ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 р. Справа № 520/3292/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Фоміної Л.О.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/3292/26
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - В/ч НОМЕР_2 , відповідач 2), Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач 3), в якому просив:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період протиправними;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.12.2025 року № 2162 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 15.12.2025 року № 363 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2026 року № 41 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією та направлений для проходження базової загальновійськової підготовки до військової частини НОМЕР_2 . У зв`язку із наявністю дитини з інвалідністю, позивачу надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якому останній перебував на військовому обліку та постійно продовжувалась у встановленому законодавством порядку. Однак, позивач не зміг подати документи на оформлення відстрочки від призову на військову службу у зв`язку із призовом на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому позивач не перебував на військовому обліку. На даний час позивач направлений для проходження подальшої військової служби до військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.
Рішенням Харківського окружного адміністративного від 29.05.2026 у адміністративному позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 покладено на останнього.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 року у справі № 520/3292/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що у зв`язку із наявністю дитини з інвалідністю, позивачу надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якому останній перебував на військовому обліку та постійно продовжувалась у встановленому законодавством порядку, зокрема з 27.08.2024 до 09.11.2024, з 29.11.2024 до 07.02.2025, з 18.02.2025 до 09.05.2025, з 23.05.2025 до 07.08.2025, з 09.09.2025 до 05.11.2025 року. Зазначені відомості відображені у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та наявні в матеріалах справи. У зв`язку із зміною законодавства щодо порядку оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач мав намір оформити відстрочку шляхом подання відповідних документів через Центр надання адміністративних послуг. Однак, позивач не зміг подати документи на оформлення відстрочки від призову на військову службу у зв`язку із призовом на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому позивач не перебував на військовому обліку. Надані позивачем документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу, а також відомості щодо оформлення такої відстрочки, відображені у Єдиному реєстрі, проігноровані. Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_4 не було належним чином з`ясовано, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, не вжито жодних заходів щодо з`ясування таких обставин, незважаючи на повідомлення позивачем зазначених відомостей, а також наявністю інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про оформлення відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.
Також апелянт зазначає, що наказ командира військової частини НОМЕР_2 про зарахування позивача до списків особового складу та призначення на посаду та наказ командира військової частини НОМЕР_1 є похідними від наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.12.2025 року про призов позивача на військову службу, а отже також є протиправними та підлягають скасуванню.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , скориставшись правом, передбаченим ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що вважає доводи апелянта безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач обґрунтовує скаргу тим, що він має дитину з інвалідністю та раніше отримував відстрочки в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Проте, як зазначає сам апелянт, остання надана йому відстрочка закінчилася 05.11.2025 року. Заходи оповіщення та призову відбулися 14.12.2025 та 15.12.2025 року - тобто через 40 днів після завершення строку дії попередньої відстрочки. Право на відстрочку не є абсолютним і не діє в автоматичному режимі. Військовозобов`язаний повинен належним чином та своєчасно реалізувати це право. Оскільки станом на 15.12.2025 року у Єдиному державному реєстрі «Оберіг» відомості про відстрочку були відсутні, а позивач належних документів не надав, ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв виключно в межах закону. Твердження про те, що РТЦК «позбавив його можливості» оформити відстрочку, спростовується тим, що він мав понад місяць часу для звернення до органів ТЦК, але проявив бездіяльність.
Також відповідач 1 зазначає, що оскільки базовий наказ ІНФОРМАЦІЯ_7 від 15.12.2025 року є правомірним, вимоги про скасування наказів Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 як «похідних» також не підлягають задоволенню.
На підставі положень ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У період з 27.07.2026 по 21.08.2026 головуючий суддя Фоміна Л.О. перебувала у щорічній відпустці.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла таких висновків.
Судом встановлено такі обставини справи.
Позивач, ОСОБА_1 , виховує неповнолітню дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується медичним висновком про дитину-інваліда віком до 18 років, № 130 від 06.10.2020.
14.12.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та Національної поліції України під час проведення оповіщення було зупинено громадянина ОСОБА_1 та запропоновано прослідувати до зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про що зазначено у відзиві ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 було направлено на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 та визнано придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК від 14.12.2025 № 2025-1214-1826-3279-0.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 15.12.2025 № 2162 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період до в/ч НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.12.2025 № 363 з 15 грудня 2025 року вважати такими, що прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов`язків за посадами з визначеними посадовими окладами: 83.10. Рядового ОСОБА_1 курсантом навчального взводу навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , НОМЕР_4 . Встановити оклад за посадою - 2470 грн.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.02.2026 № 41 зараховано на продовольче забезпечення (триразове харчування за каталогом) зі сніданку 11 лютого 2026 року до 47 запасної роти рядового ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.02.2026 № 45 рядовий ОСОБА_1 , кулеметник 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону, вважається таким, що самовільно залишив частину (місце служби) 14.02.2026.
Вважаючи протиправними накази відповідачів щодо призову на військову службу під час мобілізації та зарахування до особового складу частин, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд, першої інстанції виходив з того, що право на відстрочку від військової служби під час мобілізації кореспондується з обов`язком дотримання правил військового обліку, який в даному випадку полягає в особистому повідомленні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про наявність підстав для відстрочки, поданні відповідних документів для оформлення рішення. При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця. Станом на 14.12.2025 ОСОБА_1 не мав оформленої належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Суд зазначив, що не заперечує право позивача та відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак прийшов переконання про те, що фактично право на надання відстрочки від призову, на час його призову на військову службу, позивачем не реалізовано. Доказів звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» матеріали справи не містять. Відтак у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.12.2025 року №2162 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період суд першої інстанції відмовив.
Щодо позовних вимог про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 15.12.2025 року №363 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду, скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2026 року №41 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, суд першої інстанції зазначив, що після видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, виникли правовідносини щодо проходження військової служби, особливості якої визначаються Законом №2232-ХІІ та Положенням №1153/2008. Натомість, цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби у зв`язку з визнанням незаконним рішення щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Суд вказав, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до командира військової частини із рапортом про звільнення з військової служби, а тому суд не вбачає правових підстав для зобов`язання військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини. При цьому суд зазначив, що позивач має право у встановленому законом порядку ініціювати питання про звільнення з військової служби шляхом звернення до військової частини з відповідним рапортом. Законом № 2232-ХІІ та Положенням № 1153/2008 не передбачено звільнення з військової служби шляхом зобов`язання військової частини виключити позивача зі списків особового складу військової частини, а відтак у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.
За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч. 2 ст. 4 Закону № 3543-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов`язані:
з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.
За змістом ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) (військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів, особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII).
Статтею 23 Закону № 3543-XII унормовано питання щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
За змістом частин 1-3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин 5, 7 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Положеннями ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено, що проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону № 2232-XII).
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону № 2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232-XII передбачено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-XII на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Відтак, правове регулювання військового обов`язку здійснюється відповідно до Закону № 2232-XII, а право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації визначається статтею 23 Закону № 3543-XIII.
Відповідно до п. 2 Положення № 1153/2008 громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Підпунктом 1 п. 252 Положення № 1153/2008 визначено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.
У силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
За змістом п. 9 Положення № 154 ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань здійснюють, зокрема, заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Таким чином, право на відстрочку від призову під час мобілізації виникає до моменту набуття особою статусу військовослужбовця та стосується стадії призову на військову службу під час мобілізації. Таке право врегульоване статтею 23 Закону № 3543-XII та полягає у звільненні окремих категорій осіб від призову під час мобілізації за наявності визначених законом умов. Порядок реалізації такого права встановлений законодавством.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не було належним чином з`ясовано, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з тим, що виховує дитину з інвалідністю, не вжито жодних заходів щодо з`ясування таких обставин, незважаючи на повідомлення позивачем зазначених відомостей, а також наявністю інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про оформлення відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.
Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.
Підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначені у ст. 23 Закону № 3543-XII.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
За змістом частин 8-9 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Процедуру надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Пунктом 3 Порядку № 560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Відповідно до п. 81 Порядку № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
За змістом пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання/переоформлення адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.
До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Положеннями п. 60 Порядку № 560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.
У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.
Отже, Порядком № 560 визначено чіткий алгоритм вчинення дій військовозобов`язаним та прийняття рішень територіальним центром комплектування та соціальної підтримки щодо питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Судом встановлено, що станом на 14.12.2025 та 15.12.2025 ОСОБА_1 не мав належним чином оформленої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що ним не заперечується. Доказів звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 5 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» матеріали справи також не містять.
Оцінюючи доводи позивача про те, що він відповідно до статті 23 Закону № 3543-XII мав право на відстрочку від призову під час мобілізації, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність у особи такого права не звільняє її автоматично від обов`язку проходження військової служби, а передбачає можливість реалізації права на відстрочку у визначеному законом порядку.
Колегія суддів зауважує, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22 та від 11.04.2024 у справі № 520/7954/22.
Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації кореспондується з необхідністю військовозобов`язаного оформити (реалізувати) таке право через уповноважений орган, зокрема, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, колегія суддів зауважує, що правовий статус особи, яка реалізувала право на відстрочку у визначеному законом порядку, та особи, яка такого права не реалізувала, не є тотожним.
Особа, яка до моменту призову звернулась із заявою та документами, що підтверджують наявність підстав для відстрочки, набуває правового становища особи, щодо якої територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний перевірити наявність відповідних підстав та прийняти рішення з урахуванням установлених законом гарантій звільнення від призову під час мобілізації.
Натомість у випадку, коли особа, маючи передбачене законом право на відстрочку, не реалізувала його у визначений спосіб до моменту призову, а після призову була зарахована до списків особового складу військової частини, спірні правовідносини переходять у сферу проходження військової служби та регулюються спеціальним законодавством про військову службу.
Отже, з огляду на те, що позивач не скористався можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення його у відповідний спосіб, дії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 15.12.2025 № 2162 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період є правомірними.
При цьому колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач повідомляв відповідача про наявність у нього права на відстрочку з наданням відповідних документів. Наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо наданих раніше позивачу відстрочок свідчить лише про факт їх надання у минулому.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів командира В/ч НОМЕР_2 від 15.12.2025 № 363 та командира В/ч НОМЕР_1 від 10.02.2026 № 41, зобов`язання В/ч НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, колегія суддів зазначає, що з метою подальшого вдосконалення та належної організації обліку особового складу Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (далі - Інструкція № 280).
За змістом п. 30 розділу ІІ Інструкції № 280 виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.
Відповідно до п. 32 розділу ІІ Інструкції № 280 зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є:
1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;
2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено,- виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;
3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.
До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.
Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.
Отже, накази командира В/ч НОМЕР_2 від 15.12.2025 № 363 та командира В/ч НОМЕР_1 від 10.02.2026 № 41 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу В/ч НОМЕР_2 та В/ч НОМЕР_1 є похідним від рішення територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов та видані у межах наданих законом повноважень.
При цьому колегія суддів зауважує, що позивач не наводить підстав для виключення його зі списків особового складу В/ч НОМЕР_1 , судом таких теж не встановлено.
Враховуючи вказане вище, дослідивши фактичні обставини та питання права, які покладені в основу спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а отже апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки судом було правильно встановлено всі обставини справи, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року по справі № 520/3292/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.О. Фоміна
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов