ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 300/3148/26 пров. № А/857/38659/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Димарчук Т.М.,
суддів - Москаля Р.М., Сала П.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі № 300/3148/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Віхерко Н.О., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 22.11.2025 щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 80% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 22.11.2025 з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивача посилається на те, що 16.03.2026 позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням грошового забезпечення за період проходження військової служби за період мобілізації. Водночас, при такому перерахунку пенсії, відповідачем протиправно зменшено відсотковий розмір пенсії до 70% грошового забезпечення замість 80%, що призвело до помилкового визначення розміру пенсії позивача.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 22.11.2025 щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 80% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 22.11.2025 з урахуванням виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що Головне управління здійснило призначення позивачу пенсії за вислугу років після його повторного звільнення зі служби 22.11.2025 та правомірно обчислило її у розмірі 70% сум відповідного грошового забезпечення. Згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2262-XII у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, максимальний розмір пенсії становив 70%, а відповідно до загальновизнаного принципу права, на який вказував Конституційний Суд України, закони не мають зворотної дії в часі. Саме з цієї підстави правові підстави для обрахувати позивачу пенсію за вислугу років у розмірі 80% сум грошового забезпечення відсутні. У матеріалах справи також наявні відомості, що позивач не звертався до Головного управління із відповідними письмовими заявами у встановленому порядку, а усні звернення не створюють обов`язку щодо призначення/перерахунку пенсії, отже, управління не вирішувало питання щодо перерахунку пенсії в розмірі 80%, і позивачем не доведено належними доказами протиправність рішень чи дій відповідача.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (а.с. 16).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 по справі №300/996/19 підтверджується, що основний розмір пенсії з моменту її призначення становив 80% грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, згідно з протоколом за пенсійною справою - [номер приховано] (Державна прикордонна служба України) від 07.04.2026, пенсія позивачу з 22.11.2025 розрахована із зменшенням відсоткового основного розміру пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 16).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внесені законодавчі зміни щодо обмеження максимального розміру пенсії у відсотках стосуються виключно порядку її первинного призначення, а не перерахунку вже призначеної пенсії; водночас процедури призначення та перерахунку є різними за змістом і механізмом їх проведення, тому відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача, діяв протиправно, оскільки безпідставно зменшив її основний розмір із раніше встановлених 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення..
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХII).
Так, відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (пункт «а»); б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) (пункт «б»); особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення (пункт «в»).
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів (частина 2).
Таким чином, відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), позивачу призначено пенсію за вислугу років в розмірі 80% грошового забезпечення.
Згідно із ст. 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 у зразковій справі виклав правову позицію та зазначив, що системний аналіз статей 13, 63 Закону №2262-ХІІ, Постанов КМУ №45, №103 дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону№3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.
При цьому, у постанові від 23.05.2023 у справі №380/24477/21 колегія суддів Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від зазначеного висновку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивача (з урахуванням грошового забезпечення за період проходження служби за мобілізацією) виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, діяв неправомірно, оскільки первісний розмір пенсії на дату її призначення становив 80%.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає правильним висновок попередньої інстанції про неправомірність дій пенсійного органу, який під час перерахунку пенсії з 22.11.2025 року звузив права позивача, застосувавши показник 70% замість належних 80% грошового забезпечення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі № 300/3148/26 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Т. М. Димарчук
судді Р. М. Москаль
П. І. Сало