Справа № 737/539/26
Проваждення № 2/737/480/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
05 жовтня 2026 року с-ще Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Коренькова А.А.
секретаря судового засідання Чередниченка С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження справу № 737/539/26
за позовом ОСОБА_1
до Куликівської селищної ради
третя особа приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П.
про визнання права власності на майно
учасники справи та представники: не з`явились
в с т а н о в и в :
14 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра позивача ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 , одна. За життя ОСОБА_2 заповіту не склала. З питання оформлення права власності на вказане майно позивач звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренка Є.П., однак він відмовив йому у видачі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на гараж.
Просить визнати за ним право власності на гараж за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 сестри ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 18 серпня 2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16 вересня 2026 року.
Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 16.09.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила справу розглядати за її відсутності.
Відповідач Куликівська селищна рада надала відзив на позовну заяву, в якому при вирішенні спору покладається на розсуд суду, просить справу розглянути за відсутності представника Куликівської селищної ради.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П. в судове засідання не з`явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази надані сторонами та матеріали спадкової справи №97/2026 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , судом встановлені наступні фактичні обставини та правовідносини між сторонами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 7).
Згідно довідки Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області № 501 від 29.06.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Позивач є братом ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №0[телефон приховано] від 10.12.2010 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №0[телефон приховано] (а.с. 8, 53 - 56).
За життя ОСОБА_2 заповіту не склала (а.с. 48).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить гараж, що розташований в АДРЕСА_2 .
Відповідно до виписки з рішення № 72 від 25.08.2026 «Про будівництво господарсько-побутових будівель на прибудинковій ділянці» ОСОБА_2 було дозволено будівництво гаража по АДРЕСА_3 та видано будівельний паспорт (а.с.21, 20 - 24).
Технічний паспорт на гараж по АДРЕСА_2 при житті ОСОБА_2 не виготовлявся.
До складу спадкового майна згідно технічного паспорту на гараж по АДРЕСА_2 входить гараж (А-1) (а.с. 15 - 17).
За життя померла ОСОБА_2 не оформила правовстановлюючі документи на збудований гараж. Згідно довідки ТОВ « Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 28.07.2026 № 1173 станом на 31 грудня 2012 року право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстровано (а.с. 11).
Відомостей щодо самочинного будівництва суду не надано.
Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої сестри, подавши відповідну заяву приватному нотаріусу на підставі якої було заведено спадкову справу (а.с. 49).
Відомості щодо інших осіб, які претендують на спадщину, в тому числі на обов`язкову частку у спадщині, у спадковій справі відсутні.
Разом з тим, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю належним чином оформленого документа, що посвідчує право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 14).
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в Чернігівській області ліквідовано Куликівський район та одночасно утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій, в тому числі, Куликівської селищної територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно статті 1223 ЦК України, у разі відсутності у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України)
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом (ч. 1 ст. 1274 ЦК України)
Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 03.08.2004 нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно з ч. 1 та 2 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлені постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 05.08.1992 № 449 (втратила чинність).
Враховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05.08.1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35/718/1).
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року справа № 557/1209/16-ц, де вказано, що право власності на зведену до 03.08.2004 року нерухомість набувається в порядку, який існував на час її будівництва, а не виникає у зв`язку з державною реєстрацією.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом № 1952-IV України, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.
Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону № 1952-IV). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.
Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону № 1952-IV).
Згідно п.п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Як встановлено судом, померлій ОСОБА_2 на праві власності належав гараж по АДРЕСА_2 . Спадкоємцем за законом другої черги до майна ОСОБА_2 є позивач, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після померлої сестри ОСОБА_2 ..
Разом з тим, позивач позбавлений можливості оформити своє право на нерухоме майно у нотаріуса у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно та через відсутність державної реєстрації цього нерухомого майна, що і стало підставою для звернення його до суду.
Оскільки, померлій ОСОБА_2 було виділено органами виконавчої влади під забудову на підставі дозвільного документу, земельну ділянку, на якій розташоване збудоване ним нерухоме майно - гараж, що не є самочинним будівництвом, не потребувало державної реєстрації на момент будівництва, земельна ділянка була фактично відведена для цієї мети, а саме для будівництва гаражу, місцезнаходження якого не порушує права інших осіб, дане нерухоме майно придатне для подальшої експлуатації та експлуатується правомірно, а також враховуючи те, що на той час законодавство не вимагало обов`язкової реєстрації нерухомого майна і на теперішній час є єдиним способом захисту своїх особистих майнових прав для позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 81, 141, 200, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України суд,-
у х в а л и в :
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований АДРЕСА_4 ) до Куликівської селищної ради (ЄДРПОУ 04412432, Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще Куликівка, вул. Миру, буд. 67), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Євгеній Петрович (Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще Куликівка, вул. Партизанська, 12) про визнання права власності на гараж - задовольнити повністю.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований АДРЕСА_4 ) право власності на гараж (літ. А-1) загальною площею 25,0 кв.м. по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
7. Повний текст рішення складений 05 жовтня 2026 року.
Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ