УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №280/9668/25
адміністративне провадження № К/990/39878/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хмарського Романа Борисовича на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, винесене Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» №ЦО-13747 від 03.09.2025 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
27 липня 2026 року представник позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
20 серпня 2026 року представник позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
24 серпня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача утретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
22 вересня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В цьому клопотанні зазначено, що скаржник двічі звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які йому були повернуті. Скаржник вказує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Скаржник вказує, що: «з дня отримання оскаржуваної Постанови по системі Електронний суд (03 липня 2026 року о 15:37 год.) до дня подання першої касаційної скарги 27 липня 2026 року на цю Постанову - минуло 24 дні; в подальшому - з дня отримання ухвали касаційного суду від 17 серпня 2026 року про повернення касаційної скарги заявнику (17 серпня 2026 року о 19:47 год.) до дня подання повторної касаційної скарги на Постанову (20 серпня 2026 року) минуло 3 дні, а з дати отримання ухвали касаційного суду від 21 серпня 2026 року (21 серпня 2026 року о 13:52 год) про повернення касаційної скарги заявнику до дня подання повторної касаційної скарги на Постанову (24 серпня 2026 року) минуло три дні. При цьому, поданню втретє касаційної скарги представника Позивача від 24 серпня 2026 року на Постанову передували два вихідні дні: субота і неділя (22 і 23 серпня 2026 року відповідно).».
Так, аналізуючи наведені скаржником обставини, які він вважає поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, Суд установив, що згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу суду скаржник уже двічі звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами на оскаржувану постанову, які були повернуті ухвалами Верховного Суду від 17 серпня 2026 року та від 21 серпня 2026 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що саме по собі повернення касаційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до суду касаційної інстанції, однак не може розглядатися як безумовна підстава для поновлення пропущеного процесуального строку. При цьому оцінці підлягають причини, з яких особа не реалізувала право на касаційне оскарження у встановлений законом строк, а також обставини, що зумовили повернення попередньо поданих касаційних скарг.
Як убачається з наведених скаржником доводів, після отримання оскаржуваної постанови він неодноразово звертався до суду касаційної інстанції, однак подані ним касаційні скарги не відповідали вимогам процесуального закону, у зв`язку з чим були повернуті. При цьому наведені скаржником обставини щодо нетривалого проміжку часу між отриманням ухвал про повернення попередніх касаційних скарг та повторним їх поданням не свідчать про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для належного звернення до суду касаційної інстанції у межах установленого законом строку.
Відповідно до статті 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, обов`язок щодо дотримання встановлених законом вимог до форми та змісту касаційної скарги, а також строку її подання покладається на особу, яка має намір реалізувати право на касаційне оскарження, і передбачає вчинення нею всіх необхідних для цього дій.
Посилання скаржника на те, що між отриманням ухвал про повернення касаційних скарг та їх повторним поданням минуло лише декілька днів, у тому числі з урахуванням вихідних днів, не змінює наведеного висновку, оскільки такі обставини характеризують час повторного звернення після повернення касаційної скарги, але не підтверджують наявності об`єктивних причин, які перешкоджали своєчасному та належному поданню первісної та повторної касаційної скарги.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, створюють дійсні істотні перешкоди для своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
За таких обставин неодноразове звернення скаржника з касаційними скаргами, які не відповідали вимогам процесуального закону та були повернуті судом касаційної інстанції, саме по собі не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку, а навпаки, вказує на неналежну реалізацію ним процесуального права на касаційне оскарження та недотримання вимог до належного оформлення касаційної скарги.
Отже, наведені скаржником обставини не є об`єктивними та непереборними, а тому не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим підстави для поновлення зазначеного процесуального строку Суд визнає неповажними та доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Хмарського Романа Борисовича на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Визнати неповажними, зазначені представником ОСОБА_1 - адвокатом Хмарським Романом Борисовичем, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними та скасування рішення.
2. Відмовити ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Хмарський Роман Борисович, у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у цій справі.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Хмарського Романа Борисовича на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у цій справі.
4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді С.А. Уханенко М.В. Білак А.В. Жук