Справа № 459/2711/26
Провадження № 2/459/1153/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
05 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 6724152 в розмірі 23 898,13 грн та понесені судові витрати.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.09.2025 між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії «Надійний» №6724152 (надалі - Договір), який був укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням договору відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Відповідно до умов договору ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 12 000,00 гривень строком на 365 днів, перерахувавши кошти на банківський рахунок відповідачки. 23.04.2026 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №23/04/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 23.04.2026 до Договору факторингу №23/04/26 від 23.04.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 23 898,13 грн., з яких: 10 979,88 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 918,25 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6 000,00 грн. - неустойка. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про передачу прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», відповідач не виконав свої зобов`язання та не здійснив погашення існуючої заборгованості на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, у зв`язку із невиконанням відповідачем вищевказаного договору представник позивача просить позов задовольнити.
Ухвалою від 02.07.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду, який відкладався у зв`язку неявкою відповідачки, про що постановлялися відповідні ухвали.
29.09.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.
Представник позивача у позовній заяві просив здійснити розгляд даної справи у його відсутності, де також вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судові засідання не з`являвся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки), які повернулися до суду із відміткою про вручення. Судові повістки скеровувалися судом на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, що підтверджується відповіддю №2968274 від 02.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру (а. с. 10). Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Таким чином, суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином.
Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення виготовлено 5 жовтня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 29 вересня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є 5 жовтня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 27.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії «Надійний» № 6724152, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача «405734» (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 2.1 Договору за цим Договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит»), на погоджений умовами договору строк (надалі- «строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов договору.
В п. 2.2. Договору сторони визначили, що сума кредиту - 12 000,00 грн, строк кредитування/строк договору - 365 днів, дата надання кредиту - 27.09.2025, дата повернення кредиту (останній день) - 26.09.2026, процентна ставка/день - 0.95%, неустойка % день - 600 грн.
Згідно п. 2.2.8. Договору комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2070 грн).
Пунктом 2.8. Договору передбачено, що проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором.
Згідно з п. 2.3.1. денна процентна ставка/день - 0.997%.
Згідно з п. 5 Договору сторони погодили технологію (порядок) укладання договору позики, а саме перед укладанням (підписанням) Договору, позичальник ознайомлюється з паспортом споживчого кредиту та офертою, що містить в тому числі проект Договору, Політикою конфіденційності, правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».
Пунктом 6. Договору визначено порядок нарахування, сплати процентів, комісії та інших платежів, порядок повернення кредиту.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.
Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно правовими актами національного банку України (п. п.10.1.1 Договору).
Згідно із п. 11 Договору відповідач підписав даний договір за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «405734».
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за даним Договором виконало в повному обсязі, зокрема, передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № КД-000100131 від 08.06.2026 ТОВ «Європейська платіжна система».
Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором, складеного ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» загальна заборгованість відповідача станом на 24.04.2026 становила розмірі 23 898,13 грн., з яких: 10 979,88 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 918,25 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6 000,00 грн. - неустойка.
23 квітня 2026 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №23/04/26, відповідно до якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, відображаються у відповідному реєстрі боржників, складеному за формою згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (надалі - Договір факторингу).
Згідно п. 1.2. Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до божника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру до боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.
Згідно акту прийому передачі реєстру боржників №1 від 23.04..2026 до договору факторингу клієнт ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав фактору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в свою чергу фактор прийняв реєстр боржників кількістю 4447, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором до боржників.
З копії платіжної інструкції №24128 від 29.04.2026 вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило грошові кошти у розмірі 11 045 005,41 грн за відступлення права вимоги відповідно до Договору факторингу.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 від 23.04.2026 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором на загальну суму заборгованості 23 898,13 грн, яка складається із: 10 979,88 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6918, 25грн - сума заборгованості за процентами, 6 000 грн - неустойка.
Оскільки боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього вищевказаної заборгованості.
При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
Судом встановлено, що 27.09.2025 між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії «Надійний» №6724152 (надалі - Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача «405734», який відповідно до вимог чинного законодавства були власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договорів, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.
Також, ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором «246624», у якому міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови надання кредиту з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти.
Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, тобто відповідачем подано через особистий електронний кабінет на веб-сайті заяву на отримання кредиту за умовами, які визначені кредитором та підтвердив погодження з такими умовами, після чого кредитор надіслав відповідачу на електронну пошту, особистий номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор дані в електронному вигляду як алфавітно-цифрова послідовність), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитних договорів.
Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна Договір з ним не був би укладений.
Підписавши вищевказаний Договір, паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що він умови Договору цілком зрозумів та прийняв їх.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за даним договором виконало в повному обсязі, зокрема, передало відповідачу власність грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № КД-000100131 від 08.06.2026 ТОВ «Європейська платіжна система».
Отже, відповідач добровільно виразив свою волю на укладання Договору відповідно до законодавчо встановленого механізму шляхом використання електронного цифрового підпису, отримавши у подальшому кредитні кошти на свій рахунок.
Із матеріалів справи, а саме із розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором вбачається, що відповідач приступив до виконання умов Договору, здійснюючи часткові платежі на загальну суму 10 133, 77 грн, що підтверджує факт укладення ним Договору, розуміння його умов та отримання кредитних коштів.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.
Отже, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір позики, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в даному Договорі кредиту. Також відповідач приступив до виконання даного Договору кредиту, оскільки вносив кошти на погашення кредитної заборгованості.
Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у передбачений у Договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Так, із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (аналогічний розрахунок складений позивачем) загальна заборгованість відповідача станом на 24.04.2026 становила 23 898,13 грн, яка складається із: 10 979,88 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6918, 25грн - сума заборгованості за процентами, 6 000 грн - неустойка.
Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, тому вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.
Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.
Також суд враховує те, що при укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір ОСОБА_1 усвідомлювала та підтвердила, що умови договору для неї зрозумілі, відповідають її інтересам, є розумними та справедливими. Також вона підтвердила, що отримала від позикодавця до укладення договору усю необхідну інформацію, визначену Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», повідомлена про свої права відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», інформація, надана позикодавцем, відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 979,88 гривень слід задовольнити.
Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 6918,25 гривень суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як зазначалося вище, відповідно до п. 2. Договору строк кредитування/строк договору - 365 днів, дата надання кредиту - 27.09.2025, дата повернення кредиту (останній день) - 26.09.2026, денна процентна ставка/день - 0,95%, нейстойка грн/день - 600 грн.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» проценти за користування кредитним коштами нараховані з 27.09.2025 по 23.04.2026 в сумі 13961 гривень.
Наведене свідчить, що первісний кредитор здійснив нарахування процентів за користування кредитними коштами в порядку, передбаченому Договором та у межах строку кредитування.
Разом із тим, із розрахунку заборгованості вбачається, що первісним кредитором зараховано сплачені відповідачем кошти в розмірі 7 043,64 гривень у рахунок погашення нарахованих процентів.
Таким чином, з урахуванням здійсненої відповідачем оплати, сума заборгованості за процентами становить 6 918,25 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідачки неустойку в сумі 6 000 гривень.
Відповідно до п. 9.5 Договору за порушення кредитодавцем визначених договором строків надання позичальнику кредиту позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу.
Згідно умов Договору неустойка становить 600 грн на день.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 , як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за вищевказаним Договором, оскільки така неустойка нарахована позивачем під час дії воєнного стану.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення неустойки за Договором у розмірі 6 000 грн. до задоволення не підлягають.
Даючи оцінку доводам щодо переходу права вимоги до позивача, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018р. у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018р. у справі № 910/11965/16.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023р. у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021р. у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021р. у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021р. у справі № 5026/886/2012, тощо).
У справі, що розглядається судом встановлено, що ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача, що підтверджується укладеним 23 квітня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» Договору факторингу №23/04/26, актом прийому-передачі реєстру боржників №1 від 23.04.2026, витягом з реєстру боржників №1 від 23.04.2026 до Договору факторингу №23/04/26.
Вищевказаний договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що він оскаржувався в судовому порядку відсутні.
Відтак, до позивача, як до нового кредитора, перейшло право грошової вимоги до відповідача по заборгованості, яка виникла за договором кредитної лінії «Надійний» №6724152 від 27.09.2025.
Отже, судом встановлено, що відповідач уклав Договір, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вищевказаним Договором.
У зв`язку з наведеним, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії «Надійний» №6724152 від 27.09.2025 у загальній сумі 17 898,13 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10979,88 грн; суми прострочених платежів по процентах - 6 918,25 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №162506 від 23.06.2026 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 гривень.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1993,96 грн, виходячи з такого розрахунку: 17 898,13 гривень (розмір задоволених позовних вимог) / 23898,13 гривень (розмір заявлених позовних вимог) х 2662,40 гривень (сума сплаченого судового збору)
Керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором кредитної лінії «Надійний» №№6724152 від 27.09.2025 у загальній сумі 17 898 (Сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) гривень 13 копійок, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10979,88 грн; суми прострочених платежів по процентах - 6 918,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1993 (Одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) гривень 96 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 05.10.2026.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014, 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2 пов. 4),
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Суддя: М. В. Мельникович