ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/10901/26
УХВАЛА
05 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-ЕКСПОРТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМ-ЕКСПОРТ» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу відповідача, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не долучено квитанцію про сплату судового збору.
Згідно з п. п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання адміністративного позову), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року складав 3028 грн. 00 коп.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 4 542 (3028*150%*).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Крім того, статтею 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Матеріали справи свідчать, що апелянт оскаржує рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року.
Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду та зазначає, що причиною пропуску строку стало повернення його апеляційної скарги через несплату судового збору.
Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-ЕКСПОРТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала (суддя-доповідач Грибан І.О.).
Із апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Київській області звернулося повторно до суду 18 серпня 2026 року.
Отже, повторно із апеляційною скаргою відповідач звернувся більш ніж через місяць, після повернення первинно поданої апеляційної скарги.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
При цьому, слід звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто, у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
З огляду на викладене, апелянт повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати докази на їх підтвердження
Вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали
У зв`язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 4 542,60 грн., а також подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження та надати докази на їх підтвердження.
Керуючись ст. ст. 132, 169, 298 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДПС у Київській області десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Вівдиченко Т.Р.