Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
05 жовтня 2026 року справа №200/861/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Олени Ізовітової-Вакім, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача із заявою, в якій просить суд змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 200/861/25 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії 1044061,07 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 200/861/25, що набрало законної сили, відповідач нарахував позивачу доплату до пенсії, проте сума доплати залишається невиплаченою, що свідчить про невиконання рішення суду в повному обсязі та є підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення.
Ухвалою судді від 23.09.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі призначено судове засідання по адміністративній справі на 05.10.2026 о 12:15.
Відповідач подав до суду письмовий відзив на заяву про зміну способу або порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 200/861/25, в якому зазначив, що на виконання рішення суду по справі № 200/861/25 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та призначено пенсію за віком відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 13.10.2021. До страхового стажу зараховано період роботи з 13.10.1981 по 08.09.1983 та з 17.01.1985 по 30.04.1999 згідно з трудовою книжкою від 11.10.1978 (розрахунок стажу додається). Страховий стаж заявниці склав 40 років 03 місяці 20 днів. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. Головне управління листом від 27.10.2025 за вих. № 1200-0304-9/32568 повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення суду по справі № 200/861/25 в межах покладених зобов`язань для подальшого опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 . Головне управління звертає увагу, що резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі № 200/861/25 не містить зобов`язань пенсійного органу щодо проведення ОСОБА_1 виплати пенсії. Дана обставина є преюдиційним фактом відповідно до ст. 78 КАС України та стала підставою для відмови у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Єфімік Олени Олександрівни про зміну способу виконання рішення суду у справі № 200/861/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2026 по справі № 200/861/25, що стороною позивача / заявника не оскаржувалась та набрала законної сили 04.05.2026. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виконало рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі № 200/861/25 в повному обсязі в межах покладених зобов`язань.
У призначений час судового засідання, 05.10.2026 о 12:15, учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Поряд з тим представники позивача та відповідача заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, за наявними документами в матеріалах справи.
За приписами ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, беручи до уваги неявку сторін, суд доходить висновку про можливість розгляду заяви у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Справа в паперовій формі до Харківського окружного адміністративного суду не надходила, розгляд заяви здійснюється за матеріалами справи, що містяться в електронному вигляді в програмі "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)".
Дослідивши матеріали адміністративної справи в електронній формі відповідно до програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" та подану заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами першою-четвертою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 370 КАС України, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією (соціальними виплатами)" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Із матеріалів справи судом установлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 200/861/25 адміністративний позов ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №262440012050 від 18.01.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2022 року, з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 13.10.1981 року по 08.09.1983 року та з 17.01.1985 року по 30.04.1999 року згідно з трудовою книжкою від 11.10.1978 року та з урахуванням висновків суду.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 р. у справі № 200/861/25 - залишено без змін.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 200/861/25 набрало законної сили 17.09.2025.
З матеріалів справи встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 11.01.2022 та зарахувало до страхового стажу періодів роботи з 13.10.1981 року по 08.09.1983 року та з 17.01.1985 року по 30.04.1999 року згідно з трудовою книжкою від 11.10.1978 року та з урахуванням висновків суду.
Відповідно до листа відповідача від 24.06.2026 №43940-57048/1-02/8-2600/26, станом на дату надання відповіді (24.06.2026) на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №200/861/25 нарахована заборгованість в розмірі 1170931,49 грн., виплата якої проводиться на умовах Порядку №821. Виплату з переліку боргів відповідно до Порядку №821 Вам здійснено виплату заборгованості в розмірі 126870,42 грн. Станом на 24.06.2026 залишок заборгованості складає 1044061,07 грн.
Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 200/861/25 виконано відповідачем у повному обсязі.
Суд зауважує, що в розумінні положень частини 3 статті 378 КАС України самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є саме невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили.
В своїй заяві позивач просить змінити спосіб виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 200/861/25 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії 1044061,07 грн
Разом з тим, рішенням суду не було покладено на ГУ ПФУ в Луганській області обов`язку щодо виплати заборгованості з пенсії, а тому і відсутні підстави для зміни способу і порядку виконання наведеного рішення.
В свою чергу, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити заборгованість з недоплаченої пенсії є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються ним при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення.
Так, в даному випадку заявник просить змінити не спосіб і порядок виконання рішення суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити позовну вимогу про виплату перерахованої пенсії.
Та обставина, що відповідач нарахував позивачу різницю в пенсії не є підставою для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 200/861/25, адже відповідні дії відповідача вчинено не на виконання вказаного судового рішення, а вже після його фактичного виконання, оскільки рішенням суду у цій справі не було покладено на орган Пенсійного фонду України обов`язку щодо здійснення виплати перерахованої пенсії позивачу.
Вказана позиція також підтримана постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 по справі №520/1729/21.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олена ІЗОВІТОВА - ВАКІМ