ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 598/1602/25 Головуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т.
Провадження № 22-ц/817/1048/26 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючої - Храпак Н.М.
Суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу №598/1602/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року, ухваленого суддею Олещуком Б.Т., повний текст якого складено 28 травня 2025 року, у справі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2025 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2025 року судовий наказ у справі №598/1274/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газоропоздільні мережі України» заборгованості скасовано. ОСОБА_1 є споживачем природного газу, об`єкт споживання - житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивачем в період з лютого 2024 по липень 2025 року надано відповідачу послуги з розподілу природного газу в загальних обсягах 2949,12 м3 природного газу на суму 6193,07 грн. Споживачем за вказаний період оплата заборгованості за надані оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу не проводилось, що спричинило виникнення заборгованості на загальну суму 6193,07 грн.
На підставі вищенаведеного, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 07 квітня 2026 року, просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 8533 грн, пеню у розмірі 22,35 грн, інфляційні втрати у розмірі 621,81 грн, 3% річних у сумі 158,68 грн.
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 8533 грн (вісім тисяч п`ятсот тридцять три гривні), 3% річних у розмірі 158,68 грн (сто п`ятдесят вісім гривень шістдесят вісім копійок), пеню в розмірі 22,35 грн (двадцять дві гривні тридцять п`ять копійок) та інфляційні витрати в розмірі 612,81 грн (шістсот дванадцять гривень вісімдесят одну копійку).
Судовий збір, у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» за подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, компенсовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника вказує, що позивач мотивує свої вимоги наявністю у нього права на отримання плати за експлуатацію газових мереж, в тому числі і по вул, І.Франка №69, м.Збараж, котрі були збудовані коштом мешканців і не передавалися у власність чи на баланс позивача. Відповідно до правової позиції ВС України у справі №154/3335/20 стягнення плати можливе лише за умов доведення права володіння або користування мережею на законній підставі, однак такі докази в матеріалах справи відсутні. А, відтак, відсутність правостановлюючих документів у позивача (актів приймання-передачі, доворів оренди, витяг з реєстру на право власності) та актів введення в експлуатацію даної ділянки газопровідних систем, укладення договору із власницею будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 і позивачем унеможливлює встановлення істини та підтвердження законності вимог позивача.
На підставі вищенаведеного, вважає, що суд дійшов помилкового висновку про існування між сторонами договірних відносин щодо надання послуг з розподілу природного газу, так як відповідачка ОСОБА_1 не укладала жодного договору з ТОВ «Газорозподільні мережі України» та не підписувала заяви-приєднання до типового договору, актів обстеження/контрольного огляду вузла обліку газу та його складових 15.11.2024 та від 21.05.2025.
Представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - адвокат Крет Ю.М. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року по справі № 958/1602/25 залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що у відповідності до пункту 7 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Обставинами, що підтверджують акцептування договору розподілу природного газу ОСОБА_1 ТОВ «Газорозподільні мережі України» за вказаною вище адресою, є фактичне споживання природного газу, що підтверджується зміною показника лічильника газу та розрахунком виникнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Щодо газорозподільної системи, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - ТОВ «Газорозподільні мережі України», Товариство) здійснює функції Оператора газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників), на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839.
Згідно з постановою НКРЕКП від 16.02.2024 № 195 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 та з 01.02.2024 розширено зону ліцензійної діяльності Товариству, від імені якого діє Тернопільська філія (код 45267535), яка здійснює розподіл природного газу в межах території Тернопільської області.
Відповідно до додатку до постанови НКРЕКП 26.12.2022 № 1839 (у редакції постанови НКРЕКП від 30.01.2024 № 195) територія, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Тернопільської філії відноситься також і Тернопільський район. Таким чином, Товариство на законних підставах провадить діяльність з розподілу природного газу на території міста Збаража, де розміщено об`єкт відповідача по вул. І. Франка, буд. 69.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії провадить господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та на територіях, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства.
Виходячи з наведеного, вказують, що позивач здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників), на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839, з якою відповідач може ознайомитися на офіційному сайті НКРЕКП та діючий станом на даний час порядок ліцензування не потребує та не передбачає видачі паперової форми ліцензії.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, розмір яких не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що оператором газорозподільної системи на території Тернопільської області на підставі відповідної ліцензії є ТОВ «Газорозподільні мережі України», Тернопільська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» та здійснює діяльність з розподілу природного газу на території Тернопільської області.
ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою, на ім`я ОСОБА_1 Тернопільської філії ТОВ «ГАЗМЕРЕЖІ» відкритий відповідний особовий рахунок № НОМЕР_1 , ЕІС-код 56ХМ31F36353972F. Дані обставини підтверджуються актами обстеження/контрольного огляду вузла обліку газу та його складових 15.11.2024 та від 21.05.2025, розрахунками заборгованості ОСОБА_1 за послуги розподілу природного газу перед Тернопільською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» (а.с.107 - 109, т.1, 195, 196).
Згідно з наданого позивачем розрахунку, станом на 28 лютого 2026 року у відповідачки наявна заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01 лютого 2024 року по 28 лютого 2026 року в сумі 8533 грн.
Судовим наказом Збаразького районного суду Тернопільської області від 07 липня 2025 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газороздільні мережі України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення 5559,93 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (а.с.23, 193, т.1).
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2025 року вказаний судовий наказ скасований з підстав, передбачених ч.3 ст.171 ЦПК України (а.с.24, 194, т.1).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» в період з 01 лютого 2024 року по 28 лютого 2026 року надало відповідачу послуги з розподілу природного газу (забезпечило цілодобовий доступу до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) природного газу), а відповідачка споживала надані послуги, однак не сплачувала вартість отриманих послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість перед ТОВ «Газорозподільні мережі України», Тернопільська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке є оператором газорозподільної системи на території Тернопільської області. А, тому суд виснував, що позовні вимоги позивача підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 8533 грн; 158,68 грн - 3% річних, 22,35 грн пені та 612,81 грн інфляційних втрат.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.
Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За нормами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.
Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;
Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа -підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ, оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії. Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ Оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.01.2024 № 195 внесено зміни до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 та з 01.02.2024 розширено зону ліцензійної діяльності Товариству, від імені якого діє Тернопільська філія (код 45267535), яка здійснює розподіл природного газу в межах території Тернопільської області.
Згідно з пунктом 5,6 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ, взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ, для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об`єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21).
З матеріалів справи вбачається, що оператором газорозподільної системи на території Тернопільської області на підставі відповідної ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 є ТОВ «Газорозподільні мережі України», Тернопільська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснює діяльність з розподілу природного газу на території Тернопільської області, а ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , якій присвоєно персональний ЕІС-код 56ХМ31F36353972F та особовий рахунок № НОМЕР_1
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 отримувала послуги з постачання природного газу, і відповідно, отримувала послуги з розподілу природного газу до об`єкта газопостачання, що стверджується актами обстеження/контрольного огляду вузла обліку газу та його складових від 15.11.2024 та від 21.05.2025, розрахунками заборгованості ОСОБА_1 за послуги розподілу природного газу перед Тернопільською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» (а.с.107-109, 195-196, т.1).
Таким чином, встановивши, що оператором газорозподільної системи на території Тернопільської області на підставі відповідної ліцензії є ТОВ «Газорозподільні мережі України», Тернопільська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», а відповідач є споживачем послуг з розподілу природного газу та фактично споживає природний газ, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про існування між сторонами договірних правовідносин, оформлених шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору розподілу природного газу.
Посилання представника відповідачки в апеляційній скарзі на відсутність укладеного договору із позивачем не заслуговують на увагу, з огляду на те, що приєднанням споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримувала послуги з постачання природного газу, і відповідно, отримувала послуги з розподілу природного газу до об`єкта газопостачання, що стверджується актами обстеження/контрольного огляду вузла обліку газу та його складових від 21.05.2025 та від 15.11.2024 та розрахунками заборгованості ОСОБА_1 за послуги розподілу природного газу перед Тернопільською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», однак, за період з 01.02.2024 по 28.02.2026 не оплачувала за такі надані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість перед Тернопільською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», яка є оператором газорозподільної системи на території Тернопільської області, у розмірі 8533 грн.
Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем за період з 01.02.2024 по 28.02.2026 ( а.с.109, 195 - 196, т.1), згідно якого, обсяг споживання природного газу по об`єкту відповідача за газовий рік від 01 жовтня 2023 року по 30 вересня 2024 року склав 1809 куб.м., величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2025 року становить 150,75 куб.м.
Обсяг споживання природного газу по об`єкту відповідача за період з 01 жовтня 2024 року по 28 лютого 2026 року склав 2686,01 куб.м., величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2026 рік становить 180,25 куб.м.
Розрахунок виконано відповідно до тарифу, який діяв з 01 лютого 2024 року і був затверджений на рівні 2,10 грн. за 1 куб.м. (з ПДВ), відповідно до постанови НКРЕКП №199 від 30 січня 2024 р. "Про внесення змін до постанови НКРЕКП" від 30 грудня 2022 р. № 1944.
Правильність розрахунків вартості розподілу природного газу за адресою споживача за особовим рахунком № НОМЕР_1 не спростована відповідачем.
Таким чином, акцептування відповідачем договору про розподіл природного газу, а отже і факт приєднання побутового споживача ОСОБА_1 до умов зазначеного договору відбулось шляхом вчинення ним відповідних дій.
Також слід зазначити, що у разі незгоди споживача укладати договір з постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт (п. 5 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРМ).
Однак, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не подавала до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу, відтак немає підстав вважати, що відповідач була не згідна з укладенням типового договору розподілу природного газу.
Відтак, посилання представника відповідачки, на те, що суд дійшов помилкового висновку про існування між сторонами договірних відносин щодо надання послуг з розподілу природного газу, так як відповідачка ОСОБА_1 не укладала жодного договору з ТОВ «Газорозподільні мережі України» та не підписувала актівобстеження/контрольного огляду вузла обліку газу та його складових 15.11.2024 та від 21.05.2025 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються наведеним судом обставинами та дослідженими доказами, яким суд надав відповідну правову оцінку. При цьому, заперечуючи, щодо підписання актівобстеження/контрольного огляду вузла обліку газу та його складових 15.11.2024 та від 21.05.2025, відповідачка не подала клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та не надала інших доказів на підтвердження підроблення її підпису у даних актах.
Відповідно до частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлено договором.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Стаття 525 цього Кодексу забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Таким чином, оскільки, ОСОБА_1 допустила неналежне виконання умов договору перед позивачем за послуги розподілу природного газу за період з 01 лютого 2024 року по 28 лютого 2026 року в загальному розмірі в сумі 8533 грн, то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що така заборгованість підлягає стягненню з неї на користь позивача.
Крім того, колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 прострочила виконання зобов`язання за договором, тому позивач вправі вимагати сплати інфляційних втрат, пені та трьох відсотків річних на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України».
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», стосується територіальних громад, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки відповідачем не було виконано належним чином зобов`язання перед позивачем по сплаті послуг за розподіл природного газу, чим порушений обов`язок з виконання вимог Типового договору та норми чинного законодавства.
Доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення Збразького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2026 року, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
М.В. Хома