Справа № 308/3519/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
за участю секретаря судового засідання Дударева Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чопської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Я.Ю., звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Чопської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням.
Позов мотивований тим, що що 13 лютого 1984 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду оператора третього розряду пункту технічного обслуговування вагонів Батьово із переводом із залізнично-дорожнього клубу станції Чоп за домовленістю керівників підприємств. 13 березня 1988 року звільнена з роботи переводом у НГЧ-5, а 21 березня 1988 року прийнята на посаду техніка домоуправління №4 Чоп переводом із вагонного депо Чоп, що підтверджується випискою з трудової книжки ОСОБА_1 .
Вказує, що 24 січня 1992 року на підставі рішення виконкому Чопської міської ради народних депутатів №1 від 24.01.1992 року, з урахуванням власної сім`ї, яка складається з чотирьох чоловік, позивач отримала від виконавчого комітету Чопської міської ради народних депутатів ордер №49 із грифом «службова» на право зайняття 2 кімнат, житловою площею 30,42 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 .
Зазначає, що з моменту отримання ордера у 1992 році та по теперішній час проживає у вказаній квартирі, що підтверджується відміткою від 24 лютого 1993 року у паспорті про місце реєстрації та платіжними квитанціями за комунальні послуги за період з 2022 по 2025 рік.
Позивач аказує, що з метою приватизації квартири та підготовки необхідного пакету документів позивачем за власний рахунок проведено інвентаризацію квартири та отримано технічний паспорт на неї. У січні 2026 року з метою укладення договору найму житлового приміщення для подальшої приватизації усно звернулась до уповноваженої особи виконавчого комітету Чопської міської ради, однак отримала усну відмову у зв`язку з наявністю в ордері грифу «службовий» та рекомендацію звернутися до суду.
Позивач посилається на частину третю статті 9 ЖК УРСР, відповідно до якої ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом; на статті 61, 64, 65, 128, 130 ЖК УРСР щодо порядку користування жилим приміщенням та прав членів сім`ї наймача; на статтю 47 Конституції України та статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Прокопович проти Росії», «Гіллоу проти Сполученого Королівства», «Ларкос проти Кіпру», «Баклі проти Сполученого Королівства»), відповідно до якої тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.
Також посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 12.06.2023 у справі №205/7739/21 щодо обов`язку доказування, від 19.12.2019 у справі №201/9899/17 щодо обставин, які підлягають з`ясуванню судом при вирішенні спорів про право користування жилим приміщенням, пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 №2 щодо належного відповідача у справах цієї категорії, частину 5 статті 16, пункт 1 частини 1 статті 29, частину 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо повноважень виконавчого комітету як суб`єкта комунальної власності, а також пункти 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 щодо порядку декларування і реєстрації місця проживання.
На підставі наведеного, просить суд визнати ОСОБА_1 такою, що має право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_2 .
Позивач не скористалася правом на участь у судовому засіданні та її представник Мельник Я.Ю. подав заяву, згідно якої сторона позивача просить провести розгляд справи без їх участі.
Представник Виконавчого комітету Чопської міської ради у судове засідання також не з`явився та згідно поданого відзиву просив розглянути справу без його участі. Також у відзиві вказано, що позивач вибрав невірний спосіб захисту, оскільки згідно чинного законодавства приватизація приміщення можлива лише після виключення його з числа службових згідно встановленої процедури.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Судом встановлено, що 24 січня 1992 року на підставі рішення виконкому Чопської міської ради народних депутатів №1 від 24.01.1992 року ОСОБА_1 видано ордер №49 на право зайняття 2 кімнат житловою площею 30,42 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 .
Судом також встановлено, що з моменту отримання ордера у 1992 році ОСОБА_1 безперервно проживає у вказаній квартирі, що підтверджується відміткою від 24.02.1993 у паспорті про реєстрацію місця проживання за вказаною адресою та платіжними документами про сплату комунальних послуг за період з 2022 по 2025 рік.
Відповідно до статті 61 ЖК УРСР (чинна станом на момент виникнення правовідносин) користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення.
Згідно зі статтею 64 ЖК Української РСР (чинна станом на момент виникнення правовідносин) члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
Відповідно до частини третьої статті 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Аналогічна норма міститься у ч. 2 ст. 33 Закону України «Про основні засади житлової політики», на підставі якого ЖК втратив чинність, ніхто не може бути виселений із займаного житла або обмежений у праві користування житлом інакше, ніж за рішенням суду та з підстав і в порядку, встановлених законом.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції (рішення у справах «Прокопович проти Росії», «Гіллоу проти Сполученого Королівства», «Ларкос проти Кіпру»).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу, а саме понад 24 роки, безперервно, відкрито та добросовісно користується квартирою АДРЕСА_2 , сплачує за комунальні послуги та утримує квартиру в належному стані, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 5 ст. 16, п. 1 ч. 1 ст. 29, ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет Чопської міської ради здійснює права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальної громади, у зв`язку з чим є належним відповідачем у даній справі.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір.
Керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 такою, що має право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_2 .
Стягнути з Виконавчого комітету Чопської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 331,20 ( одну тисячу триста тридцять одну грн. двадцять коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; рнокпп НОМЕР_1 ;
Відповідач - Виконавчий комітет Чопської міської ради, місцезнаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Чоп, вул. Берег, 2; код ЄДРПОУ 04053737.
Суддя Т.Р. Деметрадзе