УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 300/4151/25
адміністративне провадження № К/990/42337/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця,-
УСТАНОВИВ:
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 щодо проведення перерахунку, ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30.03.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
-зобов`язати відповідача військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.03.2016р. по 28.02.2018р. із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року, позов задоволено
14 вересня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 330 КАС України касаційна скарга подається у письмовій формі.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За нормами частини десятої вищевказаної статті, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Зі змісту вищенаведених норм випливає, що у передбачених законом випадках подання до суду процесуальних та інших документів можливе як у паперовій, так і в електронній формах. Якщо відповідний документ подається до суду в паперовій формі, то він має бути підписаний власноручним підписом, а якщо в електронній - на такий документ накладається кваліфікований електронний підпис у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 5 Закону України від 22.05.2003 №851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та / або електронної печатки завершується створення електронного документа (частини перша - третя статті 6 вищезгаданого Закону).
Відповідно до пунктів 1, 27 частини першої статті 1 Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та / або походження та цілісність електронних даних; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Частиною другою статті 18 цього ж Закону передбачено, що у процесі підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки дійсність таких підпису чи печатки підтверджується, за умови:
- використання для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 23 цього Закону;
- видачі кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та його чинності на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки; відповідності значення відкритого ключа його значенню, яке міститься в кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки;
- правильного внесення унікального набору даних, які визначають підписувача чи створювача електронної печатки, до кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;
- зазначення у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису про використання в ньому псевдоніма (у разі його використання особою на момент створення кваліфікованого електронного підпису);
- підтвердження того, що особистий ключ, який використовувався для створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
- відсутності порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка;
- дотримання вимог, встановлених частиною першою статті 17-1 цього Закону, на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина шоста статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги").
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що така надіслана особою, яка зазначена представником відповідача - ОСОБА_2 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".
Проте, як вбачається з довідки, складеної провідним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду Аллою Борщ, що при здійсненні перевірки кваліфікованого електронного підпису касаційна скарга містить невірний підпис.
З огляду на викладене, право Дмитрієва Ігоря Олександровича на підписання та подання цієї касаційної скарги як представника відповідача не підтверджено.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - повернути особі, яка її подала.
2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя С.А. Уханенко