Ухвала № 140330412 у справі № 370/3373/23 від 02.09.2026

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

02 вересня 2026 року Справа №370/3373/23

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Косенко А.В.,

із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в селищі Макарів Київської області у порядку загального позовного провадження справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Макарівської селищної ради про визнання протиправним рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом ОСОБА_4 , Макарівської селищної ради про визнання протиправним рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Макарівської селищної ради від 24 січня 1997 року №8 «Про приватизацію земельних ділянок громадянам», в частині, що стосується передачі у приватну власність гр. ОСОБА_5 безкоштовно земельну ділянку площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 для ведення особисто-підсобного господарства згідно Додатку №3 1 до рішення виконкому Макарівської селищної ради №8 від 24 січня 1997 року;

- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії III-КВ №073906, зареєстрований 26.06.1997 року за №97, в частині, яким посвідчується право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особисто-підсобного господарства;

- скасувати реєстрацію державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії III-КВ №073906 на ім?я ОСОБА_5 за №97 від 26.06.1997 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 жовтня 2011 року, серія АЕВ №910707, зареєстрованого за №3675, спадкова справа №370 на ім?я ОСОБА_4 в частині успадкування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особисто-підсобного господарства.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 19.02.2024 року вказану позовну заяву, після усунення недоліків за ухвалою суду від 22.12.2023 року, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. А також, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України.

12.03.2024 року у строк та у порядку, встановленому судом, представник відповідачки, адвокат Ганенко Р.А. подав до суду відзив на позовну заяву, який прийнятий судом та приєднаний до матеріалів справи.

19.03.2024 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив відповідачки ОСОБА_4 , яка прийнята судом та приєднана до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року у порядку вимог ст. 84 ЦПК України, витребувано від Макарівської державної нотаріальної контори (08001, Київська область, Бучанський район, смт Макарів, вул. Д. Ростовського, 66) належним чином засвідчену копію спадкової справи №370 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та відкладено підготовче засідання. Вказані докази не були надані на вимогу суду, оскільки передані на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву.

Тому, ухвалою суду від 10.10.2024 року витребувано від Київського обласного державного нотаріального архіву (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 86) належним чином засвідчену копію спадкової справи №370 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та відкладено підготовче засідання. Витребувані докази надійшли до суду 16.01.2025 року та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.06.2025 року провадження у вказаній справі було зупинене у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачки ОСОБА_4 , а саме провадження зупинене до 27.10.2025 року, тобто до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 та залучення до участі у справі правонаступників.

Ухвалою суду від 26.01.2026 року провадження у справі було відновлено та призначено підготовче засідання на 25.03.2026 року.

Ухвалою суду від 25.03.2026 у порядку вимог ст. 84 ЦПК України, витребувано від Макарівської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та відкладено підготовче засідання. Витребувані докази надійшли до суду 24.04.2026 року та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залучено до участі у справі в порядку процесуального правонаступництва замість померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачки ОСОБА_4 та відкладено підготовче засідання.

18.08.2026 року через підсистему «Електронний суд» від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява в якій остання просила: прийняти її відмову від позову та закрити провадження у справі. Разом з тим, зазначила, що наслідки закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову їй відомі та зрозумілі. Також просила розгляд цієї заяви здійснювати за її відсутності.

02.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідачів, адвоката Ганенка Р.А., надійшла заява, згідно якої останній не заперечував проти закриття провадження у справі, однак у відповідності до ч. 3 ст. 142 ЦПК України просив стягнути із позивачки на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

У підготовче засідання 02.09.2026 року учасники справи не з`явились. Про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином. Відповідно до ст.ст. 198, 223 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України), зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Статтею 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно із ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Таким чином, враховуючи, що відмова позивачки від підтримання позовних вимог є її процесуальним правом, провадження у даній справі підлягає закриттю у зв`язку із відмовою позивачки від позову. Підстав для неприйняття відмови від позовних вимог судом не встановлено. Крім того, відмова від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Щодо розподілу судових витрат.

Про закриття провадження у справі суд, в силу вимог ч. 2 ст. 255 ЦПК України, постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: ст. 141 ЦПК України (Розподіл судових витрат між сторонами) та ст. 142 ЦПК України (Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України. Отже, для стягнення компенсації здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, заявнику необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених учасником справи витрат, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому закриттям провадження у справі або залишенням його без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі закриття провадження у справі можливе саме у випадку необґрунтованості дій позивача, та звертала увагу, що сам по собі факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмету спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №640/1029/18, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №906/961/17, від 08.07.2020 у справі №810/3711/18).

Своєю чергою, ЦПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Тобто, ч. 5 ст. 142 ЦПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/ необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

Однак у даній справі стороною відповідача суду не надано доказів на підтвердження того, що дії позивачки при поданні позову та розгляді справи були необґрунтованими; не наведено, які саме необґрунтовані дії позивачки були нею здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.

Тому, понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 142, 198, 206, 247, 255, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Прийняти відмову позивачки ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Макарівської селищної ради про визнання протиправним рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Макарівської селищної ради про визнання протиправним рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

У задоволенні клопотання представника відповідачів, адвоката Ганенка Р.А. про стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, чи розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя А.В. Косенко