УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 260/6691/23
адміністративне провадження № К/990/42577/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі №260/6691/23 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево про стягнення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево, в якому просило:
стягнути з КЕВ податкового боргу у розмірі 1940541,51 грн, в т.ч. пеня 1040093,22 грн по наступним платежам: платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Кольчинська ТГ) у розмірі 811 225,49 грн та пеня у розмірі 327 125,91 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Горондівська ТГ) у розмірі 2 662,23 грн та пеня у розмірі 275 482,44 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Мукачівська ТГ) у розмірі 35 953,76 грн та пеня у розмірі 222 471,13 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 5 878,16 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Ужгородська ТГ) у розмірі 33 576,08 грн та пеня у розмірі 1 533,13 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Виноградівська ТГ) у розмірі 40,85 грн та пеня у розмірі 149 369,62 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Батівська ТГ) пеня у розмірі 314,24 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Баранинська ТГ) у розмірі 518,92 грн та пеня у розмірі 26 918,69 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Середнянська ТГ) у розмірі 73,13 грн та пеня у розмірі 9 937,72 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Буштинська ТГ) у розмірі 252,25 грн та пеня у розмірі 0,46 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Хустська ТГ) у розмірі 1 548,76 грн; платіж 50 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (Перечинська ТГ) у розмірі 8 718,66 грн; платіж 50 12020900 «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин» пеня у розмірі 26 939,88 грн, за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 позов було задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 та у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22.01.2025 касаційну скаргу Головного управління задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 260/6691/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 позов задоволено. Стягнуто з КЕВ податковий борг у розмірі 26 939,88 грн пені за платежем [номер приховано] «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, у тому числі з рахунків платника податків у банках.
15.09.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі №260/6691/23, подана через підсистему «Електронний суд» 15.09.2026.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Проте, із системного аналізу змісту касаційної скарги вбачається, що скаржником не зазначено жодної з підстав касаційного оскарження, прямо передбачених процесуальним законом. Водночас у поданій касаційній скарзі відсутнє належне правове обґрунтування необхідності перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку, що свідчить про невиконання заявником вимог щодо форми та змісту касаційної скарги, встановлених законодавством.
Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі №260/6691/23 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Юрченко