ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/11693/26
УХВАЛА
05 жовтня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Осіпової О.О.,
суддів - Златіна С.В., Воловика С.В.,
перевіривши апеляційну скаргу ГУ ПФУ в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ГУ ПФУ в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 у справі № 320/11693/26.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2026 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 у справі № 320/11693/26 - залишено без руху та надано апелянту строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
Копію зазначеної ухвали суду апелянтом отримано в електронному кабінеті системи «Електронний суд» 02.09.2026 19:04.
На виконання зазначеної ухвали від 02.09.2026 апелянтом подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано посиланнями на територіальну розгалуженість Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, особливості організації документообігу, порядок реєстрації документів у системі електронного документообігу, особливості доступу працівників до електронних пенсійних справ та електронної пошти, а також ведення бойових дій на території України як на підстави поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Щодо строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, процесуальним законом чітко визначено як строки апеляційного оскарження, так і умови, за яких пропущений строк може бути поновлений судом. При цьому обов`язок доведення поважності причин пропуску такого строку покладається на особу, яка звертається із відповідною заявою.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено 22.05.2026, тоді як апеляційну скаргу подано 07.08.2026, тобто після закінчення встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Суд зазначає, що відповідно до статей 44, 295, 298 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема щодо дотримання строків апеляційного оскарження та належного оформлення апеляційної скарги.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі щодо своєчасного подання апеляційної скарги.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі № 380/19423/21.
У поданому клопотанні апелянт посилається на територіальну розгалуженість Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Однак зазначені доводи не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки стосуються внутрішньої організації діяльності апелянта та самі по собі не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги.
Апелянтом не зазначено, яким саме чином територіальна розгалуженість Головного управління перешкодила своєчасному отриманню, опрацюванню та оскарженню рішення суду у цій справі.
Також апелянт посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» щодо порядку реєстрації документів у системі електронного документообігу. Водночас наведені обставини не підтверджують наявності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду.
Більше того, як зазначає сам апелянт, вхідні документи реєструються у день їх надходження, а створювані документи - у день їх підписання або затвердження. Отже, наведені апелянтом положення свідчать про наявність визначеного порядку отримання та опрацювання документів, а не про неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії.
При цьому апелянтом не наведено конкретних обставин, які б свідчили про порушення встановленого порядку документообігу, затримку надходження оскаржуваного рішення до відповідальних працівників або інші об`єктивні причини, які безпосередньо унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
Посилання апелянта на особливості доступу працівників територіальних органів Пенсійного фонду України до електронних пенсійних справ та електронної пошти також не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на апеляційне оскарження.
Апелянтом не надано доказів того, що протягом установленого строку на апеляційне оскарження відповідні працівники були позбавлені доступу до необхідних інформаційних ресурсів, засобів електронного зв`язку або інших технічних можливостей для підготовки та подання апеляційної скарги. Сам по собі порядок доступу працівників до відповідних інформаційних ресурсів не може вважатися об`єктивною та непереборною перешкодою для дотримання процесуального строку.
Крім того, апелянт посилається на ведення бойових дій на території України, які становлять загрозу для життя та здоров`я людини. Однак наведене посилання має загальний характер та не містить конкретних відомостей про те, які саме обставини, пов`язані з веденням бойових дій, виникли протягом строку на апеляційне оскарження та об`єктивно перешкоджали апелянту своєчасно подати апеляційну скаргу.
Апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок бойових дій було пошкоджено приміщення установи, втрачено документи, припинено роботу відповідного структурного підрозділу, відсутній доступ до засобів зв`язку або електронних інформаційних систем чи виникли інші обставини, які б об`єктивно унеможливлювали вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений строк.
Сам по собі факт ведення бойових дій на території України не свідчить про автоматичну неможливість усіх суб`єктів владних повноважень здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Для поновлення строку необхідно встановити наявність конкретних обставин, які безпосередньо вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, чого у цьому випадку апелянтом не доведено.
Суд також враховує, що в самому клопотанні апелянт зазначає, що поважними можуть бути причини, які безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальної дії у визначений строк, виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, виникли протягом строку, який пропущено, та підтверджуються належними і допустимими доказами.
Водночас наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області обставини не відповідають зазначеним критеріям, оскільки не підтверджують існування конкретної об`єктивної перешкоди для своєчасного подання апеляційної скарги.
Суд наголошує, що наведення загальних обставин щодо організації роботи державного органу, порядку документообігу, доступу працівників до електронних ресурсів та загальної ситуації, пов`язаної з веденням бойових дій, без встановлення їх безпосереднього впливу на можливість вчинення конкретної процесуальної дії не може бути достатньою підставою для поновлення процесуального строку.
Суд також враховує, що інститут процесуальних строків спрямований на забезпечення принципу правової визначеності та стабільності судових рішень. Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження за відсутності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду суперечило б принципу рівності учасників процесу та створювало б необґрунтовані процесуальні переваги для суб`єкта владних повноважень.
За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними у розумінні ст. 121 КАС України, а тому підстави для його поновлення відсутні. У зв`язку з цим у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 34, 121, 248, 256, 298, 299 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 у справі № 320/11693/26 - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 у справі № 320/11693/26 - відмовити.
Роз`яснити скаржнику, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для його поновлення не позбавляє його права на звернення до суду касаційної інстанції у випадках та порядку, визначених КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.
Суддя-доповідач О.О. Осіпова
Суддя С.В. Златін
Суддя С.В. Воловик