Ухвала № 140330045 у справі № 331/5792/26 від 24.08.2026

справа № 331/5792/26

провадження № 2/361/5197/26

УХВАЛА

Іменем України

24 серпня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

06 липня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 40351 від 26 липня 2021 року в розмірі 13400,00 грн.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 13 липня 2026 року матеріали справи передано за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.

В ухвалі зазначено, що відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру та реєстру територіальної громади міста Бердянська інформація про зареєстроване місце проживання відповідача відсутня, відповідач не має статусу внутрішньо переміщеної особи.

При цьому суд виходив із того, що пунктом 6.6 кредитного договору № 40351 від 26 липня 2021 року місцем його виконання визначено місцезнаходження товариства, а після відступлення права вимоги місцезнаходження ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, у зв`язку з чим дійшов висновку про підсудність справи Броварському міськрайонному суду Київської області на підставі частини восьмої статті 28 ЦПК України.

24 серпня 2026 року матеріали справи надійшли до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 серпня 2026 року справу передано судді Ведмідь Н.В.

Відповідно до частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною дев`ятою статті 28 ЦПК України встановлено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Таким чином, законодавець встановив спеціальне правило територіальної юрисдикції для випадків, коли встановити зареєстроване місце проживання або перебування відповідача неможливо.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивач зазначив місцем проживання відповідачки адресу: АДРЕСА_1 . Ця ж адреса зазначена у кредитному договорі, на підставі якого заявлено позов.

Інших відомостей щодо місця проживання або перебування відповідачки матеріали справи не містять.

Відсутність актуальних відомостей про зареєстроване місце проживання відповідачки сама по собі не є підставою для визначення територіальної юрисдикції за місцем виконання договору, якщо з матеріалів справи вбачається остання відома адреса відповідача, яка може бути використана для визначення підсудності відповідно до частини дев`ятої статті 28 ЦПК України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 травня 2026 року у справі № 199/15273/25, провадження № 61-4965св26, відповідно до якої у разі відсутності відомостей про актуальне зареєстроване місце проживання відповідача підлягає застосуванню частина дев`ята статті 28 ЦПК України, а остання відома адреса відповідача має значення для визначення територіальної юрисдикції справи.

Згідно з частиною восьмою статті 28 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Отже, зазначена норма встановлює альтернативну територіальну юрисдикцію та передбачає можливість пред`явлення позову за місцем виконання договору. При цьому вибір між передбаченими законом судами належить позивачу.

Із матеріалів справи не вбачається, що позивач при зверненні до суду обрав територіальну юрисдикцію за місцем виконання договору в м. Бровари. Навпаки, позов подано до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, з огляду на зазначену у позовній заяві адресу відповідачки у м. Бердянську.

За таких обставин передача справи до Броварського міськрайонного суду Київської області фактично призвела до зміни визначеного позивачем суду за правилами територіальної юрисдикції без встановлення передбачених законом підстав для такої зміни.

При цьому суд враховує, що Бердянський міськрайонний суд Запорізької області на цей час не здійснює правосуддя, а його територіальну юрисдикцію змінено на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

Таким чином, остання відома адреса відповідачки знаходиться на території, яка належить до територіальної юрисдикції Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.

Суд також враховує положення статті 32 ЦПК України, відповідно до якої спори між судами про підсудність не допускаються.

Разом з тим у даному випадку повернення матеріалів справи до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя не є спором між судами про підсудність, оскільки судом встановлено, що справа була направлена до Броварського міськрайонного суду Київської області помилково, без належного застосування спеціального правила, встановленого частиною дев`ятою статті 28 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19 виходив із того, що у випадку помилкового направлення справи до суду тієї самої інстанції суд, якому її направлено, може повернути справу адресанту, якщо така передача здійснена з порушенням правил юрисдикції; таке повернення не свідчить про виникнення спору між судами щодо підсудності.

Застосування цього підходу узгоджується і з положеннями статті 31 ЦПК України, відповідно до пункту 1 частини першої якої суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на зазначене суд вважає необхідним вирішити питання про направлення справи до суду, якому вона підсудна з урахуванням положень частини дев`ятої статті 28 ЦПК України.

Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Матеріали справи № 331/5792/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати за підсудністю до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ведмідь Н.В