Справа № 276/876/26
Провадження по справі 2/276/733/26
У Х В А Л А
05 жовтня 2026 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Семенюка А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Хорошівського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
01.10.2026 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про надання додаткового строку на примирення терміном два місяці, мотивуючи це бажанням зберегти сім`ю та наявністю двох неповнолітніх дітей.
Суд, дослідивши матеріали справи та заявлене клопотання, доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Ухвалою суду від 03.06.2026 року сторонам вже надавався строк для примирення тривалістю чотири місяці, який виявився безрезультатним.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад цивільного судочинства.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду у справі про розірвання шлюбу суд зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Згідно правової позиції Верховного Суду (постанова від 08.03.2023 р. у справі N 127/16963/22) «заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ».
З позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 категорично наполягає на розірванні шлюбу. З 30 вересня 2023 року він перебуває на військовій службі, під час якої створив нову сім`ю з іншою жінкою, від якої має новонароджену дитину.
Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Враховуючи категоричне небажання позивача зберігати шлюбно-сімейні відносини з відповідачем, факт створення ним іншої сім`ї, а також те, що сторонам вже надавався значний час для примирення, суд приходить до висновку, що надання додаткового строку матиме суто формальний характер, призведе до безпідставного затягування розгляду справи та суперечитиме інтересам позивача.
Керуючись ст. 240, 258, 260 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання додаткового строку на примирення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено та підписано суддею 05.10.2026.
Суддя А.С. Семенюк