Виноградівський районний суд Закарпатської області
_________________________________________________________________________
Справа № 299/2762/26
Номер провадження 2-п/299/23/26
У Х В А Л А
01.10.2026 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Бордей О.Ю., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 02.09.2026 року у цивільній справі №299/2762/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Відповідач ОСОБА_1 18.09.2026 року через систему "Електронний суд" звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення від 02.09.2026 року у цивільній справі №299/2762/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Узагальнені доводи заяви про скасування заочного рішення зводяться до наступного.
Щодо існування поважних причин неявки до суду. Не було відомо про існування будь-яких майнових претензій з боку позивача, та відповідач не очікував звернення позивачем до суду з позовом, в тому числі і внаслідок наступних обставин.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03 березня 2026 року у справі № 907/26/26 , зокрема:
1. Відкрито провадження у справі №907/26/26 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
2. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Заборонено ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати належне їй майно.
4. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
5. Призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №190 від 12.02.2013), адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 ).
03 березня 2026 року суд офіційно оприлюднив оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. У вказаному оголошенні, серед іншого, зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Після відкриття провадження про неплатоспроможність повідомлений господарським судом про те, що будь-які спори щодо зобов`язань, які виникли до відкриття провадження судом, мали розглядатись виключно в межах справи про мою неплатоспроможність, а тому не був обізнаний з вимогами позивача та не очікував судового спору у Виноградівськогому районному суді.
Щодо наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідач вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості, такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до вимог ст 120 КУзПБ З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: 1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; 2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; 3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника; 4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; 5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; 6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав; 7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Порушення вимог ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства є самостійною підставою для скасування заочного рішення.
Щодо помилок в наданих розрахунках позивача У заочному рішенні вказано, що: «…між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем було укладено кредитний договір № 533218-КС-003 шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Позивач зазначає, що 11 липня 2025 року ним було направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти кредитний договір. Того ж дня відповідач акцептував зазначену оферту шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-8046, який був направлений на номер мобільного телефону, вказаний ним під час реєстрації в особистому кабінеті. У зв`язку з цим договір № 533218-КС-003 вважається укладеним та підписаним відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.09.2026 10 Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 9 000,00 грн на умовах строковості, поворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором. Згідно з умовами договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 1 % за кожний день користування кредитом. Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом за кожен день фактичного користування ним відповідно до графіка платежів. На виконання умов договору позивач перерахував кредитні кошти у сумі 9 000,00 грн на банківську картку відповідача, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами. Також 11 липня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 533218-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 до Договору № 533218-КС-003 ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику додатково кредит у сумі 3 000,00 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 533218-КС-003 ОСОБА_1 здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 6 186,50 грн. Здійснення відповідачем часткових платежів за договором свідчить про фактичне виконання ним договірних зобов`язань та не спростовує факту укладення кредитного договору. Однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на 05 травня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 23 877,70 грн, яка, за розрахунком позивача, складається з: 8 674,21 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10 933,65 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3970,74 грн - проценти, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України; 299,10 грн - заборгованість зі сплати комісії.» Проте поза увагою Суду залишилось наступне: У відповідності до умов п. 5. Додаткової угоди № 1 до Договору № 533218- КС-003 Після укладення цієї Додаткової угоди та збільшення розміру Кредиту будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним, після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: - - загальний розмір Кредиту становить: 9 000 грн. (п.1 та п.2. Додаткової угоди); - орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6948,40 процентів; - орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 22 195,31 грн.; 09.2026 11 - загальні витрати за Кредитом: 13 195,31 грн.; - кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди: 169 календарних днів; - денна процентна ставка: 0,87 процентів. Отже, загальна сума відсотків, що могли бути нараховані згідно умов Договору № 533218-КС-003 з урахуванням Додаткової угоди № 1становить 9000,00 грн х 169 днів х 0,87% = 13 232 грн. 70 коп. В той же час, як вбачається із розрахунку, наданого позивачем, сума відсотків складає 14764,20 грн. Враховуючи сплачену відповідачем суму відсотків 3830,55грн,то сума несплачених відсотків мала б складати 13232,70-3830,55=9402,15 грн. Однак заочним рішенням з відповідача стягнуто 10 933,65 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
З огляду на вказане, оскільки позичальник не виконав свого обов`язку та в нього утворилась кредитна заборгованість, однак умови кредитного договору про сплату комісії за видачу кредиту є нікчемними, Таким чином позовні вимоги про стягнення комісії в сумі 1 800,00 грн. не підлягають задоволенню (згідно розрахунку наданого позивачем - 1500,90 грн сплачена комісії, яка повинна була спрямовуватись за погашення тіла кредиту або відсотків та 299,10 грн , які позивач просить стягнути з відповідача.
Щодо надання доказів видачі кредиту Позивачем не долучено до позовної заяви доказів надання кредитних коштів.
На підтвердження факту надання відповідачу кредиту позивач надав ПІДТВЕРДЖЕННЯ та документ без назви щодо здійснення переказу грошових коштів. Вказане ПІДТВЕРДЖЕННЯ та документ без назви щодо здійснення переказу грошових коштів не є первинними бухгалтерськими документами, не містять даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, повного номеру картки, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу коштів на картковий рахунок, який належить саме відповідачу . Також в матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором. Проте, позивачем не надано документів, які містять у собі обов`язкові реквізити, які встановлені вищевказаними вказівками, що, у свою чергу унеможливлює встановлення факту отримання саме відповідачем відповідних грошових коштів. Інших доказів на підтвердження викладених у заяві обставин позивачем не надано.
ЩОДО підстав для закриття провадження у справі Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативноправова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. (Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/99861085.
У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить:
1. Скасувати заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02.09.2026 р. у справі №299/2762/26 та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
2. Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.
3. Закрити провадження у справі №299/2762/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача подав до суду клопотання, згідно якого просив відмовити у перегляді заочоного рішення та провести розгляд заяви провести без їх участі.
Відповідач на рознляд поданої заяви не з`явився.
Суд констатує, що Сторони на розгляд заяви про перегляд заочного рішення не з`явилися. Про розгляд справи повідомлені, оскільки у них наявні відповідні електронні кабінети в системі Електронний суд.
В силу положень ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Вивчивши та дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, обстеживши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02.09.2026 року у цивільній справі №299/2762/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 533218-КС-003 про надання кредиту від 11.07.2025 року, у розмірі 19 906,96 грн., яка складається із: 8 674,21 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10 933,65 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом та 299,10 грн. заборгованості за комісією.
Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судові витрати, понесені позивачем, у розмірі 2 219,66 грн. судового збору.
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат. Роз`яснено порядок перегляду заочного рішення та порядок оскарження.
Вказаним рішенням встановлено, що між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем було укладено кредитний договір № 533218-КС-003 шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи та підписання його одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З наданих позивачем доказів вбачається, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 9 000,00 грн., що підтверджується документами про перерахування коштів на банківську картку відповідача.
Також 11 липня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 533218-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 до Договору № 533218-КС-003 ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику додатково кредит у сумі 3 000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 533218-КС-003 ОСОБА_1 здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 6 186,50 грн.
Оскільки факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання ним обов`язку щодо їх повернення підтверджується належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 674,21 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 10 933,65 грн та комісії у розмірі 299,10 грн.
Разом із тим суд не знаходить правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення 3 970,74 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. З цього приводу суд вирішив наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки ОСОБА_1 укладав Кредитний договір № 533218-КС-003 з ТОВ "Бізнес позика" 11.07.2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, то проценти згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 3 970,74 грн. не підлягають стягненню з відповідача, а підлягають списанню позивачем.
А тому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача 8 674,21 грн заборгованості за тілом кредиту, 10 933,65 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 299,10 грн. заборгованості за комісією, а всього 19 906,96 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3 970,74 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, слід відмовити.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп., із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 19 906,96 грн. із заявлених 23 877,70 грн., суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 2 219,66 грн.
Згідно з правилами, встановленими ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про розгляд справи, оскільки у нього є відповідний кабінет в системі "Електронний суд".
Про розгляд справи відповідач був обізнаний. Повідомлений належним чином та завчасно (повідомлення про розгляд справи 02.09.2026 року надіслано в електронний кабінет відповідача 03.07.2026 року (а.с.39).
Отже, доводи відповідача про неповідомлення його про розгляд справи а відтак як наслідок - необізнаність відповідача про розгляд справи відносно нього є неспроможними.
Зворотнє підтверджується об`єктивно належними та допустимим доказами.
Матеріали справи містять відповідь банківської установи (Універсалбанк) про імітацію платіжної банківської картки на ім`я відповідача, отримання на цю картку кредитних коштів та рух коштів по вказаній картці (а.с.29, 30-32).
Вказана інформація приєднана до матеріалів справи та доступна для перегляду відповідачу.
Відтак доводи відповідача про відсутність доказів отримання ним кредитних коштів є неспроможними.
Зворотнє підтверджується об`єктивно належними та допустимим доказами.
Доводи відповідача про те, що відносно нього порушено господарським судом процедуру банкрутства, а відтак, суд не мав повноважень розглядати відносно нього справу про стягнення заборгованості є безпідставними.
Наявність у провадженні господарського суду справи про банкрутство фізичної особи не є підставою для відмови прийняття позову та його розгляду судом першої інстанції.
Доводи відповідача ґрунтуються на помилковому суб`єктивному тлумаченні законодавства, що регулює вказані правовідносини.
Судом розглянуто позов з дотриманням матеріального та процесуального закону. Досліджено доводи відповідача і у частині доведених вимог позов задоволено. В частині вимог, які не доведено - судом відмовлено.
Разом з тим процесуальним законом передбачено як підставу для скасування винесеного заочного рішення крім підтвердження нез`явлення у судове засідання також наявність доказів, на які посилається відповідач, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, суд констатує, що відповідач у судове засідання не з`явився. Однак в силу положень процесуального закону судом вживалися заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд.
Жодних доказів того, що відповідач вказних позик не отримував, чи незгідний з розрахунком заборгованості відповідачем не надано.
Наведені доводи у поданій заяві про перегляд заочного рішення мають загальний декларативний характер, без зазначення жодної конкретної обставини, яка має значення для розгляду даної справи і така обствина не врахована судом при винеенні заочного рішення.
Судом при винесенні заочного рішення ретельно перевірено доводи позивача. Позов задоволено тільки частково в межах доведеного позивачем.
Відповідачем не наведено жодного контрозрахунку заборгованості, доказів, що на його карткові рахунки позики не зараховувалися.
З врахуванням обставини, що заявник про день розгляду справи був повідомлений, доказів, які б мали значення для розгляду справи не подав, заява про перегляд заочного рішення суду підлягає залишенню без задоволення.
Вимоги заяви 2 та 3 - відмова в задоволенні позовних вимог та закриття провадження у справі не є проедметом розгляду на даній стадії та судом не розглядаються.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 287 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 02.09.2026 року у цивільній справі №299/2762/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.
Відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Головуючий Леньо В. В.