Справа № 355/2412/26
Провадження № 2-о/355/94/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Цирулевської М. В.,
за участю секретаря судового засідання Харченка С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції заявниці.
ОСОБА_1 (надалі також заявниця, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті.
Заявлені вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 .
Факт родинних відносин із померлим ОСОБА_2 і ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 19.07.1994 Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Донецька.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Причина смерті відповідно до довідки від 25.07.2026 № С-17137 - внутрішньомозковий крововилив у стовбур головного мозку та набряк мозку.
Відтак, батько заявниці помер на тимчасово окупованій території.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 породжує для заявниці юридичні наслідки, оскільки це необхідно для проведення державної реєстрації смерті та отримання відповідного документа, свідоцтва про смерть, згідно із чинним законодавством України, для прийняття спадщини.
ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.
29 вересня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , за підписом представника заявниці, адвоката Касьяна Сергія Миколайовича (а.с. 1-3).
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 29.09.2026 відкрито провадження в означеній справі, судове засідання призначено на 30.09.2026 (а.с. 20).
Копії ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено учасникам справи, а заінтересованій особі - також копію заяви з копіями доданих до неї документів.
У судове засідання 30.09.2026 учасники справи не з`явилися. Жодних заяв та/або клопотань від учасників справи не надходило.
З огляду на зміст факту, який просить встановити заявниця, та сукупність обставин, що підлягають з`ясуванню для його встановлення, зважаючи, що стороною заявниці не подано клопотання про розгляд справи без участі заявниці та/або її представника, з огляду на те, що від заінтересованої особи не надано пояснень щодо поданої заяви, ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 30.09.2026 розгляд справи відкладено на 05.10.2026 (а.с. 23).
01.10.2026 до суду через систему «Електронний суд» представником заявниці, адвокатом Касьяном С. М. подано клопотання про долучення до матеріалів судової справи двох відеозаписів похоронної процесії, які підтверджують факт смерті та захоронення ОСОБА_2 . Крім того, представник заявниці просив здійснювати судовий розгляд справи без участі ОСОБА_1 та представника заявниці.
У судове засідання 05.10.2026 учасники справи не з`явилися. Інших заяв та/або клопотань від учасників справи не надходило.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 19.07.1994 Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Донецька (а.с. 8), підтверджується факт народження ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьк. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Заявниця ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа 21.04.2022, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 . Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 21.04.2022 № 6336-7000946251, виданою відділом надання адміністративних послуг Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (а.с. 7).
Згідно із копіями свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 12) та довідки про причину смерті № С-17137 від 25.07.2026 (а.с. 11) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк. Причина смерті - внутрішньомозковий крововилив у стовбур головного мозку та набряк мозку.
До письмових доказів заявниця надала фотографії місця поховання ОСОБА_2 із фотофіксацією надгробного хреста на могилі батька заявниці, а також відеозаписи похоронної процесії (а.с. 13-15).
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин. Висновки Верховного Суду при розгляді спорів із релевантними правовідносинами.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пункт 8 частини 1 статті 315 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 49 ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. Смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі яких здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» від 08.08.2006 № 545.
Підпунктами 1, 6, 7, 9 розділу ІІІ глави 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 №3307/5), встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (надалі також лікарське свідоцтво про смерть); рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
За змістом статті 1, частин 1, 2 статті 4, частини 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.
Вирішуючи справу (під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України), суд, в тому числі, бере до уваги постанову Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа № 664/2171/16-ц), практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні в справі «Кіпр проти Туреччини», де ЄСПЛ зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, м. Донецьк Донецької міської територіальної громади віднесено 07.04.2014 до тимчасово окупованих РФ територій України.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, судом береться до уваги інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», в якому містяться роз`яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.
V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.
Місто Донецьк Донецької міської територіальної громади, в якому проживав та помер ОСОБА_2 , батько заявниці, віднесено до тимчасово окупованих РФ територій України.
Заявницею, на підтвердження обставин та факту смерті батька, надані документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України.
Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті особи, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про смерть та довідці медичного характеру як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території, зафіксувала факт смерті особи.
Таким чином, суд оцінює копії документів про смерть особи, які видані органами окупаційної влади, як доказ, оскільки розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території є істотно обмеженими, крім того, такі документи за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах ДРАЦС Міністерства юстиції України, в той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо. Не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на тимчасово окупованій території, в порядку, не передбаченому законом України.
Реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, що є підставою для ухвалення рішення про встановлення факту смерті особи в певний час.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в листі від 22.04.2021 №985/0/208-21 зазначив, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Встановлення факту смерті батька має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану України факту його смерті та видачі свідоцтва про смерть, для оформлення спадщини.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявницею доведено, що встановлення юридичного факту є її безпосереднім обов`язком як громадянина України, в іншому, окрім судового, порядку реалізувати вказане право заявниця не має можливості, у зв`язку із чим суд доходить висновку, що заява про встановлення факту смерті є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини 2 статті 319 ЦПК України рішення у цій справі є підставою для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: м. Горлівка, Донецька область, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк (причина смерті: внутрішньомозковий крововилив у стовбур головного мозку та набряк мозку).
Відповідно до частини 4 статті 317 ЦПК України рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Від сплати судового збору заявниця звільнена на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265, 319 ЦПК України, на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: м. Горлівка, Донецька область, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк.
Судові витрати відносяться за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Повне судове рішення складено 05.10.2026.
Дані відносно заявниці:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_3
РНОКПП: НОМЕР_3
АДРЕСА_1 .
Дані відносно заінтересованої особи:
Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
ЄДРПОУ: 19420791
вул. Центральна, 27, селище Баришівка, Броварський район, Київська область, 07501.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА