЕР_2 у обов`язках начальника штабу-першого заступника командира батальйону, відсутні такі повноваження, як визначення потреби військової частини у коштах.
Відповідно до своїх обов`язків ОСОБА_1 забезпечував підготовку проєкту наказу. Наказ стає документом лише після того, як його завізувати відповідні посадові особи та ухвалив (затвердив, підписав тощо) командир військової частини.
Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень крім іншого обоам, які беруть участь у діях aбo здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їx здійснення, та виконують бойові (спеціальні) завдання із розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони a6o наступ (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
ОСОБА_1 діяв у відповідності до цього наказу. Відповідно до п.3 Розділу XXXIV райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави розгорнутих пунктів управління визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Відповідно до п.4 Розділу XXXIV підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість; рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) щодо участі кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Усі три документи були наявні і ними підтверджувалась участь кожного із військовослужбовців у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії при підготовці проєкту наказу про виплату додаткової винагороди. Командиром військової частини було видано наказ про виплату коштів. У матеріалах службового розслідування відсутні докази якими спростовується інформація, наявна у зазначених документах.
За зустрічним позовом ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2025р. №619 "Про результати службового розслідування за фактом можливого порушення вимог виплати винагороди військовослужбовцям" в частині, що стосується позивача ОСОБА_1 , а саме: пункту 3 про оголошення позивачу догани, пункту 4 про притягнення підполковника ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнення з належного йому грошового забезпечення 514 838,72 грн.; підпункту 13.1 пункту 13 про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2024р №415-ОД в частині виплати додаткової винагороди начальнику штабу - першому заступнику командира військової частини підполковнику ОСОБА_1 ; підпункту 15.4 пункту 15 в частині не виплати щомісячної премії за лютий 2025 року начальнику штабу-першому заступнику командира військової частини НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_1 ; підпункту 15.6 п.15 в частині утримання в розмірі 20 відсотків з місячного грошового забезпечення на відшкодування 514 838,72 грн.; підпункт 15.7 п. 15 в частині занесення до книги грошових стягнень та нарахування збитків у сумі 514 838,72 грн стосовно начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 .
Відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 позов не визнав з мотивів, викладених у зустрічному позові. Пояснив, що виконував свої обов`язки належним чином. КСП батальйону знаходився у посадці у першому ешелоні оборони, що відображалось з відповідними координатами у журналі бойових дій, бойових донесеннях. Командування в/ч НОМЕР_1 було обізнане з цим. У ході службового розслідування факт знаходження військовослужбовців управління в/ч НОМЕР_2 у липні 2024 р. у районі оборони першого ешелону ніякими доказами не спростовано.
Відповідач за зустрічним позовом - військова частина НОМЕР_1 зустрічний позов не визнав. Пояснив, що порушення строків проведення службового розслідування не впливає на його висновки та не може бути підставою для скасування наказу про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. Підстави для притягнення до ОСОБА_1 до відповідальності викладені у первісному позові.
У судовому засіданні представники сторін, ОСОБА_1 свої вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав. ОСОБА_1 та його представник не наполягали на витребовуванні робочих карт ТГр "Велика Новосілка" та підсумкових бойових донесень командира ТГр "Велика Новосілка" що не були надані на запит суду.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов в/ч НОМЕР_1 задоволенню не підлягає, зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що підполковника ОСОБА_1 наказом командуючого військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від04.04.2023 призначено на посаду начальника штабу - заступника командира в/ч НОМЕР_2 в/ч НОМЕР_1 . Зарахований до особового складу в/ч НОМЕР_2 наказом №118 від 25.04.2023 (т.1 а.с. 154). Наказом командира в/ч НОМЕР_6 № 5 від 04.03.2025 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу у зв`язку зі звільненням у відставку (т.1 а.с. 108).
За результатами комплексної перевірки, проведеної ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " проведено комплексну перевірку за результатами якої рекомендовано командир в/ч НОМЕР_1 призначити службову перевірку з метою підтвердження або спростування факту переплат додаткової винагороди із розрахунку 100 тис. грн та 50 тис. грн на місяць ( т. 1 а.с. 54-57).
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 21.10.2024 № 2720 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МО України від 07.06.2024 № 260, під час виплати додаткової винагороди військовослужбовцям в/ч НОМЕР_1 за липень 2024 року ( т. 1 а.с. 51). Наказами командира в/ч НОМЕР_1 від 03.11.2024 № 2832, від 16.11.2024 № 2957, від 27.11.2024 № 3052 термін службового розслідування послідовно продовжувався до 07.12.2024 (т. 1 а.с 52-53).
За результатами службового розслідування складено акт, затверджений командиром в/ч НОМЕР_1 26.02.2025 (далі Акт) ( т.1 а.с. 6-50). 26.02.2025 командиром в/ч НОМЕР_1 видано наказ № 619 "Про результати службового розслідування за фактом можливого порушення вимог виплати винагород військовослужбовцям", пунктом 3 якого на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, пунктом 4 притягнуто до матеріальної відповідальності за заподіяну державі шкоду у розмірі 514838,72 грн. Також підпунктом 13.1 пункту 13 скасовано наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 05.08.2024 №415-ОД в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди; підпунктом 15.4 пункту 15 передбачено позбавлення ОСОБА_1 щомісячної премії за лютий 2025 року; підпунктом 15.6 п.15 передбачено проведення утримання 20% місячного грошового забезпечення на відшкодування завданої шкоди; підпунктом 15.7 п. 15 занесення до книги грошових стягнень та нарахувати збитки у сумі 514 838,72 грн. стосовно ОСОБА_1 (т.1а.с. 102-107).
Зі змісту Акту вбачається, що комісією встановлено факт виплати винагороди військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 за липень 2024 року здійснену за наказом командира військової частини від 05.08.2024 № 415-ОД, який видано на підставі рапортів начальника штабу - першого заступника командира, командирів підрозділів, бойових розпоряджень. На підставі досліджених документів комісія дійшла висновку, що у липні 2024 року особовий склад в/ч НОМЕР_2 виконував бойові завдання, визначені командиром в/ч НОМЕР_1 . При цьому командир в/ч НОМЕР_2 та ще 21 військовослужбовець, перелічені у Акті, виконували бойові (спеціальні) завдання та здійснювали заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Крім того, зазначені військовослужбовці управління в/ч НОМЕР_2 залучалися до добових чергувань, виконання інших завдань на КСП батальйону. З посиланням на Бойовий статут механізованих і танкових військ комісією зазначено, що ширина району оборони батальйону може складати 3-5 Кабінету Міністрів України. В залежності від завдання, умов обстановки і характеру місцевості фронт оборони може бути й іншим. Глибина району оборони батальйону до 3 км.
Разом з цим, на підставі робочих карт командира ТГр "Велика Новосілка" комісією зроблено висновок, що населений пункт АДРЕСА_2 , у якому був облаштований ОКП (КСП) в/ч НОМЕР_2 не входив до батальйонного району оборони першого ешелону, оскільки знаходився на відстані від 12 до 20 км від переднього краю оборони. Місце знаходження ОКП (КСП) підтверджується наказом про виплату додаткової винагороди в/ч НОМЕР_7 , який видано у АДРЕСА_2 . За таких обставин виплата за липень 2024 року додаткової винагороди 22 військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 , у тому числі ОСОБА_1 , з розрахунку 100 тис. грн на місяць здійснена безпідставно. Загальний розмір переплати становить 1029677 грн. 44 коп.
Відповідно до вимог п. 1-1, 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02. 2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (у редакції на момент виникнення правовідносин, далі Постанова 168) військовослужбовцям Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі Порядок 260). Відповідно до п. 2 розділу XXXIV "Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану" Порядку 260 (у редакції на момент виникнення правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 виплачується у розмірі 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).
Відповідно до п.4 зазначеного розділу Порядку 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Командир в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_2 під час службового розслідування пояснив, що наказ № 415-ОД від 05.08.2024 про виплату військовослужбовцям батальйону додаткової винагороди за липень 2024 року видано у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02. 2022 № 168 та Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260. Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань або здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України підтверджується бойовими розпорядженнями, записами у журналі бойових дій, рапортами командирів підрозділів про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. У поясненнях наведено перелік бойових розпоряджень за липень 2024 із зазначенням їх дат на номерів (т. 1 а.с. 74-75).
Начальником штабу - першим заступником командира батальйону в/ч НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_1 надані аналогічні за змістом пояснення (т.1 а.с. 75-76).
Як було зазначено, факт виконання військовослужбовцями управління в/ч НОМЕР_2 у липні бойових (спеціальних) завдань та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України встановлено комісією під час проведення службового розслідування ті відображено у Акті розслідування. Фактично спір стосується знаходження ОКП (КСП) в/ч НОМЕР_2 у першому ешелоні оборони та наявність у зв`язку з цим підстав для виплати додаткової винагороди із розрахунку 100 тис. грн.
У своїх поясненнях командир в/ч НОМЕР_2 та ОСОБА_1 зазначили, що участь кожного військовослужбовця у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань або здійснення заходів підтверджується бойовими розпорядженнями, записами у журналі бойових дій, рапортами командирів підрозділів. Тобто саме тими документами, які передбачені п.4 розділу XXXIV Порядку 260. Підтвердження таких фактів робочими картами командира Порядком 260 не передбачено.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що КСП батальйону у липні 2024 року був розташований не у населених пунктах, як вказано у Акті службового розслідування, а у лісосмузі у межах батальйонного району оборони першого ешелону. Пояснення ОСОБА_1 щодо знаходження ОКП (КСП) батальйону у лісопосадці з відповідними координати підтверджується витягами з бойового журналу, витягами з підсумкових бойових донесень командира в/ч НОМЕР_2 командиру ТГр "Велика Новосілка" (т .1 а.с. 163-182).
За наявності таких розбіжностей щодо місця розташування командного пункту в/ч НОМЕР_2 комісією під час проведення службового розслідування не вжиті заходи для їх усунення. Твердження ОСОБА_1 з цього приводу, відомості з наведених журналу бойових дій та донесень командира в/ч НОМЕР_2 ніякими доказами не спростовані. У якості додатків до Акту комісією долучено витяги з бойових розпоряджень та наказів, копії рапортів щодо інших військових частин. При цьому щодо в/ч НОМЕР_2 зазначено лише про витяг з матеріалів до наказів командира військової частини. Які саме документи досліджувались комісією, зокрема чи були досліджені журнал бойових дій, рапорти командирів підрозділів та бойові розпорядження, перелік яких наведено у поясненнях командира та начальника штабу-першого заступника командира в/ч НОМЕР_2 у Акті не зазначено. Акт не містить ніякого обґрунтування надання при встановлені обставин переваги не зазначеним документам, а робочим картам командира ТГр " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".
У Акті комісія на підтвердження своїх висновків посилається на наказ командира в/ч НОМЕР_2 № 415-ОД від 05.08.2024 у якому зазначено місце його видання АДРЕСА_2 . Таке твердження суд вважає необґрунтованим. Зазначеним наказ передбачає виплату додаткової винагороди за липень 2024 року, виданий 05.08.2024. Сам лише факт видання наказу у серпні у АДРЕСА_2 не є доказом знаходження командного пункту в/ч НОМЕР_2 у цьому населеному пункті протягом липня та відсутність у зв`язку з цим підстав для виплати додаткової винагороди із розрахунку 100 тис. грн на місяць. Будь-якими іншими доказами такий висновок комісії з проведення службового розслідування не підтверджений.
Згідно п. 3 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 26.02.2025 № 619 внаслідок неналежного виконання посадових обов`язків начальником штабу - першим заступником командира в/ч НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_1 допущена переплата додаткової винагороди. За недбале ставлення до виконання службових обов`язків частині неналежного здійснення адміністративно-господарської діяльності, яка полягала у тому числі у веденні обліку особового складу, включення до рапорту на виплату додаткової винагороди із розрахунку 100 тис. грн військовослужбовців, які не брали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у батальйонному районі оборони першого ешелону, порушення вимог Постанови КМ України № 168 від 28.02.2022, Наказу МО України № 260 від 07.06.2018, статей 11, 16, 68, 103 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, підпункту 1.4, пункту 1.5 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.01.2024 № 40 у відповідності до п. "б" ст. 48 та ст. 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Пунктом 4 наказу № 619 ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 514838, 72 грн. На підставі ст. 6, 10 закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі".
Відповідно до Акту службового розслідування ОСОБА_1 порушив вимоги п.п 1.4, 1.15 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Головнокомандувача від 30.01.29024 № 40.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, що розробляються на виконання завдань, визначених у законах України, постановах Верховної Ради України, актах та дорученнях Президента України, актах Кабінету Міністрів України, дорученнях Прем`єр-міністра України відповідають керівники відповідних підрозділів та безпосередні виконавці. За зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні інших документів, а також організацію діловодства та зберігання документів у структурних підрозділах військової частини (установи) відповідають їх командири (керівники). Персональну відповідальність за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, їх відповідність законодавству України рівною мірою несуть посадові особи, які їх відпрацьовують, погоджують та візують відповідно до компетенції.
Відповідно до п. 1.15 безпосередня відповідальність за забезпечення правильної організації діловодства і контролю за його веденням покладається на начальника штабу (заступника керівника згідно з розподілом обов`язків) військової частини (установи).
З наведеного вбачається, що на начальника штабу покладається відповідальність за забезпечення та правильність ведення діловодства. При цьому відповідальність за зміст, якість підготовки та належне оформлення документів покладається перш за все на командира (керівника), також персональна відповідальність покладається відповідно до компетенції на усіх посадових осіб, які беруть участь у підготовці, погодженні та візуванні документів.
У акті службового розслідування, наказі про притягнення до відповідальності не зазначено у чому саме полягала неналежна організація діловодства, контролю за його веденням ОСОБА_1 . У своїх поясненнях командир в/ч НОМЕР_2 та начальник штабу- перший заступник командира в/ч НОМЕР_2 вказали на підставі яких документів було видано наказ про виплату додаткової винагороди за липень. З досліджених судом доказів вбачається, що спір стосується не обліку особового складу, організації діловодства, а розташування командного пункту батальйону у липні 2024 року у районі оборони першого ешелону та наявність у зв`зку з цим підстав для виплати додаткової винагороди із розрахунку 100 тис. грн. Як було зазначено, суд вважає, що достовірність документів, на які вказували у своїх поясненнях командир батальйону та ОСОБА_1 , належними доказами не спростована, а висновок службового розслідування про знаходження командного пункту за межами першого ешелону оборони не підтверджено.
Комісія з проведення службового розслідування з посиланням на п. 1.9 "Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту", затверджених Наказом Міністра оборони України від 22.05.2017 № 280 (далі Правила 280) вказує на неналежне виконання ОСОБА_1 як начальником штабу - першим заступником командира в/ч НОМЕР_2 обов`язків своєчасного та правильного визначення потреби військової частини у коштах, їх цільового, законного та ефективного використання. У зв`язку з цим комісія дійшла висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
Відповідно до зазначеного п. 1.9 Правил 280 начальник штабу, заступники (помічники) командира військової частини і начальники служб військової частини відповідають за своєчасне та правильне визначення потреби військової частини у коштах (за напрямами відповідальності), їх цільове, законне, ефективне використання та зобов`язані:
- у встановлені командиром військової частини строки забезпечити складання розрахунків (детальних розрахунків), виробничих планів та інших документів за підпорядковані їм служби військової частини для здійснення своєчасного та ефективного фінансового планування;
- планувати заходи діяльності відповідно до повноважень, у межах доведених обсягів видатків і затверджених бюджетних асигнувань на відповідні цілі;
- надавати пропозиції до річного плану закупівель і додатків до нього та контролювати його своєчасне виконання тендерним комітетом військової частини;
- за напрямами відповідальності служб забезпечувати своєчасну підготовку проектів договорів, додаткових угод, контрактів тощо, здійснювати контроль за виконанням договірних зобов`язань постачальниками та забезпечувати своєчасну передачу документів на оплату до фінансового органу військової частини;
- організовувати господарську діяльність військової частини з метою отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військової частини за напрямами відповідальності;
- надавати документи на оплату до фінансового органу згідно з планом асигнувань загального фонду, у разі необхідності надавати письмові пропозиції із додаванням відповідних розрахунків щодо внесення змін до плану асигнувань загального фонду;
- забезпечувати усунення виявлених порушень, виконання обов`язкових вимог та рекомендацій/пропозицій контролюючих органів;
- відповідно до законодавства забезпечувати своєчасне визначення залишкової вартості військового майна з метою його відчуження, реалізації, утилізації, списання та оренди.
Відповідно до п. 1.2 Правил 280 фінансове господарство військової частини - сукупність процесів щодо управління фінансовими ресурсами, які є в розпорядженні військової частини, з метою виконання покладених на неї завдань; фінансове забезпечення - система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог законодавства, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань; фінансовий орган - фінансово-економічна служба (управління, відділ тощо) військової частини.
Згідно п. 1.3 Правил 280 Міністр оборони України є головним розпорядником коштів; розпорядниками коштів другого рівня є командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління, які включені до мережі головного розпорядника коштів; командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня віднесені до розпорядників коштів третього рівня. Розпорядники коштів третього рівня здійснюють свої функції через фінансові органи військових частин.
Відповідно до п. 1.5 Правил 280 військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень). Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. Начальник фінансового органу військової частини - розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов`язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини - розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини - розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини - розпорядником коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення. Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Відповідно до Витягу з Акту комплексної перевірки дійсного стану справ з питань укомплектованості, побудови бойових порядків та виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_1 від 27.09.2024 № 9/Д/8667/дск фінансова частина НОМЕР_1 веде самостійне фінансове забезпечення, веде спільне фінансове господарство та має на своєму забезпеченні військові частини НОМЕР_8 , НОМЕР_2 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ( т. 1 а.с. 54).
Як було встановлено судом, в/ч НОМЕР_2 не мала фінансового органу. Фінансування, у тому числі і виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, здійснювалось в/ч НОМЕР_1 .
Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) від 01.08.2023 № 1533 затверджено Положення про НОМЕР_4 окремий мотопіхотний батальйон (в/ч НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України. Розділом 5 Положення визначено обов`язки начальника штабу - першого заступника командира батальйону. Встановлено, що начальник штабу батальйону підпорядковується командиру батальйону, є його першим заступником. Серед іншого відповідає за стан обліку особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки. Зобов`язаний організовувати роботу штабу й щоденно керувати нею; знати про справжній сан справ у підрозділах батальйону, а також про хід виконання поставлених завдань; особисто знати про наявність особового складу, щоденно керувати веденням їх обліку, забезпечувати додержання штатної дисципліна та раціональне використання особового складу відповідно до набутого фаху; своєчасно подавати до вищого штабу необхідні донесення. При цьому командира батальйону серед іншого зобов`язано керувати фінансовою діяльністю батальйону, розпоряджатися згідно із законодавством коштами, забезпечувати ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторисом (т.1 а.с 148-150).
З наведеного вбачається, що фінансування в/ч НОМЕР_2 здійснювалось в/ч НОМЕР_1 . Серед посадових обов`язках ОСОБА_1 як начальника штабу-першого заступника командира батальйону відсутні обов`язки, пов`язані з плануванням, розпорядженням, контролем витрачання коштів. Суд вважає твердження позивача за первинним позовом - в/ч НОМЕР_1 про наявність таких повноважень з посиланням на п. 1.9 "Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту" безпідставним.
Крім того, у Акті службового розслідування взагалі відсутні відомості про дослідження комісією безпосередніх посадових обов`язків начальника штабу-першого заступника командира в/ч НОМЕР_2 , визначених Положенням про НОМЕР_4 окремий мотопіхотний батальйон ІНФОРМАЦІЯ_4 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України, затвердженого командиром в/ч НОМЕР_1 . Ніякого обґрунтування таких дій не наведено ні в Акті службового розслідуванні, ні під час розгляду справи судом.
Матеріальна відповідальність військовослужбовців врегульована нормами закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі " (далі Закон № 160-IX). Відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 160-IX України матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності; пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Статтею 3 Закону № 160-IX визначено підстави та умови матеріальної відповідальності: підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі здійснення надлишкових виплат грошових коштів.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні, які не були спростовані ніякими доказами, ним відповідно до посадових обов`язків здійснювалась підготовка проєкту наказу. Проєкт також візувався іншими посадовими особами відповідно до компетенції, після чого був підписаний командиром батальному. Далі наказ був погоджений посадовими особами в/ч НОМЕР_1 і лише після цього зазначеною військовою частиною було здійснено виплати військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 .
Як було зазначено, суд вважає, що під час службового розслідування не були повно та об`єктивно з`ясовані фактичні обставини, достовірно не встановлено розташування командного пункту в/ч НОМЕР_2 у липні 2024 року за межами батальйонного району оборони першого ешелону та виникнення матеріальної шкоди у зв`язку з переплатою додаткової винагороди. Також не встановлено порушення ОСОБА_1 посадових обов`язків з обліку особового складу, ведення діловодства, підготовки проєкту наказу. Судом встановлено відсутність серед посадових обов`язків начальника штабу-першого заступника командира в/ч НОМЕР_2 обов`язків пов`язаних з плануванням, розпорядженням, контролем витрачання коштів. У зв`язку з цим суд вважає недоведеним факт невиконання (неналежного виконання) ОСОБА_1 посадових обов`язків.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою означає, що шкода стала прямим і об`єктивним наслідком саме дії чи бездіяльності конкретної особи.
Ознакою причинного зв`язку є його об`єктивність, тобто існування зв`язку реально, незалежно від свідомості чи волі людей. Іншою ознакою є прямий наслідок, шкода має породжуватися дією чи бездіяльністю саме цієї особи, а не сторонніми чи випадковими обставинами. Без такої дії шкідливий результат не настав би.
Як було зазначено, відповідно до вимог "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та "Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту" виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказу командира (начальника). ОСОБА_1 , відповідно до покладених на нього обов`язків здійснював підготовку проєкту наказу. Такий проєкт не є підставою для виплати коштів. Без погодження та підписання проєкту наказу іншими особами, яки обіймали вищі посади та не перебували у підпорядкуванні начальника штабу - першого заступника командира в/ч НОМЕР_2 , така виплата взагалі не могла бути здійснена. Суд вважає, що за таких обставин відсутній причинний зв`язок між підготовкою ОСОБА_1 проєкту наказу та матеріальною шкодою, навіть за умови доведення факту її настання.
Рішення про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності суд вважає необґрунтованим, оскільки не доведено наявність обов`язкових умов такої відповідальності.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги первісного позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави матеріальної шкоди у розмірі 574838,72 грн задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню. Суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 наказ в/ч НОМЕР_1 від 26.02.2025 № 619"Про результати службового розслідування за фактом можливого порушення вимог виплати винагороди військовослужбовцям", а саме: пункту 3 про оголошення догани, пункту 4 про притягнення підполковника ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнення з належного йому грошового забезпечення 514 838,72 грн.
Підпункт 13.1 пункту 13 про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2024р №415-ОД в частині виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 , підпункт 15.4 пункту 15 в частині не виплати щомісячної премії за лютий 2025 року начальнику штабу-першому заступнику командира військової частини НОМЕР_8 підполковнику ОСОБА_1 , підпункт 15.6 п.15 в частині утримання 20 відсотків з місячного грошового забезпечення на відшкодування 514 838,72 грн., підпункт 15.7 п. 15 в частині занесення до книги грошових стягнень та нарахування збитків у сумі 514 838,72 грн стосовно начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 є похідними, безпосередньо пов`язані з рішення про притягнення позивача за зустрічним позовом до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. Для відновлення прав ОСОБА_1 суд вважає необхідним зазначені підпункти наказу також визнати протиправними та скасувати.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди у розмірі 514838,72 грн., заподіяної державі неналежним виконання обов`язків військової служби відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про часткове визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати п. 3, 4, підпункти 13.1 п. 13, 15.4, 15.6, 15.7 п. 15, в частині, що стосуються ОСОБА_1 , наказу командира військової частини НОМЕР_11 від 26.02.2025 № 619 "Про результати службового розслідування за фактом можливого порушення вимог виплати винагороди військовослужбовцям".
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.10.2026.
Суддя О.В. Соп`яненко