П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/7652/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
05 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стависька, 65" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стависька 65" до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Могилів-Подільської міської ради Вінницької області щодо прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стависька, 65" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування відповідно до клопотання №11-35/98 від 17.05.2023 та рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/8093/24 від 26.11.2024;
- зобов`язати Могилів-Подільську міську раду Вінницької області розглянути клопотання та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по вул. Стависька,65, м. Могилів-Подільський Вінницької області, площею 0,5054 га, кадастровий номер кадастровий номер [номер приховано]:00:004:1494 із категорії земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та передачі її об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Стависька,65» у постійне користування, код ЄДРПОУ 40118130.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2026 закрито провадження у адміністративній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, оскільки заявлені позовні вимоги обґрунтовані виключно обставинами виконання судового рішення у справі №120/8093/24 та зводяться до незгоди позивача з діями відповідача, вчиненими на виконання зазначеного рішення суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованого закриття провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підставою для звернення з даним позовом став новий юридичний факт, який виник вже після набрання законної сили рішенням у попередній справі. Таким новим юридичним фактом є повторний розгляд питання міською радою та не затвердження проєкту землеустрою. Виникнення цього нового юридичного факту повністю змінює підстави та предмет позову. Предметом оскарження у цій справі є оцінка законності саме нових дій/бездіяльності/рішення міської ради, які не були і не могли бути предметом дослідження у попередній судовій справі. Підставою позову є правові та фактичні обставини, що склалися навколо нового голосування міської ради щодо проєкту землеустрою, які відбулися в інший проміжок часу та за інших умов.
Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №120/8093/24, яке набрало законної сили, Могилів-Подільську міську раду Вінницької області зобов`язано повторно розглянути клопотання ОСББ «Стависька, 65» про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду.
Позивач зазначає, що підставою для звернення до суду із новим позовом стала та обставина, що відповідач ухиляється від прийняття рішення у відсутність визначених законодавством підстав для відмови у його затвердженні, як було вказано у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/8093/24 від 26.11.2024. Протиправна бездіяльність відповідача змусила звернутися позивача до суду із новим позовом.
Позивач вважає, що міська рада у відсутність правових підстав ухиляється від затвердження проекту із землеустрою, і це підтверджено протоколом засідання від 13 жовтня 2025 року та підготовленим проєктом, який було винесено на голосування сесії міської ради.
Так, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №120/8093/24 відповідачем було винесено відповідне питання на розгляд пленарного засідання Могилів-Подільської міської ради 13.10.2025, однак проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів депутатів.
Крім того, позивач зазначає про перебування вказаного рішення на примусовому виконанні, про накладення державним виконавцем штрафів на міського голову за невиконання судового рішення, а також вказує, що міська рада, всупереч висновкам суду, повторно не затвердила проєкт землеустрою за відсутності визначених законом підстав для відмови.
Відтак, позивач фактично оспорює дії та бездіяльність відповідача, вчинені під час виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі № 120/8093/24, а також вважає порушеними права, підтверджені зазначеним судовим рішенням.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.
Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 638/643/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 808/2291/16, від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а, від 29 листопада 2019 року у справі № 805/5043/15-а, від 20 лютого 2020 року у справі № 15/6834/15 та від 18 лютого 2022 року у справі № 520/3601/19.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому законом.
Згідно із ч.1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», суд вправі здійснювати судовий контроль за виконання судового рішення.
Разом з цим, наявність вказаних механізмів примусового виконання рішення суду та судового контролю за виконанням судового рішення у межах якого не передбачано можливості подання окремого позову, предметом якого є фактичне спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Застосовуючи наведені нори та висновки у контексті обставин даної справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення у справі №120/8093/24 порушувались його права, свободи чи інтереси, то він мав би звернутися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.
Отже, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у справі №120/8093/24, не можуть розглядатися в окремому судовому провадженні.
Відтак, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об`єкту порушеного права. При розгляді позовних вимог позивача стосовно фактичного невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18), від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а (№ 11-1193апп18) та Верховного Суду у постановах від 21 серпня 2019 року у справі №295/13613/16-а, від 26 травня 2020 року у справах №522/5265/17, №522/1828/17.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше.
При зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.
Підставою звернення позивача до суду стало те, що на виконання вказаного судового рішення відповідачем було винесено питання на розгляд сесії міської ради 13.10.2025, однак проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів депутатів. Позивач вважає, що такими діями відповідач фактично ухиляється від виконання рішення суду у справі №120/8093/24, оскільки, на його думку, за відсутності визначених законом підстав для відмови міська рада повинна була прийняти рішення про затвердження проєкту землеустрою.
Таким чином, заявлені позовні вимоги обґрунтовані виключно обставинами виконання судового рішення у справі №120/8093/24 та зводяться до незгоди позивача з діями відповідача, вчиненими на виконання зазначеного рішення суду.
З урахуванням наведеного у сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно із пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення суду.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стависька, 65" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.