КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №754/7544/23 Головуючий у І інстанції - Саламон О.Б.
апеляційне провадження №22-ц/824/11141/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
установив:
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позову зазначав, що24 лютого 2022 року близько 06 год 00 хв по вул. Лісківській, 14 у м. Києві сталася ДТП за участі автомобілів «БМВ Х5» д.н НОМЕР_1 (під керуванням водія ОСОБА_2 ) та «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 .
Рухаючись на власному транспортному засобі, він побачив як раптово з прилеглої території буд. 14 по вул. Лісківській виїхав автомобіль «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 , який виконував маневр повороту ліворуч, перетинаючи смугу руху, по якій рухався він.
Даний маневр водій автомобіля «Форд ФЮЖН» виконував на великій швидкості, не надаючи перевагу руху транспортному засобу «БМВ Х5», який їхав по головній дорозі.
З моменту, коли він побачив транспортний засіб «Форд ФЮЖН», минула секунда, а відстань склала близько 10 м, за рахунок чого він не міг уникнути ДТП. Відповідно, він відразу зателефонував в поліцію та повідомив про ДТП.
У зв`язку з початком повномасштабного вторгнення, внаслідок військової агресії рф проти України, оскільки подія відбулася 24 лютого 2022 року, працівники патрульної поліції не прибули на місце ДТП. Вказував, що ним відразу було зроблено фотофіксацію ДТП.
Водій «Форд ФЮЖН» покинув місце події і не залишив даних. Станом на момент ДТП, автомобілі «БМВ Х5» д.н НОМЕР_1 та «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 не були застраховані полісами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У зв`язку з тим, що на місце ДТП не прибули працівники патрульної поліції, не було складено протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, та не було встановлено весь механізм ДТП, не були взяті пояснення учасників ДТП, та не було встановлено осіб, які були учасниками ДТП.
Зазначав, що на його замовлення було проведено висновок експерта №ВЕД-30/32 від 01 жовтня 2022 року, у відповідності до якого встановлено, що в даній дорожній обстановці, за наведених в дослідницькій частині умов та параметрів виникнення небезпеки для руху водію авто «БМВ Х5», останній не мав технічної можливості уникнути даної події (зіткнення з автомобілем «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 ) шляхом застосування екстреного гальмування до керованого автомобіля.
За умов виникнення даної події, в його діях, як водія, з технічної точки зору невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР, які б знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди (зіткненні автомобілів БМВ та Форд), не вбачається.
В свою чергу, за наведених в дослідницькій частині умов та обставин виникнення даної події, з технічної точки зору, дії водія авто «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 не відповідали вимогам п. 10.2 ПДР та вказана невідповідність знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даного ДТП.
Відповідно до Звіту №01-04/06 від 04 червня 2022 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу БМВ становить 622755, 92 грн.
З урахуванням приписів ст. 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити також 3% річних - 8087,30 грн., інфляційні збитки - 92648,14 грн., всього - 723491, 36 грн.
Просив суд, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, з урахуванням інфляції та 3% річних у розмірі 723491,36 грн., витрати на виготовлення Звіту про оцінку КТЗ №01-04/06 у розмірі 3500 грн., витрати на виготовлення висновку експерта №ВЕД-30/22 від 01 жовтня 2022 року у розмірі 7011 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18500 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 7340 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року зазначений вище позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, з урахуванням інфляції та 3% річних у розмірі 723491, 36 грн., витрати на виготовлення Звіту про оцінку КТЗ №01-04/06 у розмірі 3500 грн., витрати на виготовлення висновку експерта №ВЕД-30/22 від 01 жовтня 2022 року у розмірі 7011 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18500 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 7340 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального прав, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що позивачем не доведено її вину у вчиненні ДТП.
Зазначила, що Висновок експерта за результатами проведення автотехнічного дослідження №ВЕД-30/22 від 01 жовтня 2022 року та Висновок експертів від 15 грудня 2025 року №1815/1816/25-52,ані окремо, ані в сукупності не свідчать поза розумним сумнівом про доведеність її винуватості.
Висновок експерта за результатами проведення автотехнічного дослідження №ВЕД-30/22 від 01 жовтня 2022 року вважає недопустимим доказом, оскільки він ґрунтується на поясненнях позивача, не допитаного в якості свідка, що вказує на недопустимість використання таких пояснень в процесі доказування, зокрема при проведенні експертизи. Таким чином, вказаний експертний висновок не міг бути покладений в основу оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Позивач стверджує, що вона раптово виїхала на його смугу руху під час виконання нею маневру повороту ліворуч, і він маючи час з моменту виявлення перешкоди в одну секунду почав гальмувати, однак, транспортний засіб до зіткнення зупинити не зміг. Натомість, вона стверджує, що під час виконання маневру повороту ліворуч не змогла виконати його повністю, в зв`язку з чим, зупинилась частково на смузі зустрічного руху, тобто вказує на те, що у причинному зв`язку з виникненням ДТП перебуває невиконання позивачем вимог п. 12.3. ПДР.
Зазначає, що цією метою судом призначено експертизу, результати якої й оформлено Висновком експертів від 15 грудня 2025 року №1815/1816/25-52.
Проте, вона вважає, що експертами не досліджено належним чином її версію розвитку ДТП, не зазначено у висновку яких вихідних даних не вистачило експерту для перевірки її показів, що вказує на його неповноту. При цьому судом першої інстанції у спірному рішенні висновок взятий до уваги лише частково.
Поза увагою суду першої інстанції залишився зокрема п. 1 висновку: «Оцінити пояснення водіїв автомобілів BMW (ОСОБА_2) та Ford ( ОСОБА_1 ) на предмет їх технічної спроможності в рамках даного дослідження, за наданим на дослідження обсягом матеріалів справи, експертним шляхом, не можливо».
Згідно з п. 7 висновку змоделювати розташування автомобілів BMW та Ford в момент первинного контакту на проїзній частині також не вбачається за можливе.
При цьому, згідно версії подій висловленої нею, позивач рухався на своєму автомобілі з вимкненим ближнім світлом фар, що узгоджується з наявними в матеріалах справи фотознімками з місця ДТП.
Експерти ж в п. 4 висновку вказують: водій автомобіля BMW ОСОБА_2 , в даній дорожній обстановці, з моменту виявлення небезпеки/перешкоди для свого руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України.
Крім того, при умові, що автомобіль BMW перед пригодою рухався без увімкненого світла фар, дії водія ОСОБА_2 також доцільно регламентувати у відповідності до вимог п. 19.1 а) ПДР України.
Таким чином, до предмету доказування в межах даної справи входить перевірка технічної спроможності та достовірності версій розвитку подій наданих водіями в своїх показах. Зокрема, й щодо того проміжку часу який був у позивача для виконання вимог п. 12.3 ПДР, однак, інших доказів крім свідчень водіїв, які не можливо перевірити на технічну спроможність, матеріали справи не містять
Також, зазначає, що у зв`язку з ухиленням позивача від надання транспортного засобу на огляд експертам, факт здійснення ремонту транспортного засобу позивача слід вважати доведеним. При цьому, позивачем не подано суду доказів на підтвердження вартості відновлювального ремонту, тобто не доведено розмір реальних збитків, які підлягали до стягнення з неї, що є окремою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, матеріалами справи не доведено як її винуватості у вчиненні ДТП, так і розмір завданої шкоди.
Просила суд, скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що апелянт обрала позицію спрямовану на ухилення від відповідальності, а доводи викладені у апеляційній скарзі є безпідставними.
Вказує, що Висновок експерта №ВЕД-30/22 від 01 жовтня 2022 року підтверджує порушення апелянтом п. 10.2 ПДР України, а також Висновок №1815/1816/25-52 підтверджує порушення апелянтом п. 10.2 та 10.1, 10.2 та (або) 1.5 ПДР України, що в сукупності доводить вину ОСОБА_1 в ДТП.
Попри вказане, наполягаючи на тому, що вказані вище висновки, як докази, ані окремо, ані в сукупності не свідчать поза розумним сумнівом про доведеність винуватості відповідача, а також відстоюючи позицію, що експертами «нібито» не досліджувались під час проведення експертного дослідження №1815/1816/25-52 показів самої ОСОБА_1 обставин ДТП, остання не бере до уваги інші відомості, вказані експертами у Висновку №1815/1816/25-52.
Саме не надання відповідачем переваги у русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із механізмом виникнення ДТП, оскільки за умови дотримання п. 10.2 ПДР України та надавши дорогу транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, зіткнення транспортних засобів не відбулось би в незалежності від його дій, як водія «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_1 , що керував транспортним засобом, рухаючись по головній дорозі.
Таким чином, вказане доводить факт порушення з боку ОСОБА_1 п.п. 10.1, 10.2 ПДР України, натомість пояснення останньої не відповідають дійсним обставинам ДТП, що підтверджується характером пошкоджень автомобілів «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_1 , «ФОРД ФЮЖН» д.н. НОМЕР_3 . Разом з тим, така позиція відповідача доводить бажання останньої ухилитися від відповідальності.
Окрім того, вважає надуманими доводи апелянта, що він, ОСОБА_2 , рухався на своєму автомобілі з вимкненим ближнім світлом фар, що «нібито» узгоджується з наявними в матеріалах справи з місця ДТП, проте, звертає увагу, що в матеріалах висновку №1815/1816/25-52 наявне фото автомобіля «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_1 з увімкненим світлом фар.
Вказує, що матеріалами справи, зокрема, звітом №01-04/06 від 04 червня 2022 року підтверджено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_1 становить - 622755,92 грн.
Даний звіт є належним та допустимим доказом по справі, і сторонами не спростований.
Проведеною судовою автотоварознавчою експертизою №1815/1816/25-52 було встановлено розмір відновлювального ремонту в сумі 641432,92 грн.
Отже, висновком судової автотоварознавчої експертизи було підтверджено первинні розрахунки відповідно до звіту №01-04/06 від 04 червня 2022 року, а враховуючи, що він не збільшив розмір позовним вимог, то суд першої інстанції законно і обґрунтовано поклав в основу рішення саме звіт №01-04/06 від 04 червня 2022 року.
З врахуванням вказаного, задоволення судом першої інстанції його вимог в частині стягнення матеріальної шкоди з урахуванням приписів ст. 625 ЦК України, а саме фактичний розмір шкоди - 622755,92 грн. 3% річних - 8087,30 грн., інфляційні збитки - 92648,14 грн., всього - 723491,36 грн. є правомірним.
Просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року близько 06 год 00 хв по вул. Лісківській, 14 у м. Києві сталася ДТП за участі автомобілів «БМВ Х5» д.н НОМЕР_1 (під керуванням водія ОСОБА_2 ) та «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 (під керуванням ОСОБА_1 ).
Позивач ОСОБА_2 24 лютого 2022 року, рухаючись на власному транспортному засобі «БМВ Х5» д.н НОМЕР_1 побачив, як раптово з прилеглої території буд. 14 по вул. Лісківській виїхав автомобіль «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 , який виконував маневр повороту ліворуч, перетинаючи смугу руху, по якій рухався ОСОБА_2 . Даний маневр водій автомобіля «Форд ФЮЖН» виконував на великій швидкості, не надаючи перевагу руху транспортному засобу «БМВ Х5», який їхав по головній дорозі. З моменту, коли позивач побачив транспортний засіб «Форд ФЮЖН», минула секунда, а відстань склала близько 10 м, за рахунок чого він не міг уникнути ДТП.
Відповідно, позивач зателефонував в поліцію та повідомив про ДТП, про що надано відповідні суду докази.
У зв`язку з вибухами, пострілами у м. Києві та початком повномасштабного вторгнення саме 24 лютого 2022 року внаслідок військової агресії рф проти України, працівники патрульної поліції на місце ДТП не прибули.
Позивачем відразу було зроблено фотофіксацію ДТП.
Водій «Форд ФЮЖН» покинув місце події.
Станом на момент ДТП, автомобілі «БМВ Х5» д.н НОМЕР_1 та «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 не були застраховані полісами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На місці ДТП не було працівників патрульної поліції, внаслідок чого не було складено протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, не були взяті пояснення учасників ДТП та не було встановлено осіб, які були учасниками ДТП.
02 травня 2022 року через оператора поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення було подано адвокатський запит до УПП ГУНП в м. Києві щодо отримання інформації чи надходив дзвінок із заявою про ДТП від ОСОБА_2 24 лютого 2022 року до поліції стосовно ДТП, що мало місце 24 лютого 2022 року близько 06 год 00 хв в м. Києві по вул. Лісківській, 14, та за яким номером було зафіксовано звернення ОСОБА_2 від 24 лютого 2022 року стосовно ДТП, що мало місце 24 лютого 2022 року близько 06 год 00 хв в м. Києві по вул. Лісківській, 14.
10 травня 2022 року було отримано відповідь від УПП ГУНП на адвокатський запит, відповідно до даної відповіді відмовлено в зазначеній інформації.
02 травня 2022 року через оператора поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення було подано адвокатський запит до ГСЦ МВС України щодо отримання інформації кому належить на праві приватної власності транспортний засіб «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 (ПІБ, мобільний телефон).
Відповідно до відповіді, наданої 19 травня 2022 року, власником автомобіля «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_3
02 травня 2022 року через оператора поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення було подано адвокатський запит до УПП ГУНП в м. Києві щодо отримання інформації чи надходив дзвінок із заявою про ДТП від ОСОБА_2 24 лютого 2022 року до поліції стосовно ДТП, що мало місце 24 лютого 2022 року близько 06 год 00 хв в м. Києві по вул. Лісківській, 14, та за яким номером було зафіксовано звернення ОСОБА_2 від 24 лютого 2022 року стосовно ДТП, що мало місце 24 лютого 2022 року близько 06 год 00 хв в м. Києві по вул. Лісківській, 14.
12 травня 2022 року надійшла відповідь на електронну пошту, де зазначено про те, що ОСОБА_2 звертався за номером «102», та його дзвінки було зафіксовано за номером неприбуття - 86374005.
05 вересня 2022 року через оператора поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення було подано адвокатський запит до НПУ ГУНП в м. Києві щодо отримання інформації чи надходив дзвінок від інших учасників ДТП із заявою про ДТП від 24 лютого 2022 року поліції стосовно ДТП, що мало місце 24 лютого 2022 року за участі автомобілів «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_1 (під керуванням водія ОСОБА_2 ) та «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 та повідомити причини неприбуття працівників поліції на місце ДТП 24 лютого 2022 року, та чи правильно було записано номер неприбуття 86374005 по даному ДТП.
12 вересня 2022 року надійшла відповідь на електронну пошту, де зазначено про те, що крім ОСОБА_2 зверталися за номером «102» інші учасники ДТП, та їх дзвінки було зафіксовано, в наданні іншої інформації відмовлено.
17 лютого 2023 року було подано до суду заяву про забезпечення доказів на підставі ст. 116 ЦПК України щодо витребування з ГУ НПУ в м. Києві інформацію, а саме ПІБ, адресу, моб. телефон заявниці, яка зверталася до поліції щодо ДТП, що мало місце 24 лютого 2022 року.
24 лютого 2023 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва заву про забезпечення доказів було повернуто, у зв`язку з тим, що не наведено жодного об`єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві документи можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
27 березня 2023 року через оператора поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення було подано адвокатський запит до ОСОБА_3 (власника транспортного засобу) щодо отримання інформації, однак лист з адвокатським запитом повернуто у зв`язку з неврученням.
У зв`язку з тим, що на місце ДТП не прибули працівники патрульної поліції, не було складено протокол, та не було встановлено весь механізм ДТП, на виконання вимог чинного законодавства позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження щодо встановлення дійсного розміру збитку пошкодженого колісного транспортного засобу.
Відповідно до Звіту №01-04/06 від 04 червня 2022 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу БМВ становить 622755,92 грн.
Враховуючи обставини та умови виникнення даної пригоди, що викладені в наданих на дослідження матеріалах (в поясненнях водія «БМВ Х5»), з технічної точки зору водій ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України. У свою чергу, водій автомобіля «Форд ФЮЖН» повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.2 ПДР України.
В даній дорожній обстановці, за наведених в дослідницькій частині умов та параметрів виникнення небезпеки для руху водію авто «БМВ Х5», він не мав технічної можливості уникнути даної пригоди (зіткнення з автомобілем «Форд ФЮЖН») шляхом застосування екстреного гальмування до керованого автомобіля.
За умов виникнення даної пригоди, в діях водія ОСОБА_2 , з технічної точки зору, невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР, які б знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди (зіткненні автомобілів «БМВ Х5»та «Форд ФЮЖН») не вбачається.
В свою чергу, за наведених в дослідницькій частині умов та обставин виникнення даної пригоди, з технічної точки зору, дії водія автомобіля «Форд ФЮЖН» не відповідали вимогам п. 10.2 ПДР та вказана невідповідність знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.
Відповідно до п. 10.2 ПДР України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ніц, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
У зв`язку з наведеним, причинно-наслідковий зв`язок в даному ДТП полягає в недотриманні водієм транспортного засобу «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 ПДР України.
Після проведеної експертизи, призначеної судом першої інстанції, у відповідності до висновку експертів від 15 грудня 2025 року №1815/1816/25-52, в даній дорожній обстановці, за умов та обставин виникнення даної пригоди, що описані в ухвалі про призначення експертизи, дії водія автомобіля «Форд ФЮЖН» ОСОБА_1 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.2 та/або 1.5 ПДР України. В свою чергу, за наведених в поясненнях водія автомобіля «БМВ Х5» ОСОБА_2 умов та параметрів виникнення даної пригоди, в його діях невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР, які б знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, з технічної точки зору не вбачається. Крім того, за наведених умов та параметрів виникнення даної пригоди невідповідність дій водія автомобіля «Форд ФЮЖН» ОСОБА_1 вимогам п.п.10.1, 10.2 та (або) 1.5 ПДР України знаходиться в причинному зв`язку з виникнення даної пригоди.
В іншому випадку, тобто виходячи з характеристик розвитку пригоди вказаних в поясненнях ОСОБА_1 , оцінити дії водія ОСОБА_2 відносно вимог п. 12.3 ПДР України (з встановленням причинного зв`язку) неможливо. Оцінити чи знаходиться невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.п. 10.1, 10.2 та (або) 1.5 ПДР України в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди виходячи з характеристик розвитку пригоди вказаних в поясненнях ОСОБА_1 , також неможливо.
За умов та обставин виникнення даної пригоди водій ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці повинна була діяти у відповідності до вимог п. п. 10.1., 10.2 та (або) 1.5 ПДР України. В свою чергу водій ОСОБА_2 з моменту виявлення небезпеки повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР.
Змоделювати розташування автомобілів в момент первинного контакту на проїзній частині не вбачалося за можливе.
Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля БМВ внаслідок ДТП, яке сталось 24 лютого 2022 року складала 244626,29 грн. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу станом на дату ДТП складала 641432,92 грн. Визначити ринкову вартість неможливо, оскільки автомобіль не був представлений на огляд. Відсутні відомості щодо проведених ремонтно-відновлювальних робіт, тому визначити які складові були замінені, а які відремонтовані не вбачається за можливе.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, а тому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач, з урахуванням приписів ст. 625 ЦК України, зобов`язаний відшкодувати позивачу заподіяну шкоду внаслідок ДТП, а саме фактичний розмір шкоди у розмірі 622755,92 грн. 3% річних у розмірі 8087,30 грн. та інфляційні збитки у розмірі 92648,14 грн., всього - 723491, 36 грн.
З висновками викладеними у рішенні суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникання цивільних прав та обов`язків є завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України вказано, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 ст.89 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, а також оцінивши пояснення учасників справи при апеляційному розгляді справи в частині дотримання судом першої інстанції норм процесуального законодавства та норм матеріального права щодо встановлення вини відповідача ОСОБА_1 у вчинені ДТП, що мала місце24 лютого 2022 року близько 06 год 00 хв по вул. Лісківській, 14 у м. Києві за участі автомобілів «БМВ Х5» д.н НОМЕР_1 (під керуванням водія ОСОБА_2 ) та «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 (під керуванням ОСОБА_1 ), та щодо визнання розміру заподіяної позивачу шкоди, колегія суддів виходить із наступного.
Так, суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір, в межах вимог ст. 77,78,80 ЦПК України, оцінив надані докази: Висновок експерта №ВЕД-30/22 від 01 жовтня 2022 року, Висновок експертів №1815/1816/25-52від 15 грудня 2025 року, та обґрунтовано визнав зазначені висновки належними та допустимими доказами у вказаній справі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме невідповідність дій водія ОСОБА_1 ПДР України при керуванні транспортним засобом «Форд ФЮЖН» д.н. НОМЕР_2 перебували у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «БМВ Х5» д.н НОМЕР_1 , а отже, остання, згідно положень ст.ст.1187, 1188 ЦПК України, повинна нести цивільно-правову відповідальність за наслідки ДТП.
Обґрунтовано, на думку колегія суддів, судом першої інстанції визначено і суму заподіяної ОСОБА_2 матеріальної шкоди, виходячи із наданого Звіту №01-04/06 від 04 червня 2022 року, згідно якого, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «БМВ Х5» д.н НОМЕР_1 становить 622755, 92 грн.
Отже, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що вказані вище висновки експертів, як докази, ані окремо, ані в сукупності не свідчать, поза розумним сумнівом, про доведеність винуватості ОСОБА_1 , колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Зокрема, згідно п. 6 (Трасологічна та автотехнічна частина дослідження) Висновку №1815/1816/25-52 на автомобілі р.н. НОМЕР_4 згідно фотознімків наявні механічні пошкодження аварійного характеру утворення в передній лівій частині (фото 1, 2). Ліва частина капота деформована, ліве переднє крило розламане, ліва фара розбита і зміщена, ліва частина переднього бампера розламана і зміщена, ліва частина підсилювача переднього бампера деформована, диск переднього лівого колеса має подряпини, шина зазначеного колеса має розриви, також деформовані деталі підвіски лівого переднього колеса. Напрямок утворення зазначених пошкоджень - спереду назад і дещо справа наліво відносно поздовжньої геометричної осі автомобіля. На автомобілі «Ford» р.н. НОМЕР_2 згідно фотознімків наявні механічні пошкодження аварійного характеру утворення в лівій боковій частині (фото 3). Ліві передні та задні двері деформовані та зміщені, накладка лівого порогу зірвана з місць кріплення. Напрямок утворення зазначених пошкоджень - спереду назад і дещо зліва направо відносно поздовжньої геометричної осі автомобіля.
Зазначений характер пошкоджень автомобілів свідчить, що автомобіль «Ford Fusion д.н. НОМЕР_2 » рухався, а не стояв, як наполягає ОСОБА_1 ..
Під час допиту, ОСОБА_1 зазначила: «Виїхавши на зустрічну смугу руху не змогла виконати маневр повороту ліворуч та встати в другу смугу зустрічного напрямку. У зв`язку із чим зупинилася на частково на смузі руху автомобіля «БМВ» та зустрічній смузі. Тобто, передня частина була на зустрічній смузі (2-а смуга), а задня частина на 2-гій смузі руху по якій рухався автомобіль «БМВ». Зупинилася, бо не правильно розрахувала траєкторію повороту та може здійснити зіткнення з припаркованими автомобілями по зустрічній смузі. Мала намір здати назад, але в цей час відчула удар. Автомобіль «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_5 не бачила». Уламки в результаті зіткнення транспортних засобів знаходяться у смузі руху водія «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , що підтверджується фото з місця ДТП. Разом з тим, якби автомобіль «Ford Fusion д.н. НОМЕР_2 » стояв нерухомо, то пошкодження при зіткненні мали характер удару в одне місце в задню частину автомобіля «Ford Fusion д.н. НОМЕР_2 » та не мали б напрямку - спереду - назад, як зазначено у висновку експерта трасолога №1815/1816/25-52.
Згідно п. 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 10.2 ПДР України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що позивач у зв`язку із раптовим виїздом із прилеглої території автомобіля «ФОРД ФЮЖН» д.н.НОМЕР_3 діяв із дотриманням вимог, передбачених положеннями п. 12.3 ПДР України, а саме, застосував гальмування для зупинки власного транспортного засобу. Однак, зіткнення не вдалось уникнути саме через раптову появу на проїзній частині автомобіля «ФОРД ФЮЖН» д.н. НОМЕР_3 та малу до нього відстань від автомобіля «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_1 .
Таким чином, саме не надання переваги у русі транспортному засобу, що рухається по головній дорозі, перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із механізмом виникнення дорожньо-транспортної пригоди, оскільки за умови дотримання п. 10.2 ПДР України та надавши дорогу транспортному засобу, що рухається по головній дорозі, зіткнення транспортних засобів не відбулось би в незалежності від дій водія «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_1 , який керував транспортним засобом, рухаючись по головній дорозі.
Отже, перед виконання маневру повороту ліворуч, оцінивши дорожню обстановку в частині запаркованих транспортних засобів на смузі руху ОСОБА_1 зобов`язана була оцінити кількість часу, який необхідний їй для виконання маневру та врахувати наявність транспортних засобів на головній дорозі та їх швидкість руху.
Зазначене доводить факт порушення з боку ОСОБА_1 п. п. 10.1, 10.2 ПДР України, натомість пояснення останньої не відповідають дійсним обставинам ДТП, що підтверджується характером пошкоджень автомобілів «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_1 та «ФОРД ФЮЖН» д.н. НОМЕР_3 .
Колегія суддів вважає, що вказана вище позиція ОСОБА_1 спрямована на ухилення останньої від відповідальності.
Доводи апеляційної скарги про те, що експертами не досліджено належним чином її версію розвитку ДТП, не зазначено у висновку№1815/1816/25-52 яких вихідних даних не вистачило експерту для перевірки її показів, що вказує на його неповноту, при цьому, судом першої інстанції у спірному рішенні висновок експертів взятий до уваги лише частково, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, вихідні дані, які лягли в основу двох експертних висновків однакові, а тому, підстав не брати висновок №1815/1816/25-52 до уваги, при вирішенні спору, не вбачається. Сам факт незгоди відповідача з висновком експертів не є підставою для визнання такого висновку неналежним чи недопустимим доказом.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не подано суду доказів на підтвердження вартості відновлювального ремонту, тобто не доведено розмір реальних збитків, які підлягали до стягнення з ОСОБА_1 , що є окремою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі доводи суперечать положенням ст. 22 ЦК України відповідно до якої, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду №761/14285/16-ц від 22 квітня 2019 року, вказано, що: «жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язок потерпілого надати акт виконаних робіт, тоді як розмір понесених збитків підтверджується висновком експертизи».
Залишаючи касаційну скаргу «Страхова компанія «Провідна» без задоволення, а рішення попередніх інстанцій без змін Верховний Суд в постанові від 08 серпня 2019 року по справі №466/741/15-ц також зазначив, що «Посилання заявника у касаційній скарзі на необхідність позивачем відремонтувати автомобіль та надати акт виконаних робіт у підтвердження понесених збитків суперечить положенням ст. 22 ЦК України відповідно до якої збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Зі змісту вказаної норми вбачається, що до збитків належать і витрати, які особа понесе у майбутньому. Крім того, жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язок потерпілого надати акт виконаних робіт, тоді як розмір понесених збитків підтверджується висновком експертизи».
Матеріалами справи, зокрема, звітом №01-04/06 від 04 червня 2022 року підтверджено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «БМВ Х5» д.н. НОМЕР_1 становить - 622755,92 грн. Даний звіт є належним та допустимим доказом по справі, і сторонами не спростований.
Проведеною судовою автотоварознавчою експертизою №1815/1816/25-52 було встановлено розмір відновлювального ремонту в сумі 641432,92 грн.
Отже, висновком судової автотоварознавчої експертизи було підтверджено первинні розрахунки відповідно до звіту №01-04/06 від 04 червня 2022 року, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано поклав в основу оскаржуваного рішення саме звіт №01-04/06 від 04 червня 2022 року та стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду з врахуванням приписів ст. 625 ЦК України у розмірі 723491,36 грн.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Справа судом розглянута повно та об`єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано вірно.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба