Судові рішення

Ухвала № 140331475 у справі № 260/8464/25 від 05.10.2026

Ухвала від 05.10.2026 в адміністративній справі № 260/8464/25 (категорія «Медико-соціальної експертизи»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Уханенко С.А.

Справа№ 260/8464/25
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяУханенко С.А.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяМедико-соціальної експертизи
Дата ухвалення05.10.2026
Надійшло до реєстру06.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140331475

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

05 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №260/8464/25

адміністративне провадження №К/990/42329/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Білак М.В., Жука А.В.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", оформлене рішенням ЦО-18046 від 17.07.2025 року про невизнання особи з інвалідністю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

08 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку позивачка надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року у цій справі.

Предметом спору у цій справі є правомірність рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", оформлене рішенням ЦО-18046 від 17.07.2025 року про невизнання особи з інвалідністю, ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, скаржниця посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без належного врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2026 року у справі № 360/660/25.

Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.

Водночас аргументи скаржниці зводяться лише до зазначення постанови Верховного Суду, проте не зазначено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, сутність такого неправильного застосування та суперечливість такого застосування позиції Верховного Суду.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржниці на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Разом з цим скаржниця посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що: «відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 51 Порядку № 1338 до перевірок, ініційованих листами правоохоронних органів після 1 січня 2025 року та щодо можливості підтвердити «очевидну» медичну невідповідність без подання медичних матеріалів до суду.».

Також скаржниця як підставу касаційного оскарження посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із частинами першої та другої статті 353 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив ключові докази, не встановив обставини, необхідні для застосування матеріального права, та використав відомості, зв`язок яких із цією справою не встановлено.

Скаржниця вказує, що суд апеляційної інстанції не мав процесуальної можливості перевірити всебічність аналізу медичних даних і очевидність невідповідності. Суд не зазначив, який саме документ підтверджує відсутність захворювання, оперативного лікування або стійких функціональних порушень, та не пояснив, якими доказами спростовано висновки суду першої інстанції.

Так, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Отже, викладені доводи скаржниці відповідають підставі касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Відтак, обґрунтування скаржниці стосовно наявності підстави для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Закарпатським адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржниця у касаційній скарзі послалася на підпункти «а» та «в» пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

В обґрунтування підпункту «а» пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України скаржниця зазначає наступне: « 1. Чи є лист правоохоронного органу самостійною і достатньою підставою для перевірки обґрунтованості рішення МСЕК за пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо ця норма прямо називає постанову слідчого, постанову прокурора або ухвалу слідчого судді стосовно конкретної особи? 2. Чи може адміністративний суд визнати доведеною «очевидну та істотну невідповідність» медичних матеріалів критеріям інвалідності, якщо суб`єкт владних повноважень, попри дві ухвали про витребування доказів, не подав до суду самі медичні матеріали, на яких ґрунтується його рішення? 3. Як мають застосовуватися висновки Верховного Суду у справі № 360/660/25 до рішень, прийнятих уже після 1 січня 2025 року Центром оцінювання функціонального стану особи за новим Порядком № 1338, з урахуванням обов`язку доведення, встановленого частиною другою статті 77 КАС України?».

Верховний Суд наголошує, що саме по собі формулювання скаржницею низки питань, які, на її думку, мають бути вирішені Верховним Судом, не є належним обґрунтуванням наявності питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Скаржниця повинна не лише сформулювати відповідні питання, а й обґрунтувати, у чому полягає їх фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Такого обґрунтування касаційна скарга не містить.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржниці на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України

Скаржниця посилається «в» пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що ця справа має виняткове значення для неї, оскільки: «оскаржуваним адміністративним рішенням припинено безстроковий статус особи з III групою інвалідності та пов`язані з ним соціальні гарантії. Статус було встановлено після лікування раку шийки матки, оперативного втручання 2020 році та променевої терапії 2021 року. Наслідки рішення тривалими, стосуються здоров`я, соціального захисту і стабільності мого правового статусу.».

Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведеному у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та/або у справі незначної складності.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Витребувати справу №260/8464/25 з Закарпатського окружного адміністративного суду.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: М.В. Білак

А.В. Жук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.08.2026 Постанова № 138874775 Восьмий апеляційний адміністративний суд
10.08.2026 Ухвала № 138874774 Восьмий апеляційний адміністративний суд
20.05.2026 Ухвала № 136681452 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
27.04.2026 Ухвала № 136029788 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
20.04.2026 Ухвала № 135826872 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
17.03.2026 Рішення № 134893388 без тексту Закарпатський окружний адміністративний суд
04.03.2026 Ухвала № 134548618 без тексту Закарпатський окружний адміністративний суд
20.10.2025 Ухвала № 131199596 без тексту Закарпатський окружний адміністративний суд