Справа № 274/8205/25 Провадження № 2/0274/1116/26 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2026 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б. за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю. О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклуб" до ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи, спростування недостовірної інформації та зобов`язання її спростувати,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроклуб" звернулась до суду з указаним позовом, у якому просить визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_1 у соціальній мережі TikTok (за вищезазначеними посиланнями), що містить обвинувачення у крадіжках, шахрайстві, фінансових махінаціях, зловживанні владою, отриманні коштів від водіїв та пасажирів, а також інші принизливі твердження щодо ОСОБА_3 та ТОВ «Євроклуб», та зобов`язати відповідача видалити відеозаписи, оприлюднити спростування зазначеної недостовірної інформації у формі відеозвернення на тих самих сторінках TikTok, де була розміщена оспорювана інформація, із наступним текстом:
«Я, ОСОБА_1 , підтверджую, що інформація, поширена мною у відеозверненнях щодо ОСОБА_4 , керівника компанії «Євроклуб», про крадіжку коштів, фінансові зловживання у розмірі 200 000 євро/доларів, шахрайські дії, відправку на фронт та наміри переоформити фірму, є недостовірною, неправдивою та такою, що не відповідає дійсності. Я прошу вибачення за завдану шкоду репутації ОСОБА_5 та ТОВ «Євроклуб».
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 опублікував у соціальній мережі TikTok ряд відеоматеріалів та звернень, що містять завідомо недостовірні та наклепницькі відомості про керівника ТОВ «Євроклуб» - ОСОБА_3 , а також про діяльність самого підприємства.
Поширена інформація є неправдивою, нічим не підтверджена та містить прямі, тяжкі звинувачення в протиправних діях, які необхідно негайно спростувати. До цієї інформації належать наступні твердження у відеозаписах, а саме:
« ОСОБА_6 ... грабує в повному масштабі. За три роки... вкрала у водіїв около десь 200 000 доларів, євро.»
«Мене ця ОСОБА_6 обікрала десь до около до 200 000 гривень.»
«Вона [ ОСОБА_6 ]... купляє 50, 60 нових автобусів [за рахунок вкрадених грошей].»
«За кордони платять водії 3 000 євро з кожного автобуса. [...] Реально цього штрафу нема, а 3 000 євро знімає з каждого автобуса.»
«Зняла в нас 17 000 [грн] з водіїв» за пасажира, який не прийшов на вокзал.
«Получає повну каску людина і плюс вичітує з водіїв гроші додатково.»
« ОСОБА_6 запугує СБУ і вищестоящі органи всіх водіїв під час масштабної війни і отправляє всі на фронт.»
«Вона не счітає ні за людей, ні за водіїв, просто як фантіки.»
«Людина... зразу пролетіла в Україну для того, щоб оформити фірму на другу людину [...] Хоче опустити кінці в воду.»
«[Вона] розказує, що 'на передок поїдеш, на ОСОБА_7 , на Донецьк, на ОСОБА_7 поїдеш', кричить в групі і всяко разного обзиває водіїв.»
Отже, у публікаціях Відповідач поширює твердження про нібито вчинення ОСОБА_3 тяжких злочинів: крадіжок, шахрайства, фінансових махінацій, а також відповідачем вказуються образливі висловлювання, які принижують честь, гідність і ділову репутацію як особи, так і юридичної особи ТОВ «Євроклуб».
01.11.2025 ТОВ «Євроклуб» направило на адресу відповідача письмову претензію №31/10 від 31.10.2025 «про негайне припинення поширення недостовірної інформації та її спростування».
Згідно з довідкою ф.20 AT «Укрпошта», лист повернувся відправнику з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, відповідач лист не отримав та не виконав вимоги, викладені у претензії. Додатково відповідача було сповіщено в приватних повідомленнях.
Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
23.01.2026 ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 25.02.2026.
25.02.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України, суд постановив відкласти судове засідання на 01.04.2026.
01.04.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України, суд постановив відкласти судове засідання на 28.04.2026 за клопотанням відповідача.
28.04.2026 у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, в подальшому клопотав про необхідність їх уточнення та відкладення розгляду справи.
28.04.2026 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України, оголошено перерву до 20.05.2026.
13.05.2026 на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, у редакції від 12.05.2026.
Ухвалою суду від 20.05.2026 у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклуб" про уточнення позовних вимог від 12.05.2026 - відмовлено.
20.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити в позові у повному обсязі з підстав необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.
ОСОБА_1 пропрацював водієм на ТОВ «Євроклуб» під керуванням ОСОБА_8 біля трьох років і постійно мав проблеми з недоплатами за виконані рейси по перевозці громадян за кордон, а також неодноразовими залякуваннями знайомствами в СБУ з натяком на створення проблем у житті, як ОСОБА_9 , так і іншим водіям, які працювали на даному підприємстві. Зазначені факти можуть підтвердити водії, які на той період працювали водіями у Товаристві: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . На даний час ОСОБА_1 позбавлений технічної можливості користуватись або входити на свій акаунт на вебсайті ТікТок.
Зазначив, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал.
Ухвалою суду від 14.07.2026 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання 27.07.2026 та подальших судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку.
У судове засідання повідомлений належним чином про розгляд справи представник позивача не з`явився, надіслав заяву про відкладення судового засідання.
Протокольною ухвалою від 22.09.2026 у задоволенні клопотання представника позивача відмовлено як необґрунтованому.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві. Відповідач також повідомив, що працював у позивача. У ТікТок ділився розповідями щодо своєї роботи у цьому ТОВ, які були там порушення. Видалив дописи, коли з суду отримав позовну заяву.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 28 Конституції України регламентовано, що кожен має право на повагу до його гідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Частиною 2 зазначеної статті Закону передбачено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведеності їх правдивості.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у п. 4 своєї постанови від 27 лютого 2009 року № 1, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ за № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
Способи судового захисту гідності та честі передбачені ст. ст. 16, 277 Цивільного кодексу України.
У п. 19 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, вказано, що таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Позивачем до позовної заяви долучено флеш - носій, на якому містяться сім відеозаписів, на яких ОСОБА_1 опублікував у соціальній мережі TikTok ряд відеоматеріалів та звернень, що містять завідомо недостовірні та наклепницькі відомості прокерівника ТОВ «Євроклуб» - ОСОБА_3 , а також про діяльність самого підприємства.
У судовому засіданні досліджено твердження відповідача у відеозаписах, наданих позивачем, а саме:
« ОСОБА_6 ... грабує в повному масштабі. За три роки... вкрала у водіїв около десь 200 000 доларів, євро.»
«Мене ця ОСОБА_14 обікрала десь до около до 200 000 гривень.»
«Вона [ ОСОБА_6 ]... купляє 50, 60 нових автобусів [за рахунок вкрадених грошей].»
«За кордони платять водії 3 000 євро з кожного автобуса. [...] Реально цього штрафу нема, а 3 000 євро знімає з каждого автобуса.»
«Зняла в нас 17 000 [грн] з водіїв» за пасажира, який не прийшов на вокзал.
«Получає повну каску людина і плюс вичітує з водіїв гроші додатково.»
« ОСОБА_6 запугує СБУ і вищестоящі органи всіх водіїв під час масштабної війни і отправляє всі на фронт.»
«Вона не счітає ні за людей, ні за водіїв, просто як фантіки.»
«Людина... зразу пролетіла в Україну для того, щоб оформити фірму на другу людину [...] Хоче опустити кінці в воду.»
«[Вона] розказує, що 'на передок поїдеш, на ОСОБА_7 , на Донецьк, на ОСОБА_7 поїдеш', кричить в групі і всяко разного обзиває водіїв.»
Позивач стверджує, що у публікаціях відповідач поширює твердження про нібито вчинення ОСОБА_3 тяжких злочинів - крадіжок, шахрайства, фінансових махінацій, а також Відповідачем вказуються образливі висловлювання, які принижують честь, гідність і ділову репутацію як особи, так і юридичної особи ТОВ «Євроклуб».
В судовому засіданні були допитані свідки.
Так, свідок ОСОБА_12 , повідомив, що працював разом із відповідачем, і дійсно були нарікання серед водіїв на позивача. І у нього було багато питань до керівника ТОВ "Євроклуб", а це нелюдські вимоги до роботи, були залякування. Те що викладав у мережі відповідач, він викладав про наболіле.
Свідок ОСОБА_10 , повідомив, що працював у ТОВ "Євроклуб", підтвердив, що був так само негативний досвід роботи як у відповідача. Постійно були штрафи. Відомо про відео, але особисто він їх не бачив.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Вирішуючи спір про визнання поширеної інформації недостовірною, суд має дотримати баланс необхідності втручання в процес реалізації особою права на свободу вираження поглядів.
Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їхню правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору.
Судом встановлено, що позивач визначив предметом спростування інформації, викладеної відповідачем у соціальній мережі TikTok.
Предметом доказування у цій справі є наявність/відсутність оціночних суджень, думок, переконань, критичної оцінки певних фактів і недоліків та/або фактичних тверджень у поширеній інформації.
Матеріалами справи встановлено наявність між сторонами неприязних відносин, відповідачем як колишнім працівником позивача.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Оцінюючи зміст й направленість оспорюваних висловлювань відповідача, суд вважає, що останні носять саме оціночний, а не стверджувальний характер суджень і не свідчать про приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.
Під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, які підтверджують, що відповідач вчинив дії, які принижують ділову репутацію позивача.
Зокрема зазначені висловлювання є суб`єктивними оцінками та відображають ставлення відповідача до дій позивача, а не конкретні перевірювані факти.
За таких обставин позивач не довів наявності передбачених законом підстав для захисту честі, гідності та ділової репутації, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити щодо частини позовних вимог з цих підстав.
Позовні вимоги про зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію стосовно нього, яка була поширена задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від позовних вимог про визнання інформації стосовно позивача недостовірною і такою, що принижує його гідність і честь, у задоволенні яких судом відмовлено.
Окрім того, суд зазначає, що у судовому засіданні встановлено, що вказані відеозаписи видалені зі сторінки відповідача у соціальній мережі TikTok.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклуб" (в редакції від 12.05.2026) до ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи, спростування недостовірної інформації та зобов`язання її спростувати.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні уточнених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклуб" (в редакції від 12.05.2026) до ОСОБА_1 про захист ділової репутації юридичної особи, спростування недостовірної інформації та зобов`язання її спростувати - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроклуб", місцезнаходження: вул. Василя Стуса, 9/89, м. Київ, код ЄДРПОУ 30368828.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА