ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/168/25 Суддя (судді) першої інстанції: Рідзель О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чуприни О.В., суддів Безименної Н.В., Попової О.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2025 року ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області, орган пенсійного забезпечення, Управління), у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмову у здійсненні нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 адміністративний позов задоволено повністю:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням проведених виплат;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України подало до суду заяву від 24.11.2025 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №580/168/25, у відповідності до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс), шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 92 000,00 гривень.
Необхідність звернення до суду із вказаною заявою мотивує тим, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у цій справі відповідачем проведено перерахунок пенсії, втім виплату нарахованої доплати різниці пенсії в сумі 92 000,00 гривень не здійснено.
Оскільки орган пенсійного забезпечення, як суб`єкт владних повноважень не виконав рішення суду у цій справі в частині виплати пенсії протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили (15.03.2025), то необхідно змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Черкаській області пенсію в сумі в сумі 92 000,00 гривень.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 заяву Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення суду задоволено.
Змінено спосіб та порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №580/168/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову суму у розмірі 92000,00 грн (дев`яносто дві тисячі гривень 00 коп.).
Суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021, в результаті якого утворилася заборгованість з виплати у сумі 92 000,00 гривень, котра, однак, не виплачена протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити Київському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у повному обсязі.
Вказану позицію обґрунтовує тим, що зміна встановленого судом у рішенні, що набрало законної сили, зобов`язання боржнику провести нарахування та виплату пенсії на стягнення конкретної суми коштів полягає у зміні результату вирішеного спору, у тому числі виходу за межі заявлених позовних вимог та порушує встановлений порядок відновлення порушеного права позивача.
ОСОБА_1 не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відтак у силу частини 4 статті 304 КАС України відсутність останнього не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
За статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення, суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).
Порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення встановлений статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина 2 статті 378 КАС України).
За змістом частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Приписами частини 4 статті 378 КАС України унормовано, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Під встановленням способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Таким чином, суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Разом з тим, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Водночас слід зауважити, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі №П/811/269/17.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII (надалі по тексту також - Закон №1404-VIII) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 за №4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині 1 цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Законом України від 21.11.2024 за №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", який набрав чинності 19.12.2024, внесено зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини 1, частини 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону України від 21.11.2024 за №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при тому зміна способу і порядку виконання судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідної виплати.
Так, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №580/168/25, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням проведених виплат, набрало законної сили 15.03.2025.
Сторонами визнається та не заперечується обставина проведення Управлінням перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №580/168/25.
Згідно з постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.04.2025 відкрито виконавче провадження за №77656819 на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа №580/168/25 від 21.03.2025, виданого Черкаським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням проведених виплат (а.с.59).
Як слідує зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.04.2025 за №2300-0801/5-30228, на виконання зазначеного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії та нараховано суму доплати в розмірі 92 000,00 гривень, яка включена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Серед іншого, також повідомлено, що виплата стягувачу нарахованої доплати буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат у порядку черговості (а.с.60).
Отже, позивачу нараховано доплату в сумі 92 000,00 гривень, що утворилась під час виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №580/168/25.
Однак, виплату вказаної суми Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача не здійснило, що свідчить про неповне виконання рішення суду боржником, а саме у частині виплати суми нарахованої пенсії в сумі 92 000,00 гривень на користь стягувача.
В спірному випадку має місце факт невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, як суб`єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №580/168/25, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, з 19.12.2024 положення частини 3 статті 378 КАС України на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 за №4094-IX були доповнені абзацом другим такого змісту: "Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.".
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
З цього приводу Верховний Суд зазначив, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення, а також усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.
Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
Доводи ГУ ПФУ в Черкаській області про те, що зміна способу і порядку виконання судового рішення, запропонована заявником, фактично змінить по суті рішення, оскільки буде змінено обраний спосіб захисту прав позивача, суд відхиляє, оскільки Управлінням не враховано змін внесених Законом України від 21.11.2024 за №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", який набрав чинності 19.12.2024 до статті 378 КАС України.
Слід зазначити, що сума доплати пенсії в розмірі 92 000,00 гривень самостійно нарахована пенсійним органом на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №580/168/25. В даному випадку відсутній спір між сторонами про розмір нарахованої доплати. Зазначена пенсійна виплата може бути стягнута з пенсійного органу у порядку застосування судом інституту зміни способу і порядку виконання судового рішення на підставі імперативної норми абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України.
Натомість покликання Управління на висновки Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 11.11.2014 (справи №21-394а14, №21-475а14), від 25.11.2014 (справа №21-506а14), від 13.01.2015 (справа №21-604а14), від 17.02.2015 (справа №21-622а14), від 14.04.2015 (справа №21-78а15), колегія суддів вважає нерелевантними до обставин цієї справи, оскільки такі не враховують вищеописані законодавчі зміни до Кодексу адміністративного судочинства України в частині положень, що стосуються зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Суд враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Крім того, у пункті 60 рішення "Helle v. Finland" (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Поруч із цим, в силу вимог частини 3 статті 308 Кодексу, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 1, 2 статті 308 КАС України).
У розглядуваній ситуації суд першої інстанції, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, обґрунтовано врахував наступне: оскільки орган пенсійного забезпечення (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії в сумі 92 000,00 гривень, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належало змінити на підставі абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача).
Наведені в апеляційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав уважати, що ним неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За приписами частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення її без змін.
Відповідно до статті 139 КАС України новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії, - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №580/168/25, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Чуприна О.В.
Суддя Безименна Н.В.
Суддя Попова О.Г.