УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №160/24681/24
адміністративне провадження № К/990/42533/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року у справі №160/24681/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про виплату суддівської винагороди,
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2024 року у вигляді базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року в розмірі 2270 грн, на 01 січня 2022 року в розмірі 2481 грн, на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 грн, на 01 січня 2024 року в розмірі 3028 грн з урахуванням надбавки за вислугу років від посадового окладу та матеріальної допомоги за 2021 - 2024 роки; зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2024 року.
Позивачу виданий виконавчий лист та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 03 березня 2025 року відкрито виконавче провадження №77362551 щодо зобов`язання ТУ ДСА в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2024 року у вигляді базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року в розмірі 2270 грн, на 01 січня 2022 року в розмірі 2481 грн, на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 грн, на 01 січня 2024 року в розмірі 3028 грн з урахуванням надбавки за вислугу років від посадового окладу та матеріальної допомоги за 2021 - 2024 роки. Листом №1289/25 від 05 березня 2025 року ТУ ДСА в Дніпропетровській області повідомило про нарахування суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2024 року в сумі 931078 грн 35 коп. Однак, нарахована позивачеві сума не виплачується у зв`язку з невиділенням коштів за бюджетною програмою 0501150 «виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів».
Постановою державного виконавця від 07 березня 2025 року відкрито виконавче провадження №77428437 щодо зобов`язання ДСА України здійснити фінансування ТУ ДСА в Дніпропетровській області для проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2024 року. Постановою державного виконавця від 27 березня 2025 року на ДСА України накладений штраф 5100 грн. Листом №10-7041/25 від 10 квітня 2025 року ДСА України повідомило, що виконання судових рішень на користь суддів здійснюється за бюджетною програмою 0501150 «виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» в межах бюджетних асигнувань. За цією програмою ТУ ДСА в Дніпропетровській області на 2025 рік виділено 234000 грн. Постановою державного виконавця від 07 травня 2025 року на ДСА України накладений штраф 10200 грн. Державним виконавцем 23 травня 2025 року до національної поліції направлено подання про порушення кримінального провадження за фактом умисного невиконання судового рішення. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 29 травня 2025 року закінчено виконавче провадження.
23 липня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення на стягнення нарахованої і невиплаченої суддівської винагороди в сумі 931078 грн 35 коп.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у зв`язку з тим, що зміна зобов`язання на стягнення призведе до зміни змісту самого судового рішення.
23 березня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення на стягнення нарахованої і невиплаченої суддівської винагороди в сумі 931078 грн 35 коп.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року, заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення повернута без розгляду на підставі частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), оскільки це питання вирішено ухвалою від 07 серпня 2025 року.
15 вересня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року у справі №160/24681/24. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, матеріали справи направити до Третього апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Проте відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Перевіряючи матеріали касаційної скарги, Верховним Судом установлено, що зміст ухвалених у цій справі оскаржуваних судових рішень та доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у застосуванні норм процесуального права у такій категорії адміністративних справ.
Ураховуючи відсутність обґрунтування впливу наслідків розгляду цієї скарги на формування єдиної правозастосовної практики у застосуванні норм процесуального права, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року у справі №160/24681/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про виплату суддівської винагороди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
А.В. Жук
С.А. Уханенко