Справа № 442/5699/21
Провадження № 4-с/442/13/2026
УХВАЛА
Іменем України
05 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Нагірної О.Б.,
з участю секретаря судового засідання Лесович О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №442/5699/21 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,
учасники справи:
державний виконавець - Кушнір С.Т.,
встановив:
скаржниця ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо оцінки майна у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
05.10.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючої судді Нагірної О.Б. від розгляду даної справи.
Заявниця мотивує відвід судді наявністю обставин, які, на її думку, можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. Зокрема, зазначає, що суддя Нагірна О.Б. раніше розглядала спір між тими самими особами та досліджувала правовий статус і належність спірного об`єкта нерухомого майна.
Вказує, що у межах справи № 442/7821/15-ц суддя безпосередньо досліджувала обставини виникнення боргових правовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заслуховувала пояснення сторін та показання свідків, досліджувала відповідні розписки та надавала оцінку доводам ОСОБА_1 про фактичне неотримання грошових коштів від ОСОБА_2 . Більше того, у рішенні від 25.08.2016 суддя Нагірна О.Б. сформулювала власний висновок щодо зазначених правовідносин, вказавши: «оспорювані розписки про отримання в борг грошових коштів є документами, які підтверджують укладення договору позики між сторонами у належній письмовій формі, а також засвідчують отримання боржником від кредитора вказаних грошових сум». Крім того, цим же рішенням судом не було прийнято до уваги її твердження про те, що кошти за відповідними договорами позики фактично нею не отримувалися. Отже, суддя Нагірна О.Б. вже здійснювала безпосереднє дослідження та надала судову оцінку фактичним взаємовідносинам саме між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо саме тих боргових зобов`язань, які надалі стали предметом інших судових проваджень та примусового виконання. При цьому виконавче провадження № НОМЕР_1, дії державного виконавця в якому оскаржуються нею у даній справі, стосується примусового виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 295 000 доларів США, тобто суми, яка складається саме із 70 000 доларів США та 225 000 доларів США за зазначеними вище розписками. Таким чином, між справою № 442/7821/15-ц, яку безпосередньо розглядала суддя Нагірна О.Б., та теперішнім судовим провадженням існує не формальний зв`язок через участь тих самих осіб, а безпосередній матеріально-правовий зв`язок.
В судове засідання скаржниця не з`явилась, державний виконавець щодо щзадоволення заяви про відвід поклалась на думку суду.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши заяву по відвід, суд доходить наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на вищезазначене, головуюча суддя Нагірна О.Б. вважає заявлений відвід необґрунтованим, підстави, наведені у ньому, надуманими, вигаданими і категорично неправдивими, зі сторони судді немає та не може бути упередженого ставлення, ані до скаржниці, ані до будь-кого з учасників справи, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала не оскаржується.
Повний текст сухвали виготовлено 05.10.2026.
Суддя Нагірна О.Б.