ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 160/15977/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 р. (суддя Тулянцева І.В) в адміністративній справі №160/15977/25 за позовом ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 р. по 24 квітня 2025 р. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078;
- зобов`язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 р. по 24 квітня 2025 р. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44 та із урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. В період служби йому протиправно не було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного
провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Судом:
- визнано протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 р. по 28 лютого 2018 р. із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починає обчислюватись індекс споживчих цін.
- зобов`язано 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015р. по 28 лютого 2018 р. із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починає обчислюватись індекс споживчих цін та із урахуванням сплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загіну Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 р. до 24 квітня 2025 р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078;
- зобов`язано 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3 796,09 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 р. до 24 квітня 2025 р. включно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1078 із відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44 із урахуванням сплачених сум.
У поданій апеляційній скарзі 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що право на індексацію у позивача виникає у червні 2016 року, тобто коли індекс інфляції перевищив 103%. У січні 2017 року відбулося зростання розміру грошового забезпечення позивача через підвищення розміру його складових, зокрема, щомісячної премії. Відтак, базовим місяцем стає січень 2017 року, який береться для подальшого розрахунку індексу споживчих цін. Право на індексацію у позивача настає у червні 2017 року, коли індекс інфляції перевищив 103%. У жовтні 2017 р. відбулося чергове зростання доходу позивача за рахунок підвищення щомісячної премії, що має вплив на базовий місяць для розрахунку індексу споживчих цін. Відтак, новою датою для обрахунку індексації стає жовтень 2017 року. Нарахування та виплата індексації із урахуванням базового місяця - січень 2008 року призведе до безпідставних видатків з бюджету. В березні 2018 року набрала чинності Постанова КМУ №704, якою розмір посадового окладу позивача збільшено, однак відсутні підстави для виплати йому індексації - різниці. У 2023 році роботодавці були звільнені від обов`язку індексації зарплати, а у 2024 та 2025 роках нарахування індексації грошового забезпечення проведено відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік". Також, відсутні підстави для компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44, оскільки виплати спірних сум позивачеві ще не здійснено.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з 16 грудня 1999 р. по 24 квітня 2025 р. Листом № 49-303-2465/49-3-4 від 29 травня 2025 р. позивача повідомлено, що індексація грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 р. по 24 квітня 2025 р. здійснювалось йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо проведення індексації грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що в січні 2008 року збільшилося грошове забезпечення, тому даний місяць виступає як базовий для індексації грошового забезпечення, зокрема, в період з 01 грудня 2015 р. по 28 лютого 2018р. включно. Також, судом вказано, що оскільки розмір грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні із лютим 2018 року збільшився на суму, що є меншою суми індексації, яка склалася у березні 2018 року, то він має право на отримання індексації - різниці згідно приписів пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078. Крім того, суд вказав, що виплата нарахованих позивачу сум індексації грошового забезпечення має бути здійснена із компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 р. по 28 лютого 2018р. включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, слід зазначити наступне.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31 травня 2022 р. у справі № 380/7071/21 відносно того, що саме місяць, у якому збільшується посадовий оклад є базовим для нарахування індексації, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача, що базовими місяцями, які повинні враховуватися позивачу під час індексації грошового забезпечення є місяці, у яких було підвищено рівень грошового забезпечення за рахунок премії.
Також, Верховний Суд в постанові від 23 березня 2023 р. у справі №400/3826/21 дійшов висновку, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу (посадового окладу) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 р. №1294, тому його слід застосовувати до 01 березня 2018 р. - дати наступного підвищення доходу (посадового окладу), для здійснення обчислення індексації грошового забезпечення.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на індексацію грошового забезпечення з 01 грудня 2015 р. по 28 лютого 2018 р. включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині відсутності в позивача права на отримання індексації - різниці з 01 березня 2018 р. по 24 квітня 2025 р. відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р., яка набрала чинності з 01 березня 2018 р., затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Верховним Судом в постанові від 22 червня 2023 р. у справі №520/6243/22 та постанові від 04 квітня 2024 р. у справі №160/4155/22 вказано, що для визначення суми індексації у місяці підвищення тарифних ставок (березні 2018 року) необхідно взяти прожитковий мінімум 1 762,00 грн. та величину приросту споживчих цін 253,30%. Прожитковий мінімум необхідно помножити на величину приросту споживчих цін та поділити на 100 (1 762 грн. х 253,30 / 100 = 4 463,15 грн.). Для з`ясування питання про те, чи має особа право на індексацію згідно приписів пункту 5 Порядку №1078 з 01 березня 2018 р. необхідно з`ясувати, чи збільшився розмір її грошового забезпечення у березні 2018 р. в порівнянні із лютим 2018 року на суму, що є меншою суми індексації у березні 2018 р. (4 463,15 грн.)
В матеріалах справи наявна копія довідки, згідно якої розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 року складав - 9 493,00 грн., у березні 2018 року - 10 160,06 грн.
Отже, в березні 2018 року грошовий дохід позивача в порівнянні з лютим 2018 року збільшився на 667,06 грн. (10 160,06 грн. - 9 493,00 грн.)
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. - 667,06 грн. = 3 796,09 грн.
Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щомісячної індексації - різниці в розмірі 3 796,09 грн. з 01 березня 2018 р. по 31 грудня 2022 р. та з 01 січня 2024 р. по 24 квітня 2025 р. відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
Щодо періоду з 01 січня 2023 р. по 31 грудня 2023 р. слід зазначити, що пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у відповідній частині.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині відсутності підстав для здійснення позивачу компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, слід зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 р. затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються із грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються із грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку із виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби. Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку із виконанням обов`язків під час проходження служби.
Тобто, позивач має право на компенсацію втрати доходів, зокрема, індексації грошового забезпечення за періоди з 01 грудня 2015 р. по 28 лютого 2018 р., з 01 березня 2018 р. по 31 грудня 2022 р., з 01 січня 2024 р. по 24 квітня 2025 р., з якої підлягає сплаті податок з доходів фізичних осіб.
Оскільки суд першої інстанції помилкового зобов`язав відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2023 р. по 31 грудня 2023 р. та компенсувати йому за цей період втрату доходів за рахунок сплати податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування рішення суду першої інстанції у відповідній частині із прийняттям нового рішення у відповідній частині.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 р. в адміністративній справі №160/15977/25 - скасувати в частині, якою визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3 796,09 грн. в місяць за період з 01 січня 2023 р. по 31 грудня 2023 р. та компенсувати за цей період втрату доходів за рахунок сплати податку з доходів фізичних осіб, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 р. в адміністративній справі №160/15977/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 30 вересня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник