ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 160/7255/21
адміністративне провадження № К/990/7962/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Уханенка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Білак С.В., суддів - Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 14 травня 2021 року, просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ №585-в/с від 30 квітня 2021 року, виданий начальником Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Легостаєвим І.М., про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідуючу Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що оскаржуваним наказом її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за несвоєчасне внесення бланків нотаріальних документів по технічним причинам відповідно до п.2.9 Порядку ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, однак відповідач не урахував, що причиною несвоєчасного внесення бланку нотаріального документа була короткочасна втрата Інтернет-зв`язку, що не дало інформації про внесення бланків надійти на відповідний сервер.
3. Окрім того указувала, що з оскаржуваним наказом її ознайомили лише 05 травня 2021 року, тобто з пропуском установленого законом строку, що, на думку позивачки, свідчило про порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
5. Суди попередніх інстанцій установили, що вимогою Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) від 05 квітня 2021 року витребувано у позивачки пояснення з приводу виявлених порушень. Указана вимога містила зобов`язання надати обґрунтовані пояснення у строк до 09 квітня 2021 року.
6. 07 квітня 2021 року, тобто у межах строку визначеного вимогою, на електронну адресу відповідача від позивачки надійшов електронний лист з додатками (пояснення від 03 березня 2021 року та акт від 03 березня 2021 року), у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачка була ознайомлена як з текстом вимоги від 05 квітня 2021 року, так і зі строком її виконання і своїм правом на надання відповіді скористалась.
7. Суди зазначили, що відповідно до листа від 19 серпня 2021 року №2066-вих-DP-12K420-2021 Дніпропетровської філії акціонерного товариства «Укртелеком», звернень від працівників Сьомої Дніпровської державної нотаріальної контори з приводу перебоїв чи відсутності послуги Інтернет, що знаходиться за адресою: вул. Шевченко, 57, м. Дніпро, 02 березня 2021 року в автоматизованих системах ДФ АТ «Укртелеком» не зафіксовано. Також технічними спеціалістами АТ «Укртелеком» перевірено активні сесії послуги інтернет за цей період та не виявлено їх відсутність, що підтверджує роботу послуги зі сторони АТ «Укртелеком».
8. Щодо доводів позивачки про неналежну якість Інтернет зв`язку та відсутність у АТ «Укртелеком» відповідного обладнання для фіксації збоїв підключення офісу до мережі Інтернет суди зазначили, що указані обставини не є предметом дослідження у даному спорі і позивачка не володіє такими знаннями для надання технічного висновку чи є можливість у АТ «Укртелеком» встановлювати факт наявності чи відсутності інтернет зв`язку у абонента. Зауважили, що з огляду на те, що АТ «Укртелеком» є підприємством, яке надає та контролює технічний процес подачі Інтернет зв`язку своїм абонентам, має у своєму штаті спеціалістів і лише воно уповноважене надавати відповіді щодо наявності чи відсутності інтернет зв`язку за конкретним адресом, то у суду не має підстав не враховувати лист-відповідь АТ «Укртелеком» від 19 серпня 2021 року №2066-вих-DP-12K420-2021.
Короткий зміст касаційної скарги
9. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
10. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
11. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає, що суди попередніх інстанцій не урахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 квітня 2020 року у справі №640/21166/18, від 31 липня 2018 року у справі №815/2176/17, від 17 лютого 2021 року у справі №554/285/19, від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17, від 15 лютого 2022 року у справі №160/2155/20, від 21 лютого 2018 року у справі №401/512/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі №754/4355/17-ц, від 17 червня 2020 року у справі №826/15847/17, від 12 грудня 2019 року у справі №440/1246/19, від 20 лютого 2020 року у справі №826/13793/17, від 05 березня 2020 року у справі №804/3737/17, від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17.
12. Зазначає, що відповідач не взяв до уваги інформацію, викладену в листі ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року №220, у якому позивачка повідомила про обставини, які зумовили пропуск дати реєстрації нотаріальних бланків. Указує, що 03 березня 2021 року сама повідомила відповідача про вчинене порушення, однак оскаржуваний наказ видано лише 30 квітня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку, установленого частиною першою статті 148 КЗпП України.
13. Переконує, що відповідач не урахував ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну ним шкоду, обставин, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
14. Звертає увагу на те, що позивачка дотрималася визначеного Порядком №2053/5 алгоритму дій, передбаченого для випадків, коли відомості про витрачання бланків та недійсні бланки не відобразилися в Єдиному реєстрі через технічний збій.
15. Зазначає, що відповідач не перевірив наявність/відсутність перебоїв у роботі інтернет-зв`язку 02 березня 2021 року перед видачею оспорюваного наказу.
Позиція інших учасників справи
16. 02 травня 2022 року від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшов відзив на касаційну скаргу позивачки, у якому відповідач зазначає про її необґрунтованість та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
17. 04 квітня 2022 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2022 року для розгляду судової справи №160/7255/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
19. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі №160/7255/21 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
20. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2026 року справу №160/7255/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 вересня 2026 року, у зв`язку з обранням судді Мартинюк Н.М. до Великої Палати Верховного Суду, для розгляду справи №160/7255/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів - Уханенка С.А., Мельник-Томенко Ж.М.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
22. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до свідоцтва про право заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 призначено на посаду державного нотаріуса з 04 серпня 2004 року.
23. 09 березня 2005 року ОСОБА_1 призначено завідуючою Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою з 09 березня 2005 року, що підтверджується копією витягу з наказу №322-к.
24. Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на виконання вимог пункту 2.8 Порядку ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2009 року №2053/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09 листопада 2009 року за №1043/17059, 01 квітня 2021 року Центральним відділом з питань нотаріату Управління нотаріату Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів здійснено перевірку щодо несвоєчасного внесення або невнесення до Реєстру відомостей про витрачання бланків або недійсні бланки за звітний період з 01 березня 2021 року по 31 березня 2021 року.
25. У ході вивчення стану дотримання нотаріусами Дніпропетровської області пункту 2.3 Порядку №2053/5 щодо строків внесення відомостей про витрачання таких бланків до Реєстру встановлено, зокрема, що завідувачем Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 інформація про витрачання 15 (п`ятнадцяти) бланків НМР 837161, НМР 837162, НМР 837173, НМР 837164, НМР 837165, НМР 837166, НМР 837167, НМР 837168, НМР 837169, НМР 837170, НМР 837171, НМР 837172, НМР 837173, НМР 837174, НМР 837175 внесена до Реєстру не в день їх витрачання, чим порушено вимоги пункту 2.3 Порядку №2053/5. Витрачання зазначених вище бланків нотаріусом було здійснено 02 березня 2021 року, але внесення відомостей до Реєстру про витрачання 15 бланків було здійснено 03 березня 2021 року.
26. Вимогою від 05 квітня 2021 року №06.1-73/1327 запропоновано позивачу надати пояснення, зокрема, у разі допущення порушення з технічних причин, пов`язаних із відсутністю інтернету, енергопостачання, ремонту комп`ютера тощо та надати офіційні документи, які підтверджуються дані факти; у разі допущення технічної помилки з поясненнями надати копію відповідної сторінки з реєстру для реєстрації нотаріальних дій, на якій мітиться запис про вчинену нотаріальну дію з використанням спеціального бланка нотаріальних документів.
27. На електронну адресу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від позивача 06 квітня 2021 року вх. 7628/06.1 надійшли пояснення та акт від 03 березня 2021 року про нестабільне інтернет з`єднання, у зв`язку з чим відсутні можливість забезпечити своєчасне внесення відомостей про витрачання нотаріальних бланків НМР №837160-837175, складений ОСОБА_1 .
28. У наданих поясненнях позивач зазначила, що при виконанні процедури внесення в Єдиний реєстр спеціальних бланків 02 березня 2021 року серія НМР №837160-837175, електронний ключ Алмаз -1К №010631, внесено дані в електронну систему та отримано у відкритому вікні електронного повідомлення «Операцію зареєстровано» позначка «ок», що є підтвердженням позитивного завершення процедури, про що паралельно відображено в паперовому носії.
29. 30 квітня 2021 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийнято наказ №585-в/с «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким за несвоєчасне внесення бланків нотаріальних документів відповідно до пункту 2.9 Порядку ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, вирішено, зокрема, притягнути ОСОБА_1 , завідувача Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
30. З оскаржуваним наказом від 30 квітня 2021 року позивач ознайомлена 05 травня 2021 року, тобто у перший робочий день після винесення оскаржуваного наказу, що підтверджується листом про ознайомлення, копія якого наявна в матеріалах справи.
31. Не погоджуючись з даним рішенням відповідача та зважаючи на те, що, на думку позивача, даний наказ прийнятий з порушенням приписів чинного законодавства та порушує право позивачки на зайняття нотаріальною діяльністю, завідуюча Сьомої дніпровської нотаріальної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_1 , звернулась до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
32. Приписами частин першої-третьої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
34. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
35. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні регламентовано Законом України «Про нотаріат».
36. Відповідно до статті 3 Закону України «Про нотаріат» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
37. За змістом статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний, зокрема, вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення.
38. Наказом Міністерства юстиції України №2053/5 від 04 листопада 2009 року «Про організаційні заходи з постачання, зберігання, обігу, обліку спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання» затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, який регулює ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів та визначає організаційні заходи з постачання, зберігання, обігу, обліку спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання (далі - Порядок №2053/5; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
39. Згідно з пунктом 1.3 Порядку №2053/5 Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів - це електронна база даних, що містить інформацію про: постачання бланків державним нотаріальним конторам, державним нотаріальним архівам, приватним нотаріусам; видані державним та приватним нотаріусам бланки; отримані державними нотаріальними конторами, державними нотаріальними архівами та приватними нотаріусами бланки; передані державними нотаріальними конторами, державними нотаріальними архівами, державними та приватними нотаріусами бланки; витрачені і недійсні бланки; здійснені перевірки справжності бланків; видані інформаційні довідки та витяги з Єдиного реєстру.
40. Постачальник щодня надсилає до Адміністратора інформацію про постачання бланків конторам, архівам, приватним нотаріусам з використанням електронного цифрового підпису (пункт 2.1 Порядку №2053/5).
41. Унесення до Єдиного реєстру відомостей про отримання/витрачання бланків здійснюється Реєстраторами в день отримання/витрачання бланка та у суворій послідовності відповідно до порядкових номерів (пункт 2.3 Порядку №2053/5).
42. Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі щомісяця не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяця за даними Єдиного реєстру здійснюють такі перевірки: щодо несвоєчасного внесення або невнесення до Єдиного реєстру відомостей про витрачання бланків або недійсні бланки; щодо порушення пункту 10.5 цього Порядку (пункт 2.8 Порядку №2053/5).
43. За несвоєчасне внесення або невнесення відомостей про витрачання бланків або недійсні бланки, втрату або викрадення бланків, що сталося з вини державних та приватних нотаріусів, порушення пунктів 9.2 та 10.5 цього Порядку відповідне головне територіальне управління юстиції відповідно до пункту 3 частини першої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат» зупиняє діяльність приватного нотаріуса або притягує до дисциплінарної відповідальності державного нотаріуса (пункт 2.9 Порядку №2053/5).
44. Отже, за вчинення дій, що полягають у несвоєчасному внесенні або невнесенні відомостей про витрачання бланків або недійсні бланки, втрату або викрадення бланків, передбачено відповідальність для нотаріусів, застосування якої пов`язане не тільки з наявністю факту такого порушення, а й з невід`ємним установленням вини нотаріуса у таких діях та з перевіркою наявності/відсутності об`єктивних обставин, що унеможливили нотаріуса вчинити визначені законом дії.
45. З оскаржуваних судових рішень і оспорюваного наказу №585-в/с від 30 квітня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , завідувача Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за несвоєчасне внесення бланків нотаріальних документів.
46. У тексті касаційної скарги позивачка, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 квітня 2020 року у справі №640/21166/18, переконує, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу не дослідив та не надав відповідної оцінки вині позивачки, а також не спростував наявності доказів щодо об`єктивних причин затримки внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів на один день.
47. Колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі №640/21166/18 є подібними до спору, що розглядається, однак обсяг установлених фактичних обставин, які вплинули на вирішення спору по суті, містить суттєві відмінності.
48. Зокрема, у справі №640/21166/18 нотаріус, надаючи пояснення Головному територіальному управлінню юстиції у місті Києві, повідомила, що внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів з порушенням строку на один день зумовлено дією об`єктивних обставин, що не залежали від її волі, а були спричинені перебоями у постачанні електроенергії до офісу приватного нотаріуса, реагуючи на що, нею вчинялися всі можливі дії для усунення указаних порушень та документального підтвердження наявності обставин, що унеможливлюють притягнення до відповідальності.
49. Факт збою в електропостачанні офісу було зафіксовано відповідним актом за підписами позивача, працівника ОСОБА_2 , власника приміщення ОСОБА_3 , користувачів сусідніх приміщень: СПД - ФО ОСОБА_4 та ТОВ «Мавр и Танец», який було направлено відповідачу. Окрім того, позивачка надала відповідачу докази звернення до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» з проханням вжити заходів для вирішення проблеми з якісного постачання електроенергії.
50. Верховний Суд, погоджуючись із судами попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, виходив, у тому числі, з того, що відповідач притягуючи нотаріуса до дисциплінарної відповідальності, не надав оцінки наведеним обставинам та залишив поза увагою надані нотаріусом докази.
51. У справі, що розглядається, нотаріус ОСОБА_1, зазначаючи про те, що несвоєчасне внесення бланків нотаріальних документів зумовлено технічними причинами, пов`язаними з відсутністю інтернет-зв`язку, до своїх пояснень долучила лише акт від 03 березня 2021 року №218, складений нею одноособово, що, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, не може бути достатнім доказом існування указаних нею ж обставин. Інших доказів на підтвердження указаних обставин позивачка не надала ані відповідачу, ані суду.
52. З огляду на викладене Суд констатує, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 квітня 2020 року у справі №640/21166/18, не можуть бути застосовані при вирішенні цього спору з огляду на різні фактичні обставини справ.
53. Окрім того, доводи скаржниці про те, що відповідач позбавив її можливості надати пояснення по суті виявлених порушень спростовуються установленими судами обставинами та матеріалами справи.
54. Зокрема, судами з`ясовано, що вимогою №06.1-73/1327 від 05 квітня 2021 року, від позивача були витребувані обґрунтовані пояснення щодо несвоєчасного внесення відомостей про витрачання 15 вищезазначених бланків до Реєстру, з наданням офіційних документів, які підтверджують допущення порушення з технічних причин. Зазначену інформацію необхідно було надати міжрегіональному управлінню юстиції до 09 квітня 2021 року.
55. Суди зазначили, що підтвердженням отримання указаної вимоги позивачем є електронний лист, у темі якого зазначено « 7ДДНК щодо бланків», який надійшов на офіційну електронну адресу Центрального відділу з питань нотаріату управління нотаріату Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 07 квітня 2021 року (том 1, а.с.184) з додатками (пояснення від 03 березня 2021 року та акт від 03 березня 2021 року). Тобто пояснення від позивача були отримані у строк визначений вимогою.
56. Щодо доводів позивачки про порушення відповідачем строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності Суд зазначає таке.
57. За змістом статті 148 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
58. Позивачка стверджує, що листом від 03 березня 2021 року №220 самостійно повідомила відповідача про несвоєчасне внесення відомостей про витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів та обставини, які зумовили таку затримку.
59. Однак, у матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу указаного листа у березні 2021 року засобами поштового або електронного зв`язку.
60. Натомість, судами попередніх інстанцій установлено, що про порушення, яке ставиться у вину нотаріусу ОСОБА_1 , відповідачу стало відомо 01 квітня 2021 року при здійсненні перевірки щодо несвоєчасного внесення або невнесення до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів відомостей про витрачання бланків або недійсні бланки за звітний період з 01 по 31 березня 2021 року.
61. Оспорюваний наказ №585-в/с датований 30 квітня 2021 року, тобто виданий у межах місячного строку з дня виявлення порушення.
62. З огляду на викладене Суд відхиляє доводи позивачки про порушення відповідачем строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
63. Інші доводи скаржниці обґрунтовані неврахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 лютого 2018 року у справі №401/512/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі №754/4355/17-ц, від 03 листопада 2021 року у справі №554/285/19, від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17, від 31 липня 2018 року у справі №815/2176/17, від 15 лютого 2022 року у справі №160/2155/20, від 17 червня 2020 року у справі №826/15847/17, від 12 грудня 2019 року у справі №440/1246/19, від 20 лютого 2020 року у справі №826/13793/17, від 05 березня 2020 року у справі №804/3737/17, від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, що за змістом відповідає підставі касаційного оскарження судових рішень, передбаченій пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
64. Так, умовою для перегляду судом касаційної інстанції судових рішень в адміністративних справах з указаної підстави є їхня невідповідність викладеному у постанові Верховного Суду висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
65. Невідповідність правозастосовному висновку Верховного Суду (висловленому за наслідками розгляду (іншої) справи у касаційному порядку) матиме місце тоді, коли суд (суди) попередніх інстанцій, розглядаючи справу за схожих предмета спору, підстав позову, обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо суті заявлених вимог, застосувавши норму права по-іншому, аніж це роз`яснив суд касаційної інстанції (в іншій подібній справі).
66. Водночас для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі №233/2021/19 конкретизувала:
- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі №910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі №910/8956/15, від 06 вересня 2017 року у справі №910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі №923/682/16 тощо);
- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі №373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі №760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах №305/1180/15-ц і №369/238/15-ц, від 06 червня 2018 року у справах №308/6914/16-ц, №569/1651/16-ц та №372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі №697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі №757/31606/15-ц тощо).
67. Обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
68. Проаналізувавши правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права у контексті характеру і юридичної природи правовідносин, з яких виник спір у зазначеній скаржником справі, у зіставленні з предметом спору, підставами і змістом позовних вимог та регулюванням правовідносин у цій справі, на предмет їх подібності, а відтак застосовності як підстави для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень по суті, колегія суддів зазначає таке.
69. Так, у справі №815/2176/17 нотаріуса притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за результатами розгляду скарги третьої особи; у справах №826/15847/17, №440/1246/19, №826/13793/17, №804/3737/17 за результатами проведеної камеральної перевірки прийнято рішення про тимчасове блокування доступу нотаріусів-позивачів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; у справі №826/16495/17 переглядалося рішення НАЗК про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; у справі №160/2155/20 предметом розгляду були податкові повідомлення-рішення, а справи №554/285/19, №554/9493/17, №401/512/16-ц та №754/4355/17-ц вирішені за правилами цивільного судочинства.
70. Таким чином обставини цієї справи [№160/7255/21] не є подібними із обставинами справ, на які посилається скаржниця.
71. Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом установлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.
72. Тож, дослідивши зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності з урахуванням обставин зазначеної справи, колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів касаційної скарги ОСОБА_1 в частині посилання на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у зазначених справах, оскільки вони не можуть слугувати прикладом (не)правильного застосування норм матеріального права через неподібність правовідносин.
73. Підсумовуючи Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку по суті спору, касаційна скарга не містить мотивів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у розрізі інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, і такі не були підставою для відкриття касаційних проваджень.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
74. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
75. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
76. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення.
IV. Висновки щодо судових витрат
77. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі №160/7255/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду