РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року, місто Звягель Житомирської області
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.
позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
(Справа № 285/4539/26, провадження у справі № 2/0285/2877/26)
розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини до досягнення повноліття.
В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачкою ОСОБА_2 вони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наданий час дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні. Відповідачка проживає окремо. В добровільному порядку матеріальну допомогу дитині не надає.
У встановлені законом та судом строки відзив на позовну заяву не надходив.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що наданий час проживає окремо. Разом з тим вказує на те, що приймає участь в утриманні дитини. Купує їй речі та надає матеріальну допомогу в добровільному порядку.
Представник відповідачки в судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки відповідачка не ухиляється від утримання дитини та в добровільному порядку надає матеріальну допомогу.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Вислухавши усні пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали в справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 являється батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 /а.с.5/.
Дитина наданий час проживає разом з позивачем та перебуває на його утриманні, що в судовому засіданні визнано сторонами.
Крім того, з довідки №1198 від 08.08.2025 р., яка видана Службою у справа жітей Звягельської міської рада, вбачається, що дитина ОСОБА_5 проживає разом з позивачем та ним виховується /а.с.3/.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3ст. 181 СК України).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статей 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.
Закон визначає аліменти саме як кошти, що необхідні та достатні для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону матеріально утримувати дитину до повноліття зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що вони не можуть домовитися між собою в добровільному порядку щодо способів утримання дитини, а також щодо розміру аліментів.
Отже, виходячи з вищевстановлених обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Приходячи до висновку про часткове задоволення позову, суд врахував, що наданий час дитина перебуває на утриманні позивача, згоди щодо її утримання між сторонами не досягнутою, доказів, що відповідачка має регулярний заробіток та регулярно надає матеріальну допомогу та її розмір, матеріали справи не містять.
Таким чином, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів дитини, суд вважає за необхідне визначити аліменти на дитину до досягнення нею повноліття у мінімальному гарантованому розмірі визначеному законом, що складає не менше 50% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, починаючи з дня звернення до суду з позовом.
Також, враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідачки на підставі ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути на користь держави судовий збір.
Керуючись ст. ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини щомісячно, починаючи з 21.07.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп на користь держави.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 05.10.2026 року.
Головуючий