ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у встановленні нового строку подання звіту
05 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2469/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сіжук О.В.,
вивчивши заяву позивача про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2026, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Національної гвардії України, які полягають у застосуванні з 29.01.2020 по 13.10.2021 включно розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби. Зобов`язано Головне управління Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 13.10.2021 включно грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік" відповідно та з урахуванням вже виплачених сум.
28.09.2026 представником позивача подано до суду заяву, в якій просить встановити судовий контроль у справі №600/2469/25-а шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення від 28.07.2026.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що на виконання вищевказаного рішення Головне управління Національної гвардії України не провело належних дій.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, аналіз положень статті 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
При цьому, рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Слід зазначити, що статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (статті 1 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Аналізуючи вказані норми, суд наголошує на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконане шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до органу виконавчої служби.
Із змісту заяви про встановлення судового контролю та доданих до неї матеріалів не підтверджено факт отримання позивачем виконавчого листа у даній справі та, відповідно, подання позивачем до органу державної виконавчої служби виконавчого листа у цій справі на примусове виконання рішення суду від 28.07.2026.
Окрім цього, позивачем не надано до суду доказів того, що виконавець не вживає належних заходів щодо виконання судового рішення або вжиті заходи не призвели до виконання судового рішення.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку.
Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням Головним управлінням Національної гвардії України рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.07.2026 у справі №600/2469/25-а.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №600/2469/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна