УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 240/1869/26
провадження № К/990/42549/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі №240/1869/26
за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 позов ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова (далі - відповідач) задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначенні розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови.
Зобов`язано Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова здійснити перерахунок грошового забезпечення (основних, додаткових видів, щомісячних, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії) ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно з використанням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись із цим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій, серед іншого, заявив клопотання про звільнення / відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2026 відмовлено у задоволені клопотання про відстрочення /звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 залишено без руху, надавши скаржнику п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги - шляхом надання оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
Копію зазначеної ухвали апелянтом отримано 01.05.2026.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 повернуто особі, яка її подала, оскільки вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.
Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції 20.08.2026, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України, в якій, серед іншого, просив суд апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження; в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на те, що апеляційну скаргу було подано в межах строку, встановленого статті 295 КАС України, проте повернуто у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору; також указував про введення воєнного стану.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2026. Визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Іншою ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 вдруге подану апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 залишено без руху, надавши апелянту десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску такого строку та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
До Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла від відповідача заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2026 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.04.2026.
Суд апеляційної інстанції, стосовно тверджень скаржника про велике навантаження в роботі, зазначав, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку із такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними; щодо доводів апелянта стосовно відсутності належного фінансування та тривалої процедури погодження виділення коштів, суд апеляційної інстанції наголосив, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги і як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції також зазначав, що, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, відповідачем не наведено доводів та не надано суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на неможливість дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції встановив, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Застосовуючи положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції постановив відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За приписами частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Разом з тим, згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина друга статті 333 КАС України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та виходячи зі змісту оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував пункт 4 частини першої статті 299 КАС України; правильне застосовування цієї норми є очевидним і не викликає сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Касаційна скарга є необґрунтованою, а її доводи висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав уважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі №240/1869/26.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
С.А. Уханенко
М.В. Білак
Судді Верховного Суду